В Європі мантра адміністрації Байдена звучить так: "Америка повернулася". Але з огляду на американсько-німецьку угоду "Північний потік II", більш точним і чесним гаслом може бути "Америка відступає".
В Європі мантра адміністрації Байдена звучить так: "Америка повернулася". Але з огляду на американсько-німецьку угоду "Північний потік II", більш точним і чесним гаслом може бути "Америка відступає".
Думаєте, це волання маленького ображеного українця типу мене? (Котрий, як відомо нічого не розуміє в геополітиці і відтак не має права засуджувати Байдена, та й взагалі сам винен у своїх бідах).
Ні, це пише британський експерт у своїй статті на сайті RealClearWorld, старший політичний аналітик Центру свободи Маргарет Тетчер фонду The Heritage Foundation Деніел Кочіс.
Далі мій переклад матеріалу зі скороченнями:
"Угода ганебно розпродає інтереси безпеки США в Європі ради ввічливості з окремими союзниками, найголовніше з Німеччиною.
Трубопровід природного газу NS2, який планується прокласти з Росії до Німеччини, не є ні економічно необхідним, ні геополітично розумним. Це збільшило б європейську залежність від російського газу і збільшило б здатність Росії використовувати своє європейське енергетичне домінування як політичний козир...
У Сполучених Штатах опозиція Північному потоку II є двопартійною та експансивною. Проти цього також виступає майже вся Європа. Навіть у Німеччині та кількох інших країнах, чиї уряди все ще підтримують трубопровід, значні сили громадськості чинять спротив проекту. Все це робить капітуляцію адміністрації Байдена ще більш незрозумілою.
Однак команда Байдена, схоже, прагне умилостивити канцлера Німеччини Ангелу Меркель і перейти від цього питання. Вони заявляють, що трубопровід був здійсненим фактом, коли вони вступили на посаду, і що тривала опозиція лише отруїть американсько-німецькі відносини.
Це фактично неточно. Діяння США за адміністрації Трампа затримали прогрес трубопроводу і поставили під сумнів, чи насправді це буде завершено. Рік тому генеральний директор Uniper, однієї з п'яти найбільших європейських енергетичних компаній, що фінансують "Північний потік II", відкрито обговорив планування дій на випадок непередбачених ситуацій, якщо трубопровід згине під тиском американських санкцій.
І все ж із приходом зими в лютому цього року будівництво відновилося, незважаючи на офіційні заяви адміністрації Байдена про те, що США залишаються проти. Через три місяці Вашингтон заявив про поступку, знявши санкції проти оператора (Nord Stream 2 AG) та його генерального директора.
Відчайдушно шукаючи спосіб, як "з'їхати", адміністрація Байдена знайшла його у формі американсько-німецької угоди про заходи, які мають на меті пом'якшити негативні наслідки завершення газопроводу.
Відповідно до угоди, якщо Росія намагатиметься використовувати свій імпорт енергоносіїв як зброю проти України, Німеччина вживатиме "невизначених дій" у відповідь, одночасно виступаючи за загальноєвропейські заходи. Американські чиновники зазначили, що обмеження імпорту газу з Росії до Німеччини може бути однією з таких дій, проте Німеччина мовчала про цю перспективу.
Зловісно, німецькі чиновники підкреслено відхилили "застереження про відключення в правилах експлуатації трубопроводу", до якого прагнули США...
Ця надзвичайно слабка угода ніяк не стримує Росію від використання енергоносіїв як зброї в Європі. Швидше за все, це підбадьорить Путіна, який буде тлумачити відсутність рішучості США зупинити "Північний потік II" як дозвіл на подальшу агресію...
Фактично, повідомляється, що американські чиновники зайшли так далеко, що погрожують Україні, щоб та мовчала щодо угоди, бо в іншому випадку це може завдати серйозної шкоди американсько-українським двостороннім відносинам.
Узгоджені "механізми", що дозволяють добудувати трубопровід, поки він нібито стримується в Росії та пом'якшує занепокоєння східноєвропейських держав, є просто дипломатичними димовими завісами. Вони маскують абді
Узгоджені "механізми", що дозволяють добудувати трубопровід... є просто дипломатичними димовими завісами. Вони маскують зречення керівництва США лідерства у питанні, яке є ключовим для трансатлантичних відносин.
Нечіткий вислів "невизначених дій" робить найбільш імовірним те, що майбутній російський енергетичний шантаж буде не знайде реакції, або така реакція буде лише символічною.
Хоча американські чиновники зазначили, що обмеження потоків російського газу може бути однією з таких відповідей, німецькі чиновники не зайшли так далеко. Теза про те, що новий уряд у Німеччині припинить постачання газу, підвищуючи ціни в середині зими, в той час, коли європейські запаси газу знаходяться на історичних мінімумах, не витримує критики.
Обіцянка Німеччини допомогти продовжити угоду про транзит газу з Україною з Україною – це лише обіцянка спробувати. Історія показала, що жодному запевненню Росії, наданому на переговорах, не можна вірити...
"Північний потік II" – це геополітичний троянський кінь... Не існує магічного рішення, котре задовольнить усіх – лише холодна реальність того, що відповідає національним інтересам США: припинення Північного потоку II.
Американсько-німецька угода є порожнім і небезпечним дипломатичним жестом. Він забезпечує завершення проекту "Північний потік II", не надаючи трансатлантичному співтовариству інструментів, необхідних для стримування та покарання російського енергетичного шантажу, який обов'язково буде.
Джерело: Українська правда
