Завантаження ...
banner

В Україні відбувається реформа середньої освіти. А у Ніжині – оптимізація?

35951226.jpg

На порядок денний міської ради Ніжина знову виносяться наболілі питання бюджетного фінансування. Одним із них є дефіцит коштів на міські заклади освіти. Дефіцит укотре пропонують вирішити шляхом закриття навчальних закладів. Комісія фахівців відділу освіти (за участі правника та фінансистів) пропонує закрити шляхом повної ліквідації дві школи - №12 та №4.

                              Занадто дорогі школи? Порівняємо офіційні цифри.

Головною причиною закриття шкіл відділ освіти називає занадто велику суму витрат на їх утримання. Дійсно, якщо вірити цифрам, які в обґрунтуванні подав відділ освіти, то утримання одного учня у школі №4 обходиться чи не удвічі дорожче від середньої вартості утримання учня по Ніжину (47700 грн проти 25700). Постає питання: як пересічному громадянину Ніжина перевірити ці дані. Для цього існує інтернет-сайт міської ради. Заходимо на цей сайт. Тут знаходиться наочне ілюстроване представлення міського бюджету на 2021 рік під назвою «Бюджет для громадян» (https://nizhynrada.gov.ua/files/2021-09-21/4rQHD8MnJt.pdf). Видатки на всі школи Ніжина тут розміщені на с.8-9. І що цікаво: утримання одного учня у школі №4 це видання оцінює у 24 тис. грн/рік, а у школі № 12 взагалі 23,2 тис. грн/рік. Остання цифра, зверніть увагу, навіть нижча за середню вартість одного учня по Ніжину. То яким цифрам вірити? Звідки дворазова розбіжність? І яким чином, наприклад, школа №4 маючи співставний штат працівників і меншу площу опалення порівняно із школою №6, виявилась дорожчою від неї на 0,5 млн грн?

Занадто мало дітей? А їх могло бути більше. Я вже писав, що до розгортання кампанії по ліквідації ЗОШ №4 учнівський контингент школи хоч і поволі, але зростав. Після ж початку цієї кампанії, яка більше схожа на цькування з боку міського відділу освіти кількість заяв природно скоротилась. Улітку минулого року до майбутнього 1-го класу школи було подано 19 заяв.

Але у перший клас пішли тільки 14 учнів. Частина відкликали заяви через переїзд, а частина – і побоюючись закриття. Про контингент учнів школи №12 мені судити важче, оскільки частина її учнів підвозиться із сусідніх із Ніжином сіл.

Ще однією підставою називають скорочення кількості дітей у Ніжині. Цю тезу голова управління освіти В. Градобик озвучила ще минулого літа. Дійсно, за умови скорочення учнів початкових класів освітня субвенція на зарплати освітянам буде скорочуватися, а витрати з міського бюджету зростати. Але чи підтверджує статистика скорочення кількості дітей дошкільного віку в Ніжині? Цікаво, що за документами, які оприлюднює відділ освіти (за підписом тієї ж В. Градобик) суттєвого скорочення не зафіксовано. Наприклад із прогнозу бюджету міської освіти ми довідуємось, що на 2020 рік у школах Ніжина навчалось 7184 учні, а у 2021 році – 7203 (збільшення на 19). На наступні роки (2022-2024) заплановано незначне зменшення кількості учнів до 7170. Кількість дітей від 0 до 6 років за 2020-2021 роки дійсно зменшилась на 91 (з 3108 до 3017), але подальшого зменшення не заплановано.

Тепер давайте оцінимо, чи вплине суттєво ліквідація двох шкіл на наявний дефіцит освітніх коштів. Загальна потреба освітян Ніжина у заробітній платі на 2022 рік розрахована в сумі 260 млн. 426,1 тис. грн. Міський бюджет може профінансувати 199 млн.299,8 тис. грн. Сума дефіциту перевищує 60 млн. грн. Відразу очевидно, що ліквідація, навіть повна, двох вищеназваних шкіл компенсує цей дефіцит лише на 5-7 % (оскільки школи будуть закриті з 1 липня, економія буде лише за півроку).

А от як розподіляється цей дефіцит, покаже діаграма

Відразу виникає питання: а чи там, образно кажучи, собака зарита, де її шукають? Чому відділ освіти не шукає способів ліквідації майже удвічі більшого дефіциту по інших видах освіти Ніжина, а зациклився вже другий рік на закритті шкіл? І чи вирішить закриття середніх шкіл проблему дефіциту навіть фонду освітянської зарплати (не кажучи вже про комунальні і інші витрати)? Нескладно порахувати, що для вирішення цієї проблеми треба закрити не дві, а відразу 6-7 загальноосвітніх шкіл. І не факт, що усі збитки інших освітніх закладів будуть покритими.

