Підсумок вдалої сепарації стане помітний після повноліття
Підсумок вдалої сепарації стане помітний після повноліття
Батьки бояться підліткового віку. За можливості воліли б зовсім оминути цей життєвий період. Воно й не дивно. Ще нещодавно мила дитина стає дратівливою, невдячною, неврівноваженою та все робить наперекір.
Часто кризу підліткового віку сприймають, як невдачу чи неприємність. Насправді вона має важливе значення – психологічне відокремлення від батьків (сепарація).
Без підліткових протестів неможливе становлення самостійності підлітка, формування навичок виправлення власних помилок і поява віри у власні сили
Головна перевага підліткового віку – це початок необхідного і невідворотного процесу сепарації, відділення від батьків і їх опіки. Адже сепарація – це необхідна умова для того, щоб стати господарем свого життя, навчитись приймати власні рішення.
Психологічно підлітковий вік настає тоді, коли зовнішній світ стає більш привабливим, ніж життя за пазухою у батьків. Для того, щоб вийти в життя, підлітку необхідно піти на пряму конфронтацію. Заявити "я знаю сам, як краще!".
Знецінення батьківського досвіду, прийняття власних, хай і не завжди вірних рішень, відстоювання права самому керувати своїм життя – все це полегшує дорослішання для самої дитини. Звісно, у цей час тату з мамою непереливки, адже конфлікти посилюються, а підліток стає некерованим. Але така некерованість необхідна і самому підлітку (щоб таки навчитись самостійно керувати собою та життям) і батькам (щоб звикнути до думки, що їх дитина виросла і дедалі більше буде віддалятись від них)
"Зламані" підлітки згодом не можуть закінчити навчання, знайти роботу, створити власну родину і взагалі нічого не хочуть
Часто батьки не хочуть приймати дорослішання і відокремлення підлітка, намагаючись всіма силами зламати і втримати його у дитячій позиції підкорення батьківській волі. Наміри їх часто найщиріші - захистити дитину від помилок та небезпек цього світу. Але результат подібних спроб невтішний: неможливість будувати власне життя, приймати рішення, нести відповідальність, апатія, відсутність мотивації. Саме такі "зламані" підлітки згодом не можуть закінчити навчання, знайти роботу, створити власну родину і взагалі нічого не хочуть.
Підсумок вдалої сепарації стане помітний після повноліття. Коли з вічно протестуючого підлітка сформується фінансово та емоційно незалежна людина. Лише у разі вдалої сепарації формується розуміння власної цінності, своїх та чужих бажань і впевненість.
Людмила Малиновська, для Gazeta.ua
