Виявляється не такі вже щури страшні та огидні, як здається. Навпаки - надзвичайно розумні тварини. Якось розговорилися в електричці з однією цікавою бабусею. Жінка своєю казковою «щурячою історією», просто таки спростувала нехорошу репутацію цих гризунів.
Виявляється не такі вже щури страшні та огидні, як здається. Навпаки - надзвичайно розумні тварини. Якось розговорилися в електричці з однією цікавою бабусею. Жінка своєю казковою «щурячою історією», просто таки спростувала нехорошу репутацію цих гризунів.
....Діло було в нульових. Повернувся із в’язниці один чоловік. Ступив до своєї хати – а там вже давно чужі люди живуть. Виявилося, колишня дружина дім продала і виїхала невідомо куди. Тож пішов він по світу щастя шукати.
В якомусь селі наткнувся на покинутий будинок, тут на перший час і лишився. Дах над головою, то півбіди. В кишенях вітер гуляє, а їсти хочеться. Що робити?! Сів та й думає, як його бути. Та несподівано бачить – щур з-під печі вилазить. Чоловік вже й черевика зняв щоб жбурнути, а потім придивився пильніше і отетерів. Гризун витяг за собою десятку, покинув її на долівці і втік. Збентежений дядько, підняв її, обдивився – справжня. Недовго думаючи, побіг на радощах до магазину.
Відтоді, майже кожного дня «чарівний щур», тягав невідомо звідки гроші. Чоловік вже й почав звикати до того дива, навіть підгодовував «грошовитого гризуна». Та якось зостався у нього на ночівлю товариш, який, звісно, нічогісінько про щурячі гроші не знав. От під ранок побачив пацюка і прибив його, за звичкою. Хазяїн, аж сльозу пустив, дізнавшись про те. Не стало годувальника…
– І як тепер гризунів труїти?! – запитує чоловік навпроти.
– Треба до кожного придивлятися пильно, чи бува не притягли вони за собою чого цінного! – радить бабуся.