Важливим аргументом для закриття шкіл є необхідність економії коштів для розвитку міста і освіти. Почнемо з міста. Не варто довго доводити, що закриття школи у нинішніх умовах стане незворотною подією. Наново їх відкрити вже не вдасться. Зверну увагу, що мова у проекті йде навіть не про реорганізацію у початкові школи, а про повне закриття. Не знаю, як на Мигалівці поставляться до закриття школи № 12, а жителі Фрунзівки і 

Бабичівки навряд чи порадіють закриттю 4-ї. Чи багато з них можуть возити дітей особистим транспортом до інших шкіл? Транспортний маршрут №5 навіть при подачі додаткового автобусу навряд чи забезпечить підвезення ще кількох десятків учнів до шкіл центру міста. А до 13-ї або 11-ї школи як? Програм капітального ремонту доріг у цих мікрорайонах у бюджеті на наступний рік я теж не помітив. Радійте, шановні батьки, що будете плуганитися з дітьми по розбитих дорогах в осінньо-зимовий період додаткових пару кілометрів кожного робочого дня (бо хто ж пустить 6-9 річних дітей самих у таку даль). Власне, про це я писав і раніше, 1 червня 2021 р.

А що робити із будівлями закритих шкіл? Віддати під інші міські установи? По-перше, тоді не буде жодної економії на комунальних послугах. По-друге, чи не буде збільшуватися таким чином штат інших структур. Може, продати їх з молотка? Це може дати тимчасовий прибуток у бюджет, але приклад колишньої міської бані на тій же Козачій вулиці показує, як це може бути непросто і нескоро. Закрити на ключ? Навіть за умов охорони (це теж витрати) років через 15 ці будівлі простіше буде розібрати ніж продати чи використати. Отже, знову збитки. Так чи інакше, закриття шкіл зробить ще один крок до поділу районів нашого міста на «Ніжин глянцевий» і «Ніжин трущоб».

Нарешті, поставимо питання, а чи немає більш нагальних проблем для розвитку міської освіти? Переповненість класів, булінг у великих школах – це не проблеми? Ясно, що коли думати лише про економію коштів, то простіше загнати у кожен клас по 35 дітей і відзвітувати, що Ніжин в освітню субвенцію вклався (і то тільки по зарплаті вчителів, бо на зарплати технічному персоналу все одно може не вистачити – див. діаграму вище). І подекуди до цього вже недалеко: по 30 учнів у першому класі у школах № 17,15,10, по 28 учнів – у школах № 2 і 9. Це притому, що на початкові школи освітня субвенція держави буде розрахована за нормативом 24 учні на вчителя.

Головний ефект освітнього процесу досягається в ході педагогічної взаємодії вчителя і учня. Технічне забезпечення процесу навчання відіграє певну роль, але не основну. Головним фактором є міра і ступінь уваги, яку вчитель може надати учню, а учень – навчанню. Навіть якщо забезпечити кожного учня комп’ютером і поставити в класі по 2 проектори чи панельні екрани, але в класі буде 35 учнів – ефект від техніки буде незначний.

Та без сумніву найважливішою новацією останнього часу є формування на базі старших класів середніх шкіл ліцеїв з 3-річним навчанням. У Ніжині, наскільки мені відомо, наступного навчального року 10-ті класи будуть збережені у школах №16 і 17, а ліцеїв буде всього два: міський і новоутворений на базі школи № 7. При цьому припиниться набір до початкових класів 7-ї школи, яка поступово перетвориться на ліцей. Куди діватись майбутнім першокласникам? Куди діватись учням інших початкових класів, адже ще через рік потреба для приміщень ліцею зросте відразу удвічі (для відкриття ще 4-х класів)? Але ні, для міського відділу освіти вкрай потрібно закрити якраз ті школи, до яких могла піти певна частина із півсотні потенційних першокласників, яких школа №7 набирати вже не буде. Може, тому і поспішають із проектом?

Робота міської комісії по освіті і міського відділу, який подає для неї пропозиції, в останні місяці нагадує якесь нервове смикання. Не вистачає коштів? Давайте закриємо школи? Все одно не вистачає? Давайте ще й садочки закриємо. Не вистачає місць у 10-х класів ліцеїв для двохсот випускників 9-х класів 2022 року? Нехай ідуть у коледжі та ПТУ. Не хочуть? Та нам що до них, головне що субвенції для вчителів вистачить…

Будь-який продуманий розвиток передбачає наявність певної програми і плану. Якщо міський відділ освіти дбає про розвиток освіти у місті, йому потрібно спочатку розробити комплексний план цього розвитку, розрахований на 5 років (відповідно до терміну завершення реформи середньої освіти в  Україні). Цей план належить обговорити публічно і прийняти за основу міською радою. І тільки відповідно до комплексного, продуманого в усіх частинах і секторах плану мають відбуватися згодом суттєві реорганізації і перетворення такої суспільно значимої сфери як освіта.

Я не є патріотом виключно 4-ї школи. Я розумію, що прийнятий план може включати в себе і закриття або зменшення ступеня певних навчальних закладів. Але все ж таки комплексний п’ятирічний план розвитку освіти, з одного боку,  і латання дірок під кожен річний бюджет – з іншого, яке де в чому нагадує зведення особистих рахунків, – це різні речі, які далеко не однаково вплинуть на розвиток нашого міста. Бо погодьтесь, розвиток і розмови про розвиток – не одне й те ж саме.