На традиційне питання «Чому ви обрали професію актора?», Семен (справжнє ім’я Соломон) Соколовський завжди з гумором відповідав, що причина в жінках. Адже акторки – жінки вродливі й спокусливі, бути поруч з ними – хіба це не щастя для чоловіка?
На традиційне питання «Чому ви обрали професію актора?», Семен (справжнє ім’я Соломон) Соколовський завжди з гумором відповідав, що причина в жінках. Адже акторки – жінки вродливі й спокусливі, бути поруч з ними – хіба це не щастя для чоловіка?
Тим більш, сам Соколовський, народжений в Ніжині 25 грудня 1921 р., був красенем і з легкістю підкорював гарячі жіночі серця і в Харківському театральному училищі, де він навчався після закінчення школи, і в Московському міському театральному училищі, і в «Театре на Малой Бронной», в якому актор виконував різнопланові ролі протягом багатьох років, тому що вмів бути органічним і в образі аристократа або іноземця, і в образі будь якого негативного персонажа. Це і Ботвелл в «Марії Стюарт», Едді Карбоне в п’єсі «Вид з мосту», Солоний в драмі «Три сестри», Циганов в «Варварах » та багато інших драматичних, навіть героїчних особистостей.
Шанувальники радянського кіно, напевне, добре пам’ятають популярний детективний серіал «Следствие ведут ЗнаТоКи» (у 1971-1989 рр. було знято 22 фільма), де Семен Соколовський зіграв одну з провідних ролей – полковника Скопіна. Вольовий, цілеспрямований полковник очолював слідче управління і спільно зі слідчим Знаменським, інспектором карного розшуку Томіним і експертом-криміналістом Кібрит тримали в напрузі зацікавлених глядачів. Серіал мав шалену популярність. Представники доблесної міліції шуткували, що навіть злочинність падала під час показу фільму. Можливо й дійсно так все було, адже навіть ув’язнені сприймали головних героїв детективу як реальних особистостей. До речі, акторам дозволялось бути присутніми на допитах та виїжджати на обшуки, щоб краще увійти в роль.
Одними з найкращих ролей Семена Соколовського в фільмах були: Савінков у «Чрезвычайном поручении», Володимир у «Днях хирурга Мишкина», Циганов у «Варварах», мистер Уілкінс у «Мери Поппинс, до свидания!». І завжди поруч з актором найвродливіші і найталановитіші жінки, без яких, напевне, професійна кар’єра та особисте життя Соколовського були б не такими яскравими і насиченими, аж до останнього в його житті дня – 28 вересня 1995 р.
