Війна на небесах
Через кілька днів після початку війни Сполучених Штатів та Ізраїлю проти Ірану, коли світ був у пошуках фігури, що могла реально замістити вбитого в перший день ударів аятолу Хаменеї, я читав на шпальтах ізраїльської газети "Хаарец" великий текст, присвячений очільникові Вищої ради національної безпеки Ірану Алі Ларіджані (незабаром він також загине після ракетного удару). Ларіджані був добре відомий мені як один із найбільш досвідчених і найбільш жорстоких іранських політиків – але ізраїльський колега несподівано змальовував портрет філософа, який аналізував творчість Канта, писав наукові книжки і публікувався в іранських часописах, при цьому залишаючись переконаним релігійним фанатиком, пише Віталій Портніков для Збруч. Цей портрет несподівано нагадав мені образи перших вождів більшовицької партії до епохи Сталіна. Всі вони писали книжки і статті – не тільки Ленін і Троцький, але й Зінов’єв і Бухарін могли похвалитися багатотомними зібраннями своїх творів (таке зібрання згодом з’явиться і в самого Сталіна, але "головний вождь" радше намагався бути схожим на своїх знищених конкурентів).
