На відміну від звичайних голосувань в ООН, це може мати не тільки символічне значення
На відміну від звичайних голосувань в ООН, це може мати не тільки символічне значення
Що відбулося? Генасамблея ООН ухвалила резолюцію щодо створення реєстру збитків, завданих Україні внаслідок російської війни. Яка наголошує, що: «Російську Федерацію має бути притягнуто до відповідальності за будь-які порушення міжнародного права в Україні або проти України, включно з її агресією на порушення Статуту Організації Об'єднаних Націй, а також будь-якими порушеннями міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини, і що вона повинна нести правові наслідки всіх своїх міжнародно-протиправних діянь, включно з відшкодуванням шкоди, зокрема будь-якої шкоди, заподіяної такими діяннями».
Ключова фраза — відшкодування шкоди. І саме тут закладено не символічну основу, яка вже напружила росіян, в результаті чого головний юрист кремлівських старців Дмитро Мєдвєдєв вимушений був відірватися від боротьби із Сатаною і задекларувати, що «такий ООН їм не потрібен».
Чому це може бути важливо? Справа у заморожених активах Росії. В першу чергу в резервах російського Центробанку. А там заморожені біля $300 млрд. Але поки лише заморожені. А від заморозки до конфіскації активів держави-агресора величезний шлях. Чому? Тому що зазвичай це працює так, що активи поганих хлопців заморожуються поки до влади не приходять притомні хлопці і дівчата і тоді їм дозволяють знову користуватися активами. Активами, які належать народу країни. Не порушуючи таким чином право приватної власності, яке є святим у цивілізованому світі. Що, власне, і робить ці країни такими багатими. Не ресурси, а саме наявність правил та інституцій. В результаті чого гроші з Азії й Африки, Південної Америки й Європи шукають прихисток саме там.
Порушувати святість права приватної власності багаті країни не поспішають. Власне тому, що вони усвідомлюють, що саме завдяки цьому вони і є багаті. І поки Лондон і Нью-Йорк є фінансовими центрами світу, бо всі людьми з грошима, іноді і з грошима сумнівного походження, зберігають їх саме там. Бо впевнені у правилах. Це, до речі, хороший урок для України.
Що відбудеться, якщо один раз порушити правила? Українські чиновники та популісти дуже часто впевнені, що один раз можна. Але ні. Репутацію можна згубити лише одним таким вчинком. І ніхто цього не хоче. Тому навіть усвідомлюючи справедливість вимоги України віддати їй російські активи на відновлення, провідні держави не можуть собі дозволити просто взяти і віддати російські гроші. Розкуркулення там не модне. Вони потребують бездоганної правової основи. Бо без цієї основи відразу китайські та індійські олігархи, грошовиті мішки з Туреччини чи Бразилії почнуть шукати альтернативний прихисток для своїх грошей. А це нікому із провідних держав світу не потрібно. Бо тут йдеться вже не про сотні мільярдів доларів, а про десятки трильйонів.
Отже, політикам Британії та США, Франції та Німеччини потрібна бездоганна правова основа, щоб зробити те, що вони хочуть зробити. Тим більше, це означатиме, що на відбудову України можна буде відправити гроші не власних платників податків, а російські.
І цю правову основу, теоретично, може дати рішення Генасамблеї ООН. Чи стати фундаментом. Не достатнім рішенням. А першим кроком у дуже довгому шляху. І тому дуже важливо, що цей перший крок на шляху до фінансової справедливості зроблено. І дуже тішить, що росіяни це розуміють. Розуміють, але нічого вдіяти не можуть.
