Кохання чи ілюзія? Пристрасть чи прив'язаність? Страх втратити кохану людину чи "нездорове" кохання? Ось ознаки того, що ви насправді не любите, а лише невротично прив'язані до людини.
Кохання чи ілюзія? Пристрасть чи прив'язаність? Страх втратити кохану людину чи "нездорове" кохання? Ось ознаки того, що ви насправді не любите, а лише невротично прив'язані до людини.
Журавель у небі
Вам важко бути собою, натомість ви намагаєтеся грати бездоганність в усьому. Адже "знайшовши" нарешті чоловіка чи дівчину своєї мрії, боїтеся їх втратити. Не хочете повторити помилки колишніх стосунків, у яких виглядали не найкращим чином.
Тепер вже я не випущу з рук свого щастя, - думаєте ви й починаєте тяжко працювати. Ви і найкращий кухар, і уважний слухач, і цікава співрозмовниця. Про інтимні відносини годі й казати. Шерон Стоун просто палить на сходах у порівнянні з вами.
Ваш партнер, звісно, в захваті. Він навіть не сподівався на таке щастя. Спочатку він захоплюється, потім звикає і починає сприймати усе як належне. Ви ж, втомившись від невластивої ролі й емоційного перевантаження, й не отримуючи очікуваної "вдячності", вихлюпуєте на коханого роздратування.
Це стає для нього холодним душем. Адже він вважав, що справді зустрів супердівчину. Ви відчуваєте провину за те, що вкотре зірвалися і не зуміли бути ідеальною.
Найприкріше те, що ви вважаєте, ніби у вас знов не склалися стосунки саме через вашу недосконалість. Насправді ж - через невідповідність вашого ідеалізованого вами ж "я" реальному життю. Замість кохання ви керувалися дитячим страхом бути покинутою. А щоб цього не сталося, мовляв, треба заробляти любов.
Впевнена у собі жінка має запитувати себе, чи добре їй у стосунках, чи відчуває вона радість, чи може розслабитися, говорити про все, що завгодно чи просто мовчати - і коханий її зрозуміє.
Кохана чи потрібна
Ви відчуваєте себе "потрібними" партнерові, і вас це тішить. Жінки нерідко стають добрими помічницями для своїх обранців. Нагадують їм, щоб не забули про важливу зустріч, подзвонили мамі. Пишуть за них звіти, перуть білизну, вислуховують, як несправедливо повівся з ними шеф на роботі. Чимало й чоловіків, котрі подібною турботою прив'язують до себе.
Насправді ж схильні "допомагати" прагнуть позбавити партнера самостійності. Головний показник небезкорисливості таких помічників - що вони ніколи не допомагають до кінця. Наприклад, навчили б один раз і назавжди чоловіка прасувати сорочку, заповнювати якусь квитанцію. Або усіляко сприяли тому, щоб дівчина знайшла хорошу роботу і не залежала матеріально. Але ж тоді опікун втратить владу над... так і хочеться сказати - жертвою.
І це майже обмовка за Фрейдом. Бо в глибині душі помічники ставляться до тих, ким опікуються, зверхньо, вважаючи їх трохи недолугими. А прагнення допомагати є завуальованим бажанням контролювати.
Протидія - припиніть бути зручними, робіть те, що потрібно й цікаве лише вам. Адже людина, котра відчуває, що хтось живе нею і її інтересами, рано чи пізно намагатиметься позбутися такої опіки.
Переважить прагнення свободи і небажання нести відповідальність за того, кого мимоволі "приручив".
Щастя - коли тебе розуміють?
Ви завжди "розумієте" партнера. Навіть коли він ображає вас чи когось у вашій присутності. Або коли припускається ганебних вчинків, виправдовуєте усе його складним характером, важким дитинством, тим, що його довели. Щоправда, не все ще втрачено, якщо ви чекаєте на вибачення й пояснення причин негідної поведінки.
Насправді багато хто воліє радше терпіти й мовчати. Адже існує стереотип, ніби якщо жінка схильна з'ясовувати стосунки, коханий подумає, що вона - неврівноважена скандалістка, і покине її. І що справжня дружина - привіт мамі - повинна бути лагідною, терпіти і прощати. І люблять саме таких.
Насправді ж, як бачимо, люблять різних. А ми нікому, крім себе, нічого не повинні й не винні. З таким підходом до життя легше зустріти "свою" людину.
Чи треба "бути простіше"?
Ви намагаєтеся бути "скромною". У скромності багато глибинних причин. Це і низька самооцінка, і страх перед конфліктами, і сподівання захищеності від бурхливого світу. А також - очікування винагороди. Наприклад, що ваш партнер оцінить вашу чисту душу і лагідний характер. Особливо у порівнянні з тими стервозними жінками, з якими - і ви в цьому не сумніваєтеся - йому доводилося мати справу до вас.
Невластиве бажання бути в тіні виникає у багатьох жінок ще й тоді, коли вони відчувають, що їхній партнер трохи відстає від них в інтелектуальній чи матеріальній сферах. Тож вони заради того, щоб вийти заміж, вирішують "бути простіше".
Адже є начебто загальноприйнята думка, ніби чоловіки не люблять розумніших чи багатших за себе жінок. Але це ж не ваша проблема, правда? Нехай собі люблять чи не люблять кого або що завгодно. Впевненість у собі і природність у стосунках завжди цінувалися високо. Та й розумних чоловіків, здатних покохати вас такими, якими ви є, чимало.
Варто лише звільнитися від власних комплексів і фальшивих установок щодо того, якими ми маємо бути, щоб сподобатися комусь.
Натомість залишатися собою і дослухатися до власного серця.
Фото з мережі
