20 Липня 2016
9728
До редакції чернігівського сайту Gorod.cn.ua звернулася 27-річна жителька міста Ніжин, Хоменко Анна, яка скаржиться на помилку лікарів, що ледь не коштувала їй життя. Жінка прагне справедливого розслідування її справи.
До редакції чернігівського сайту Gorod.cn.ua звернулася 27-річна жителька міста Ніжин, Хоменко Анна, яка скаржиться на помилку лікарів, що ледь не коштувала їй життя. Жінка прагне справедливого розслідування її справи.
Зустрілися, як і домовлялися, в Ніжині, в парку Гоголя. Привезли її туди родичі, тому що сама вона боїться виходити на вулицю через перепади тиску в спеку, адже може втратити свідомість. Ось що вона нам розповіла:
Болі в животі у Анни почалися приблизно за місяць до того, як дівчина звернулася до лікаря. Вони не були постійними, тому вона й не поспішала до лікарні. 17 травня 2016 року Анна вже з ниючими болями внизу живота звернулася до гінекологічно відділення Ніжинського міського пологового будинку. Приймала лікарка Олена Олександрівна Лебідь. Пацієнтку відразу ж направили на УЗД, яке робила Вікторія Валеріївна Хуторна. Лікар діагностував кісту лівого яєчника та рідину у малому тазі. Анну відразу поклали до лікарні, відкачали рідину і призначили лікування антибіотиками “Емсеф” протягом 5 днів. Після закінчення лікування її знову відправили на УЗД, яке цього разу його проводив лікар Микола Іванович Руденко.
З заяви до поліції Анни Хоменко:“Руденко дуже довго дивився, навіть запитав чи є в мене попереднє УЗД, що мене здивувало. І, врешті-решт, дав висновок, що рідини немає, а кіста залишилася”. Лікар Лебідь подивилася дівчину і призначила таблетки “Дуфастон”.
“Коли я пила Дуфастон мене кидало то в жар то в холод, температура то піднімалася до 39, то падала до 35, тиск падав, самопочуття погіршилося ще більше. Коли ж почалася затримка з менструальним циклом, я знову пішла до лікаря. Вона сказала, що потрібно почекати: якщо я вагітна, то ліки не нашкодять, а збережуть вагітність, кіста ж самостійно вийде. 1-го червня цикл почався, але проходив не так, як завжди”.
10 червня Анна знову була в лікаря Олени Лебідь, розповіла, що погано себе почуває, температура стрибає, проблеми з тиском. Її знову відправили на УЗД до Руденка. Цього разу Руденко дав висновок, що дівчина повністю здорова, ще й пожартував: “З такими органами тільки й народжувати”. Дівчина повернулася до лікаря і знову поскаржилася на біль.
З заяви до поліції: “Лікар не звертаючи на це уваги виписала мені свічі “Дистрептаза”. Дивитися мене на кріслі відмовилася. Я тоді запитала чи може мені лікар дати направлення до Чернігова в обласний пологовий будинок. На що відповідь була шокуюча: “Ви хочете, щоб мені догану дали? Я свою роботу виконала, вас вилікувала. Що ви ще хочете? Якщо вам так хочеться, то їдьте самі, я нічого давати не буду”.
16 червня Анна була вже в Чернігові у міському пологовому будинку на УЗД. Поїхала самостійно, без направлення. Дослідження проводив лікар Ігор Шилейко. “Він подивився, відразу викликав ще одного лікаря узиста. Та підтвердила, що дійсно позаматкова вагітність. Мене відразу направили в лікарню і вже звідти не випустили”. І далі дівчина додала: “Там лікарі були в шоці, як можна було не побачити, що труба майже повністю розклалася. Буквально кілька тижнів і був би летальний кінець, відмова всіх внутрішніх органів і все. Я вчасно поїхала в Чернігів”.
З заяви до поліції: “УЗД проводив лікар Шилейко І.О. Тільки почавши мене дивитися, сказав, що це складний випадок, і викликав іншого лікаря Антоненко Н.Н. для консиліуму. Після чого дали висновок: гематометра, двостороння кіста яєчників, підозра на лівосторонню позаматкову вагітність та рідина у малому тазі до 65-70 см. кубічних. І відразу направив мене до головного лікаря, щоб покласти до лікарні.
Прийняв мене завідуючий відділенням другого гінекологічного відділення Скрипка Олександр Анатолієвич. Подивившись мене відразу сказав, що у мене позаматкова вагітність, труба порушена і вже давно. Призначив на 17 червня операцію. Консультуючись зі мною лікар призначив епідуральну анестезію, оскільки можуть виникнути запитання під час операції, то щоб я могла дати відповідь. ... лікар Скрипка О.А. під час операції хотів зберегти мені ліву трубу, але не зміг, вона вже була атрофована”.
