Завантаження ...
banner
banner

Зеленський та «податок на Google»

gugl_30062021.jpg

Президент Володимир Зеленський у понеділок, 28 червня, підписав зміни до Податкового кодексу, згідно з якими великі іноземні ІТ-компанії будуть зобов'язані реєструвати представництво в Україні й сплачувати податок на додану вартість від своїх доходів.

Президент Володимир Зеленський у понеділок, 28 червня, підписав зміни до Податкового кодексу, згідно з якими великі іноземні ІТ-компанії будуть зобов'язані реєструвати представництво в Україні й сплачувати податок на додану вартість від своїх доходів.

Про це повідомила пресслужба Офісу президента. Зміни до Податкового кодексу Верховна Рада ухвалила 3 червня.

Згідно з ухваленими змінами, реєструватися в Україні як платники ПДВ повинні будуть іноземні компанії, що «постачають українцям електронні послуги» загальною сумою понад 1 мільйон гривень на рік.

Йдеться про такі компанії, як, приміром, Facebook, TikTok, YouTube, Google, Apple, Microsoft та інших. Вони після набуття законом чинності сплачуватимуть податок на додану вартість у розмірі 20% в іноземній валюті.

До цих послуг не входитиме дистанційне навчання (якщо йдеться про надання послуг виключно між студентом і викладачем) та надання доступу до публічних онлайн-ресурсів (якщо такі послуги не потребують додаткової участі людини).

«Це дасть змогу збільшити надходження до державного бюджету від ПДВ. Такі правила оподаткування вже стають звичною практикою в іноземних державах, наприклад у країнах Європейського Союзу, Австралії, Білорусі, Казахстані тощо», — кажуть в ОП.

Також, починаючи з 2022 року, українські компанії, які займаються рекламною діяльністю за кордоном, не повинні будуть сплачувати ПДВ.

Раніше ідею оподатковувати ІТ-гігантів за надання ними певних послуг критикували деякі члени професійної спільноти. Зокрема, засновник проєкту Terminal 42 Сергій Петренко вказував, що це призведе до фактичного здорожчання ІТ-послуг на відсоток податку для користувачів — тобто на ті ж 20%.

У відповідь на це Гетманцев у коментарі «Економічній правді» зазначав, що платника податку визначає не формула податку, а співвідношення попиту й пропозиції в конкретний момент: «В одному випадку продавець може брати сплату податку на себе, в іншому — перекладати її на споживача».