В Україні багато років майже не переглядалися тарифи комунальні послуги. А з початком повномасштабної війни був введений мораторій на підвищення вартості послуг ЖКГ. Проте ракетні удари росіян по вітчизняній енергетиці та економічні реалії сьогодення можуть змусити владу піти на цей непопулярний крок.
В Україні багато років майже не переглядалися тарифи комунальні послуги. А з початком повномасштабної війни був введений мораторій на підвищення вартості послуг ЖКГ. Проте ракетні удари росіян по вітчизняній енергетиці та економічні реалії сьогодення можуть змусити владу піти на цей непопулярний крок.
Питання комунальних тарифів завжди було в Україні чутливим для значної частини населення. Саме тому наші політики часто використовують цю тему в своїх інтересах, щоб отримати прихильність потенційних виборців. Варто хоча б згадати баталії навколо того, щоб державний холдінг "Нафтогаз України" встановив граничну ціну на блакитне паливо для українців. Або ж той факт, що попередні два опалювальних сезони на "прохання" центральної влади міста штучно "заморозили" тарифи на тепло та гарячу воду.
Проте після початку повномасштабного вторгнення Росії на нашу землю заборона на підвищення тарифів на послуги ЖКГ стала носити вже об’єктивний характер. Головною метою громадян в перші місяці війни було фізичне виживання, а не оплата платіжок. Більш того мільйони українців залишились без стабільних доходів, а прогнози щодо покращення їхнього матеріального становища мало хто міг дати.
Тому ще влітку минулого року Верховна Рада ухвалила закон, який накладав мораторій на підвищення тарифів на послуги з розподілу природного газу, а також на послуги з постачання теплової енергії та гарячої води. Ця заборона є чинною протягом дії воєнного стану та ще шести місяців після його скасування. Крім того, на початку війни не стали збільшувати й інші тарифи, зокрема, на електроенергію для населення, які не переглядаються ще з 2017 року.
Ближче до кінця минулого року, коли стало зрозуміло, що війна набуває характер затяжного конфлікту, в медіапросторі почали активно обговорювати можливе підвищення вартості комунальних послуг.
І наприкінці грудня Національна комісія з регулювання сфер енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) без громадського обговорення ухвалила рішення про підвищення тарифів на водопостачання та водовідведення у 2023 році, яке мали здійснити у два етапи – з 1 січня та 1 червня. Після негативної реакції з боку суспільства від цього рішення Нацкомісія відмовилася.
Урядові пропозиції для стабілізації ринку
Вже цього року голова НКРЕКП Костянтин Ущаповський заявив, що уряд може переглянути тарифи на комунальні послуги вже після завершення опалювального сезону.
"Під егідою Кабміну працює робоча група, яка готує відповідні пропозиції для того, щоби стабілізувати ринок", – сказав він.
Судячи з його слів, мова йде, в першу чергу, про вартість електроенергії для населення, адже цей крок "дасть змогу збільшити зарплати енергетикам та іншим працівникам критичної інфраструктури, а також проводити аварійні відновлювальні роботи".
"Зараз уряд разом із нами, разом з Міністерством енергетики шукає оптимальний шлях для того, щоби розробити програму, згідно з якою після закінчення опалювального сезону можна буде повернутися до цього питання", – зазначив він.
Підтвердив серйозність намірів переглянути тарифи і заступник глави офісу президента Ростислав Шурма.
"Ми дійсно думаємо про проблему субсидування та системної збитковості, відсутність стимулів для збільшення та виробництва електроенергії, та видобутку газу. Тому зараз напрацьовується кілька різних механізмів, як вирішити ці проблеми", – зазначив він.
До кінця березня НКРЕКП також планує провести відкрите слухання щодо встановлення нових тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення.
Долаємо наслідки ракетних ударів
Необхідність таких непопулярних рішень влади експерти називають ті втрати, які зазнала вітчизняна енергосистема внаслідок методичних російських обстрілів об’єктів критичної інфраструктури. Серед інших факторів – висока інфляція, через яку значно зросли майже всі складові тарифів, відсутність у комунальників вільних обігових коштів.
"Головна причина кризи в енергетиці – війна, розв’язана агресором. Були потужні удари по енергетичній інфраструктурі. Зруйновані об’єкти генерації, підстанції, лінії електромереж, інше обладнання. Втрати від цього обчислюються величезною сумою", - підкреслив голова Нацкомісії з регулювання енергетики Костянтин Ущаповський.
Варварськими методами ведення війни російськими загарбниками пояснив необхідність перегляду тарифів на електроенергію і прем’єр-міністр України Денис Шмигаль. За його словами, через окупацію Запорізької АЕС та ряду електростанцій, а також через обстріли вітчизняних об’єктів генерації та розподільчих мереж вся енергетична спільнота працює над тим, як не допустити глибокої енергетичної кризи в країні.
"Розмір втрат – це 40-50 відсотків нашої електроенергоспроможності. Безумовно, це треба відновлювати, це треба відбудовувати, для цього потрібні ресурси. Це значно здорожчає вартість електроенергії, ми її вимушено імпортуємо. Звичайно, все це приводить до складнощів і накопичення проблематики в енергетичному секторі, які треба розв'язувати", - зазначив він.
За його словами, лише минулого року для втримання комунальних тарифів на поточному рівні державні підприємства заплатили величезні кошти.
"За минулий рік "Енергоатом" та "Укргідроенерго" на компенсацію різниці між ринковою вартістю і вартістю для людей сплатили 107 мільярдів гривень, і більше 200 мільярдів сплатив "Нафтогаз". Тобто значно більше, ніж на 300 мільярдів гривень енергетичні компанії України сплатили за цю різницю у тарифах", - сказав прем'єр.
Зрозуміло, що в умовах триваючої руйнівної війни навіть частину цих коштів логічніше направити на сектор безпеки та оборони, щоб наблизити Перемогу над окупантами.
Що робити з боргами населення?
Проте необхідністю компенсувати втрати та руйнування частини енергетичних об’єктів проблема не обмежується, адже навіть за умови дії "заморожених" тарифів рівень оплати за комунальні послуги в країні не є дуже високим, особливо це стосується прифронтових населених пунктів. Також варто пам’ятати, що біля 8 мільйонів українців вимушені були тікати від війни за кордон, і частина з них не сплачує рахунки за нараховані послуги, які вони фактично не отримали.
Як наслідок, лише за грудень 2022 року заборгованість населення з оплати послуг ЖКГ зросла на 8,7 млрд гривень – до 81,3 млрд гривень. Найбільше українці заборгували за постачання та розподіл природного газу (33,8 млрд гривень) та за постачання теплової енергії та гарячої води (26,6 млрд). За постачання та розподіл електричної енергії українці заборгували 7,7 млрд гривень, а за централізоване водопостачання та водовідведення – ще 6,4 млрд гривень.
Судячи із темпів зростання, на кінець зими заборгованість українців за спожиті комунальні послуги складе біля 100 млрд гривень.
Щоб не допустити колапсу системи, частину тягаря з компенсації різниці в тарифах взяли на себе органи місцевої влади, які минулого року на це направили 114 млрд гривень. Але і цього дуже часто явно не достатньо.
"Міська рада зараз виділяє щомісяця 25 мільйонів гривень, щоб ми змогли тримати цей тариф і його не підвищувати. Але хочу сказати, що і цих коштів вже недостатньо. У нас є значні борги перед енергопостачальними компаніями, перед постачальниками обладнання, сировини і таке інше", – зазначив гендиректор "Миколаївводоканалу" Борис Дуденко.
Аналогічна ситуація і у компанії "Миколаївоблтеплоенерго". Тариф на послуги цього підприємства майже в 1,5 рази нижчий за ринковий, проте навіть за цих умов мешканці міста вже заборгували 365 млн гривень. Минулого року з міського бюджету компанії також виділяли гроші на підготовку до зими.
У тилових містах ситуація з оплатою послуг ЖКГ є значно кращою. Більш того, економіка там відновлюється швидкими темпами, що дозволяє наповнювати місцеві бюджети. Проте для суттєвої кількості населених пунктів країни нинішня ситуація несе загрозу через необхідність якісної підготовки до наступної зими.
За словами мера Києва Віталія Кличко, який очолює Асоціацію міст країни, заборгованість із різниці в тарифах перед комунальними підприємствами тепло- та водопостачання в Україні станом на січень становила 36 млрд гривень. І цих коштів у наших міст немає.
"Для забезпечення безперебійного та якісного надання послуг населенню підприємствами тепло-та водопостачання, сталого завершення опалювального сезону 2022/2023 років та підготовки до наступного опалювального сезону необхідно невідкладно спрямувати 36 млрд гривень з держбюджету на компенсацію збитків відповідним підприємствам", – заявив Кличко.
В очікуванні остаточного рішення
Таким чином, сьогодні у влади є декілька опцій – підвищити тарифи в умовах війни, залишити все, як є, або ж знайти альтернативне рішення.
Поки що керівництво держави ще не вирішило остаточно, яким буде вихід з цього скрутного становища. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що змістовний діалог щодо перегляду тарифів на електроенергію та, можливо, газу розпочнеться вже після завершення опалювального сезону. Голова уряду при цьому впевнений, що буде знайдено "дуже гарне збалансоване суспільне рішення".
Одним із варіантів цього "збалансованого" рішення, за його словами, може стати перенаправлення коштів, які держкомпанії зараз витрачають на компенсацію різниці в тарифах, на прямі грошові виплати малозабезпеченим громадянам.
"Якщо ці кошти акумулювати в бюджеті і через монетизовані субсидії роздати людям, то це надзвичайно потужна підтримка була би для людей. Тобто, ми будемо дивитись на майбутній енергоринок власне з цієї призми захисту людей через монетизовані субсидії. Це те, що я можу сьогодні стверджувати і можу обіцяти", - сказав Шмигаль.
Заступник глави офісу президента Ростислав Шурма зазначив, що серед варіантів, які зараз вивчаються, є повноцінна монетизація субсидій, коли українці будуть платити "справедливу ціну, але отримують компенсацію від держави".
"Але основні моменти повинні бути такими: пересічні громадяни, які потребують допомоги, не повинні постраждати, держава повинна адресно їм допомагати", – наголосив Шурма.
Також він підкреслив, що платоспроможні громадяни повинні сплачувати справедливі комунальні тарифи, а компанії – мати стимули для нарощування виробництва.
"Ті, хто можуть платити, мають платити, і компанії повинні продавати свої продукти за справедливою ціною і мати стимул для нарощування виробництва електроенергії, видобутку газу та нафти", - сказав Шурма.
З цього можна зробити висновок, що влада вже морально готує себе і суспільство, що тарифи на комуналку все ж з часом доведеться підвищити. Залишається лише визначитися з колом осіб, які будуть отримувати субсидії від держави та про їх суму.
Варто зазначити, що багато експертів наразі взагалі не прогнозують, що уряд вирішить піти на такий непопулярний крок, як підвищення тарифів.
"З думкою прем’єра я погоджуюсь в частині важливості і необхідності адресного субсидіювання, а також формування прозорого та цивілізованого ринку. Але й у ймовірність зростання тарифів найближчим часом не вірю. Протягом щонайменше кількох місяців такі рішення буде складно приймати в принципі. Можливо, цього не буде до кінця війни", - сказав агенції УНІАН директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
Як би там не було, але найближчим часом українська влада має визначитись, що далі робити з тарифами на комунальні послуги. Авжеж, під час війни навряд чи у чиновників є бажання зробити такий непопулярний крок, як підвищення тарифів, проте об’єктивні причини для цього рішення продовжують накопичуватися з великою швидкістю. І навряд чи можливо буде довго стримувати цей процес.
Якщо ж буде вирішено політичне рішення "тримати тарифи незмінними", то потрібно дати відповідь: хто це буде оплачувати? Судячи з усього, місцеві бюджети без підтримки держави вже не зможуть надалі утримувати цей тягар.