30 червня Анна подала заяву до поліції.
З заяви до поліції: “Враховуючи вище викладене вважаю, що в діях лікарів Ніжинського пологового будинку гінекологічного відділення Лебедя О.О., Хуторної В.В. Та Руденка М.І. є ознаки кримінального провадження передбаченого ст.367 Кримінального кодексу України”.
Слідчий, Олег Івашко, перекваліфікував статтю на 140 ККУ.
Ст. 367 ККУ: 1. Службова недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам і інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб.
Ст. 140 ККУ: 1. Невиконання чи неналежне виконання медичним або фармацевтичним працівником своїх професійних обов'язків внаслідок недбалого чи несумлінного до них ставлення, якщо це спричинило тяжкі наслідки для хворого.
Ми також попросили Анну розповісти про ситуацію на сьогоднішній день, її здоров'я та про хід слідства.
- Як у тебе зараз стан здоров'я?
- Зараз спека, так погано. Завтра буду телефонувати лікарю, який мене оперував і їхатиму на терапію (розмова була в неділю). Будемо перевіряти у якому стані труба та, що залишилася, проводитимемо терапію на випадок якоїсь інфекції в організмі. У мене зараз тиск падає. Намагаюсь сама нікуди не виходити, постійно зі мною хтось з родичів.
- Якщо зараз визнають лікарів винними, що плануєш робити далі?
- По тій статті, яку поставив слідчий, 140-а ККУ — це позбавлення від виконання професійних обов’язків на строк до 5 років, відпрацювання два роки, або позбавлення волі на два роки. Вимагатиму і відшкодування збитків, як тих, що пішли на лікування, так і моральної шкоди. Я не знаю скільки лікування ще продовжуватиметься. Що ж до покарання — то, звичайно не умовно, а щоб людина понесла реальне покарання.
- Я подала заяву 30 числа. Наступного дняі пішла дізнатися чи відкрили провадження: відповідно до закону це мають зробити протягом 24 годин, внести її до реєстру відкритих справ. Після цього два тижні слідчий зі мною взагалі не зв’язувався. Його ім'я Івашко Олег, по батькові не знаю. В п'ятницю я пішла до поліції знову. Коли я вперше приходила, мені сказали, що не можуть надати інформацію, хто в мене слідчий, відповіли: “З вами зв'яжуться”. А в п’ятницю прийшла і сказала: “Вибачте, по закону слідчі дії ідуть місяць. Вже пройшло два тижні. Зі мною ніхто не зв’язувався, мене не визнано постраждалою, немає жодних дій”. Тоді мені дали номер телефону слідчого, я з ним зв’язалася. Він сказав, що запити вже подано до ніжинського та чернігівського пологових. З Чернігова в п’ятницю передані всі документи, з Ніжина ще нічого немає. Коли будуть всі документи, тоді й буде призначена судово-медична експертиза.
Хотіла дізнатися, чи можна на період слідства усунути лікарів від виконання професійних обов’язків. Слідчий відповів, що це можливо лише після судово-медичної експертизи. Буде засідання лікарів, які дадуть свій висновок відносно дій лікарів, тільки після цього можна буде робити подання щодо звільнення їх від виконання обов’язків. Я так зрозуміла, що слідчий не повідомляв лікарів про справу, просто зробив запит про надання справи, амбулаторної картки. “Навіщо їх відривати від своїх професійних обов’язків. Коли будуть всі документи зібрані, тоді я й буду викликати їх на допит”. Хотілося б, щоб законодавство працювало не тільки в бік лікарів а займало сторону постраждалих”.
На сьогоднішній день слідство у даній справі продовжується, поліція все ще чекає на документи з Ніжинського пологового будинку, хоча пройшло вже два тижні. В документах, що надала нам Анна міститься наступна інформація: 23 травня її виписали з Ніжинського полового будинку «в удовлетворительном состоянии», а вже 16 червня, коли вона потрапила до Чернігівського пологового будинку, їй поставили діагноз: гематометра, двостороння кіста яєчників, підозра на лівосторонню позаматкову вагітність. В Ніжині з якихось причин лікарі не змогли побачити цього, хоча тричі робили ультразвукове дослідження. Та ж сама кіста, від якої дівчину лікували, теж нікуди не зникла.
Чому так трапилось? Чому лікарі не змогли встановити повний і правильний діагноз? Чому не звернули уваги на скарги дівчини щодо погіршення її стану? Чому лікування проведене в Ніжині не дало результатів? І чому, врешті-решт, не направили її до Чернігова? На всі ці запитання відповіді має надати слідство.
