Завантаження ...
banner
banner

“Чорні археологи”: правда чи вигадка?

Нещодавно в одному з інтернет-видань з'явилась інформація про “чорних археологів”, які розгортають свою діяльність у Ніжині, дбають про власне збагачення, привласнюючи собі знахідки та ховаючись за маскою офіційних археологів

Іван Кедун


Як відомо, Ніжин славиться своєю історико-культурною та архітектурною спадщиною. Нещодавно місто навіть увійшло до числа переможців конкурсу “7 чудес України. Історичні міста та містечка”, який з травня цього року проводив Фонд Миколи Томенка “Рідна країна”, що дозволяє закріпити за собою право називатися привабливим туристичним осередком, розширити горизонти нових можливостей. 

Задля доведення історичної значущості, стародавнього коріння, реконструкції подій, відновлення духу епохи проводяться археологічні дослідження та розкопки. Люди, які займаються такою справою, несуть за собою почесну та благородну місію - залишають пам'ять нащадкам та зміцнюють гордість за своє коріння та народ, формують свідоме уявлення про рідне місто, вписуючи цим самим своє ім'я в історію.
 
Проте не так давно в одному з інтернет-видань з'явилась інформація про “чорних археологів” (займаються незаконним проведенням археологічних розвідок), які розгортають свою діяльність у Ніжині, дбають про власне збагачення, привласнюючи собі знахідки та ховаючись за маскою офіційних археологів.


Іван Кедун


Така суперечлива інформація викликала потребу поспілкуватись із керівником групи археологів Іваном Кедуном, який, за повідомленням згаданого інтернет-видання, нібито знайомий із “чорними археологами”. 

- Іване Станіславовичу, нещодавно у Вас брали інтерв'ю, де згадували про те, що Ви знали “чорних археологів” та були з ними знайомі. Що Ви можете сказати з цього приводу? 

Хоч я і не є представником правоохоронних органів, але людині, яка когось у чомусь звинувачує, спочатку я порадив би гарно вивчити Кримінальний кодекс України, закони, зокрема, ознайомив би зі статтею щодо порушення вимог законодавства про охорону культурної спадщини, аби особа усвідомила, які є санкції за цей вид діяльності. Якщо людина публікує подібні матеріали, піарячи по суті цей процес, фактично вона рекламує його. 


Іван Кедун


- У чому полягає мета Вашої діяльності?

Суть археологічного дослідження не в знаходженні речей, а в реконструкції подій, відтворення духу епохи, меж населених пунктів. Це є головним в археології. Коли “чорні археологи” вилучають одну зі знахідок, вони викривлюють цілісне уявлення про історичне минуле. На жаль, люди в нас цього не розуміють. 
 
Моя команда намагається популяризувати археологію, зробити її значущою для суспільства. 


- Що було зроблено вами, скажімо, за 2 роки?

Багато хто скептично ставиться до наших ініціатив, подібно, як і до ніжинської "Самопомочі" в розвитку галузі туризму в Ніжині. Проект "7 чудес України" благодійного фонду "Рідна країна" Миколи Томенка ще одне підтвердження величезного туристичного потенціалу Ніжина. За що ми щиро вдячні особисто пану Миколі та всім, хто брав участь у цьому проекті. 

За два роки спільно з ніжинською "Самопоміччю" були організовані георадарні дослідження "ніжинських підземель", проведено наукову конференцію в місті по цій проблематиці.
 

Іван Кедун


Також було створено та передано на розгляд Управлінню культури програму розвитку археологічних досліджень в місті на наступні 5 років, разом із ніжинською "Самопоміччю" (ми тісно з ними співпрацюємо) був організований та проведений рицарський турнір на Покровській ярмарці.

Більше 2 років проводились археологічні дослідження в Ніжині та поза його межами, на базі Краєзнавчого музею ім. Спаського був створений клуб історичної реконструкції, який надалі переріс у цілий центр.


Іван Кедун


До речі, хочеться зауважити, що значна матеріальна підтримка була особисто надана Михайлом Булигіним - представником ГО "Самопоміч".

- У статті було звинувачення, що немає результатів дослідження, а кошти з міського бюджету незрозуміло куди діваються. Чи відповідає це дійсності?

(Надаємо уривок із cтатті: “Є в Ніжині й офіційні археологи. Вони вже протягом декількох років ведуть розкопки, аби довести справжню дату заснування міста. Усі ми звикли вважати, що Ніжин старший за тисячоліття. Такий вік міста встановили, спираючись на згадку про нього у «Повісті минулих літ» за Іпатіївським списком (1078 р). Зараз група археологів під керівництвом Івана Кедуна, намагається встановити більш точну дату. Так, протягом декількох років на території міста проводились спеціальні археологічні дослідження. Поки жодних зрушень стосовно встановлення «справжнього» віку Ніжина нема. А от досить значне фінансування археологи з бюджету отримували”).
 

Щодо мене, то зі мною на розкопках працює багато людей (доходить і до 60-80 чоловік). Я не знаю, хто чим займається у вільний від роботи час, але від команди, яка працює разом, де всі один одного бачать, знають та контролюють, неможливо в принципі нічого сховати. 


Іван Кедун


Після кожного року розкопок здається науковий звіт, усі знахідки передаються по акту до музею, який вказується в даному листі. У нашому випадку - до Ніжинського краєзнавчого музею. Кількість фрагментів залежать від обсягу робіт (акти передачі знахідок кожен бажаючий може подивитись в Краєзнавчому музеї).

Так, у цьому році досліджено 80 квадратних метрів культурного шару, колекція зараз обробляється, але вже вона налічує близько 1000 предметів - в основному це кераміка.


