Завантаження ...
banner
banner

Як не збожеволіти під час війни

yak-ne-zbozhevolity-na-karantyni-800x445.jpg

Війна В Україні кардинально змінила життя всіх українців. Багато хто зараз перебуває в паніці та страху за своє життя та майбутнє своєї країни

Війна В Україні кардинально змінила життя всіх українців. Багато хто зараз перебуває в паніці та страху за своє життя та майбутнє своєї країни

Наталя Холоденко дала поради, як упоратися з тривогою у війну

Тисячі українців живуть у повному нерозумінні того, що відбувається через паніку. Величезна кількість гнітючих новин, страх за своє життя та життя близьких зараз знайомі кожному жителю країни.

Поради про те, як впоратися з тривогою і не збожеволіти в такий складний і небезпечний час дала психолог Наталія Холоденко бесіді зі Славою Деміним.

Спочатку психолог пояснила, що нервувати в такій обстановці абсолютно нормально і навіть правильно, але варто розуміти, коли тривожність переходить в паніку.

Справа в тому, що паніка – це коли ти без вектора метушишся, тому що тобі зателефонували "А я від цього вибуху прокинулася", через те, що не було структурованих дій, ми могли потрапити в більш небезпечну ситуацію. Але взагалі не нервувати людина не може і не повинна у такій ситуації, – розповіла Холоденко.

За словами психолога, необхідно постаратися перенаправити паніку на здорову тривожність, адже почуття страху, на відміну від почуття паніки, навпаки, прискорює людину, а не гальмує.

Зберігати спокій у такій ситуації неможливо. Тому людина повинна постійно ставити собі питання: "Що я маю зараз зробити?". Ідея про те, що ми можемо зберігати спокій, вона є антибіологічною, – розповіла фахівець.

Холоденко поділилася своїми методами, які допомагають їй впоратися з переважним почуттям.

Логічні розмови із собою

Як розповіла Наталя, насамперед вона почала думати про те, що не всі атаки, які чутні йдуть у бік наших захисників та українців. Варто пам'ятати, що бійці ЗСУ теж відповідають супротивникові.

Перше, що допомагало мені, те, що я почала рахувати. Тобто є удари в наш бік, але половину ударів у їхній бік. Логічно розмова із собою. Ти розумієш, що це від нас полетіло, а не до нас, – пояснила Холоденко.

Техніка простукування

Наступний спосіб це фізична техніка, який допоможе трохи розслабитися та заспокоїти нервову систему. Тому психолог рекомендує акуратно простукувати тілом.

Страх він зазвичай стискається, концентрується у районі шлунка чи серця. Якраз для того, щоб не було інфарктів і такої концентрації на одну частину тіла, треба простукувати себе, – поділилася Холоденко.

Як розповіла Холоденко, всі "труси" техніки, рухи руками і ногами, як струшування дуже допомагають нам прийти до тями і дають можливість перезавантажити нейрони.

Малювання та рухи

Також Холоденко зазначила, що дуже добре впоратися з тривогою допомагає малювання. Психолог навела приклад ситуації, коли ми часто щось черкаємо на папері або малюємо незрозумілі лінії на нарадах, під час розмов і так далі.

Можна малювати, стукати ногами, дати право на нервові, дивні рухи. Це біологічний спосіб виводить на сполох, у природа так задумано, щоб у момент страху ми бігли, видерлися кудись, а не сиділи за каменем три дні. Я наполягаю: пострибайте, підригайте ногами, скидайте це і давайте адреналіну вийти через такі базові фізичні рухи, які можливі в умовах, у яких ви перебуваєте, – пояснила експерт.

Як "правильно" дзвонити рідним?

Наразі багато сімей розділені через військові дії, комусь довелося залишитися в Україні, а хтось встиг виїхати до іншої країни. Для Наталії Холоденко ця ситуація виявилася дуже знайомою, адже вона з дітьми залишила Україну, а чоловік та її рідні залишилися тут.

Коли ми починає турбувати і робити тривожні дзвінки з тривожним голосом "Ну як ти там?", Від цього людині легше не стає, їй теж тривожно і страшно. Я пишаюся зараз своєю мамою, яка залишилася у Черкасах. Вона дзвонить і каже: "Ми нормально, у нас бомбосховища класу "Люкс". Я взагалі за чорний гумор, адже гумор дає можливість переробляти та приймати ситуацію", – поділилася Наталя.

Синдром уцілілого

Крім того, багато українців стикаються з почуттям провини та так званим "синдромом уцілілого", коли їм здається, що вони могли б врятувати життя інших людей. Наталія Холоденко радить спершу поставити собі питання "Кого і як я можу врятувати?", а також тверезо підходити до ситуації.

Вона пояснила на своєму прикладі, що, наприклад, її мама самостійно не змогла б пішки перейти кордон, тому для неї рішення залишитися в Україні було здоровим. При цьому психолог чітко розуміє, що зараз її головне завдання врятувати своїх дітей та бути поряд із ними.

Я активно говорю всім мамам, що ми зобов'язані рятувати своїх дітей. Ця війна була б у будь-якому разі, не в цьому поколінні, то в наступному, цього було не уникнути. Зараз, рятуючи дітей, ми, по суті, зберігаємо націю, яку намагаються винищити. Всі ці звинувачення "Ви щури, втекли"...а що я можу зробити, заробити запалення легенів дитині у підвалі та залишити її там без ліків? Якщо є можливість, дітей треба рятувати, – заявила Холоденко.