Глава канцелярії генерального секретаря НАТО Стіан Єнсен припустив, що Україна може стати членом Альянсу в обмін на відмову від частини своєї території.
Глава канцелярії генерального секретаря НАТО Стіан Єнсен припустив, що Україна може стати членом Альянсу в обмін на відмову від частини своєї території.
Про це Стіан Єнсен заявив під час дебатів у норвезькому місті Арендаль. На питання журналістів, чи вважає НАТО, що Україна має поступитися землею для досягнення миру з Росією та майбутнього членства у НАТО Єнсен зазначив, що обговорення майбутнього статусу вже йде, і що питання про поступки Росії території порушують інші країни. "Я не кажу, так має бути. Але це може бути можливим", - додав Єнсен.
В Києві офіційно відразу відреагували. Питання зміни територіальної цілісності України не обговорюється. Україна, як і НАТО, не торгує своїми територіями та громадянами. Безпека одних українців не може вирішуватися за рахунок інших, які залишаються в окупації, і чиєму життю, здоров’ю та свободі загрожують загарбники. За розв’язану війну Росія заслуговує не заохочення захоплення нових територій, а покарання, розплати і спокути. Інакше це буде поганий приклад для всіх потенційних загарбників у світі.
Свідома чи несвідома участь посадовців НАТО у формуванні наративу про можливість відмови України від частини своїх територій грає на руку Росії. Натомість, в інтересах євроатлантичної безпеки обговорювати шляхи пришвидшення перемоги України та набуття нею повноправного членства в НАТО. Необачним висловлюванням Стіана Єнсенеа вже скористався заступник Путіна в Раді безпеки РФ Д.Медведєв, який заявив, що всі території України під знаком питання. Тому українцям прийдеться переносити свою столицю кудись у Львів, так як Київ був столицею Русі. Приходиться знову нагадати цьому неуку з Кремля, що росіяни не мають тільки побічне відношення до Київської держави Русь.
Титульним народом цієї держави були слов’янські племена, які ще з першого століття нашої ери жили на території сучасної України за виключенням сучасних південних регіонів. Території ж сучасної європейської Росії, що входили до складу держави Русь були захоплені Києвом, і були населені місцевими фіно-угорськими племенами та слов’янами прибувшими на ці простори у 8-му ст. з Польщі, які не мали етнічної спорідненості зі слов’янами, які жили в регіоні міст Києва, Чернігова, Переяслава, Галича та Володимира на Волині. Саме ці слов’яни були титульним народом Русі. А історична батьківщина Медведєва, як і Путіна – це болота навколо сучасних Москви та Петербурга. Це і є безсумнівні історичні території сучасної Росії
23 серпня 2023 року в Україні відбудеться третій саміт Міжнародної Кримської платформи. Російська агресія проти України розпочалася в 2014 році з Криму, тож саме визволення півострова і означатиме завершення російсько-української війни. Масштабування російської агресії після 2014 року стало можливим, оскільки світ неналежно поставився до окупації та незаконної анексії Криму з боку РФ. Україна має право використовувати всі конвенційні засоби захисту своєї територіальної цілісності та суверенітету. Деокупація Криму поверне на цю територію законність, безпеку, економічні та соціальні перспективи для населення.
Лише контроль України над Кримом гарантуватиме безпеку в Азово-Чорноморському регіоні та є передумовою використання всього потенціалу міжнародної кооперації в країнах Причорномор’я. Перші росіяни в Криму з’явилися лише наприкінці 18-го ст. після його захоплення російською армією. При цьому етнічною більшістю на півострові вони стали тільки після наказу з Кремля щодо насильницької злочинної депортації усього кримськотатарського народу та інших автохтонних та корінних народів Криму у травні 1944 року.
Для того, щоб остаточно повернути в державно-правове поле територію півострова Україні має бути надана необхідна військово-технічна допомога від країн демократії та держав-членів НАТО. Україна вдячна за критично важливу підтримку своїх партнерів. Співпраця у різних форматах у військовій сфері як двосторонній, так і багатосторонній показала єдність цивілізованого світу проти терористичного режиму РФ. Україна здатна перемогти, і це станеться раніше чи пізніше. Але чим швидше буде надана необхідна зброя, тим більше життів можна врятувати. Українці мають високу мотивацію: швидкість опанування новітніх зразків західної зброї та ефективне її застосування на фронті дивує партнерів.
Прискорити хід контрнаступу можуть ракети середньої дальності Taurus (Німеччина) і ATACMS (США). Київ уже висловив зобов’язання не використовувати їх на території Росії. Україні також необхідно здобути перевагу в небі, тому надання винищувачів F-16 може суттєво сприяти цій меті. Постачання зброї Україні - це інвестиція у майбутній справедливий і стабільний світовий лад. При чому, найважчу місію вже взяли на себе українці, які жертвують власними життями задля нового і безпечного світового порядку.