Іван Кедун


До речі, кераміка - єдиний матеріал, який дозволяє виділити окремі періоди життя поселень тривалістю до чверті століття. 

Коли на розкопках працює 40 чи 50 чоловік та знаходять щось, це неможливо взяти й заховати собі в кишеню. У музеях знаходяться акти всіх знахідок. Писати, що незрозуміло куди все дівається - абсурд. 
 
Відмічу, що вартість 1 квадратного метра для досліджень складає від 800 до 1000 грн. Договори, які були укладені міською радою в цьому році, передбачають до 20 квадратних метрів. Досліджується ж по 80 квадратних метрів культурного шару.


Зрозуміло, що це є виконання програми за рахунок наукових платформ інших коштів, джерел. Якщо розглядати кокретно - спонсорських коштів. Тобто, якщо людина профінансує нам більшу частину досліджень, знахідки потім здаються в музей, а ми отримуємо науковий матеріал. 

У минулому році нами було викопано 100 метрів квадратних, а проплачено міською радою - 7,5. Треба, крім цього, забезпечити людей харчуванням, водою, платити за перевізку працівників. Усе це не входить у виділені кошти. 


Іван Кедун


Відмічу, що виникнення назви міста пов'язують з битвою на Нежатиній Ниві. Кореспондент, який писав згадану статтю, бачив найбільш цікаві знахідки на вітрині музею - це піка (зброя кочових народів XI століття). Це якраз і підходить за матеріалом під реконструкцію подій, у даному випадку - стосується битви на Нежатиній Ниві. Я не буду зараз доводити, тут вона відбувалася чи ні, це окреме питання наукової дискусії. Але за інвентарем усе підходить: списи, наконечники, кольчуга - весь цей історичний матеріал за часом має відношення до битви на Нежатиній Ниві. 

Із точки зору науки, якщо доводити, чи тут відбувалася ця подія, потрібно років 5-10 роботи та виявлення величини культурного шару площі. Якщо розкопки на Магерках у результаті співпадуть із літописною датою та географічною реконструкцією шляхів, то виходить, що ми підтверджуємо літописну подію, від якої починається початок відліку Ніжина, що має позитивно вплинути на туристичній привабливості міста. 

Таким чином, якщо витрачати час на розробку багатьох програм, намагаючись об'єднати різні способи фінансування напрямків досліджень задля розширення наукових результатів, називається привласненням коштів, я цього не розумію. Тим більше, якщо по факту в результаті робіт досліджується в 4 рази більше, аніж за них було отримано.


Іван Кедун


Із приводу дати - 1200 років - це процес складний та умовний. Наше завдання - віднайти походження міста, не треба плутати появу першого поселення на території міста з власне містом. 

Зрозуміло, що Ніжин знаходиться на кордоні літописних сіверян, поки що городища знайти не вдається. 

- Чому не вдається?
 
Потрібно виконати роботи в центрі міста, а це досить дорого. Треба значний фінансовий вклад на техніку безпеки, оскільки глибина культурного шару в центрі міста сягає понад 4 метрів. Це набагато дорожче, аніж дослідження на околицях сучасного міста. 

Я не прошу коштів, у нас є наукова програма, пишуться дисертації на тему найбільш стародавніх пам'яток Ніжина, ми плідно працюємо над цим. У планах - видання монографій, у нас обстежений центр міста за рахунок охоронних робіт, є певний комплекс джерел. Поки що ми не можемо це ув'язати через велику кількість “білих плям”. Також було виявлено нове давньоруське поселення в районі 5-ти кутів. Тобто є досить вагомі матеріали, тому ці всі закиди безпідставні.


Іван Кедун
 

А щодо фото вітрини, опублікованому в провокативному матеріалі - це вітрина, яку безкоштовно створили для музею меценати на наше прохання. Сюди ми мали можливість виставити малу частину від всього того, що було знайдено за 2 роки. Тепер мою команду звинуватили в тому, що робиться мало та немає результату… 
 
- Як ви оцінюєте подібні публікації?
 
По-перше, коли мені дзвонила ця журналістка, вона представилась кореспондентом іншого видання. По-друге, вона задала мені конкретні питання, я на них відповів. У тексті ж я бачу іншу інтерпретацію моїх висловлювань. 
 
Як ми всі чудово знаємо, кожна археологічна знахідка є надбанням народу України згідно закону. Людина, яка вилучає цю знахідку неофіційно та привласнює її собі, продає комусь, є грабіжником та злодієм. Отже, нас звинуватили в тому, що ми грабуємо свій народ, а отже - і зраджуємо його. Обуренню моєму не було меж. Якщо видання популяризує грабіж, то це підстава зайнятись цим відповідним органам. 


Іван Кедун


Додам, що нашою командою була створена Літня археологічна школа для дітей, де ми прищеплювали своїм вихованцям любов до рідного краю, досліджень, стріляли разом із луків, їли польові страви, займалися пошуками підйомного матеріалу, плавали на човнах-довбанках, ліпили глечики з глини. Туди входили діти не тільки з ніжинських шкіл, а й з інших освітніх закладів. 


Іван Кедун


Враження залишилися тільки найприємніші. Оскільки це сподобалося молодому поколінню, то було вирішено організовувати таку школу й на наступний рік. 

Зауважу, що в 2016 році це все робилося на меценатські кошти, за кошти тих, які нібито є чорними археологами”, та тих, хто “забирав собі в кишеню кошти з міського бюджету”.
 

Є таке прислів'я: “За моє жито мене й побито". Висновки робіть самі.

Ми не спиняємося та надалі будемо активно працювати на громаду нашого міста, бо наше місто та ніжинці того варті.


 


Юлія Солдатенко

Приєднуйтесь до наших сторінок в соцмережах і слідкуйте за головними подіями: