Ідея "економічного бронювання" для захисту бізнесу обговорюється вже тривалий час і викликала чимало дискусій. Її прихильники аргументують необхідність таких змін, враховуючи складну ситуацію з фінансуванням війська та необхідністю наповненням державного бюджету.
Противники називають такий підхід несправедливим, адже він дозволятиме заможним "відкупитися" від мобілізації.
Отже, що пропонують можновладці?
Група з понад 20 народних депутатів на чолі з головою Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитром Наталухою нещодавно представила своє бачення економічного бронювання. Йдеться про три різні моделі:
За умови сплати підвищеного військового збору в 20 400 грн на місяць. Платить роботодавець.Бронюванням за рівнем офіційної зарплати понад 36 336 грн.
Комбінована модель, де 36 336 грн зарплати для найманого працівника та 20 400 грн військового збору для ФОПів.
З цією метою в парламенті зареєстровано п’ять законопроектів.
Це два основні законопроекти про промислову політику та прогнозованість реального сектору економіки (№ 11331) і про запровадження збору за бронювання військовозобов’язаних (реєстраційний № 11332) та альтернативні до них проекти №№11331-1, 11331-2 і №11332-1.
Перша модель економічного бронювання (проекти 11331 та 11332) вирізняється серед інших відсутністю градації за рівнем доходів військовозобов’язаних, оскільки в ній є вимоги виключно до роботодавців, а не до працівників. Так, бізнес зможе забронювати будь-якого працівника незалежно від рівня його заробітної плати за умови:
сплати збору за бронювання;відсутності в компанії заборгованості з виплати заробітної плати та зі сплати податків, зборів та/або інших обов’язкових платежів;
мінімального обсягу місячного доходу не менше 61 200 грн. та підтвердження ведення діяльності протягом попереднього року (для ФОПів).
Концепція запровадження єдиного збору за бронювання військовозобов’язаних виглядає найбільш логічною як з юридичної точки зору, так і з позиції соціальної справедливості. Оскільки жодним чином не обмежує коло громадян, які можуть скористатись такою можливістю.
Кожен працюючий, без прив’язки до рівня його заробітку, зможе претендувати на таке бронювання.
Але це не все. Згідно з проектом, Кабмін зможе своїми актами деталізувати вимоги до економічного бронювання. Приміром, встановити певний відсоток працівників, яких можна буде забронювати. Однак, такі обмеження несуть ризик, що працівники почнуть масово звільнятися з підприємств та оформлюватимуться, скажімо, до ФОПів, для яких (наприклад) таких лімітів не буде.
Безумовно, основним позитивним моментом всіх поданих законопроектів є наповнення державного бюджету та, відповідно, збільшення фінансування армії. Автори новацій підрахували, що за умови сплати 20 тис. грн військового збору на місяць, додаткові надходження до бюджету можуть становити 347,3 млрд грн на рік.
Але є й негатив.
При існуючій тенденції зменшення кількості і якості людського мобілізаційного ресурсу, в умовах тривалої збройної агресії, такі рішення можуть поставити під загрозу виконання заходів стосовно доукомплектування Збройних Сил(це характерно для всіх вказаних законопроектів).
Нечітко викладені норми законопроектів не дають відповіді на питання, чи потрібно буде підприємствам критичної інфраструктури сплачувати такий збір за бронювання своїх працівників.
Тобто, парламентарям під час доопрацювання зазначених проектів потрібно чітко визначитись - економічне бронювання зі сплатою відповідного збору для всіх суб’єктів господарювання, чи за виключенням механізмів діючого бронювання працівників критично важливих підприємств, установ та організацій.
Викликають питання й положення щодо нарахування, утримання та сплати збору за бронювання військовозобов’язаних до бюджету. За задумкою авторів вони здійснюватимуться за аналогією до сплати податку на доходи фізичних осіб. Однак, платниками податку ПДФО, на сьогодні, може бути як сам працівник, так і роботодавець як його податковий агент (стаття 162 Податкового кодексу). У зв’язку з цим, зазначені норми мають бути доопрацьовані, оскільки самими авторами проекту у пояснювальній записці до нього стверджується, що збір за бронювання сплачуватиметься виключно підприємствами, установами, організаціями і фізичними-особами підприємцями, а не самими працівниками.
Планується, що сплата збору за бронювання буде відбуватись щомісячно. Однак незрозуміло, як це буде корелюватись із чинними вимогами порядку бронювання, за якими воно надається на визначений період (наприклад, на 6 місяців). Чи означатиме це, що підприємству потрібно буде наперед оплатити такий збір на період вже оформленої броні? Наразі відповіді на це питання немає.
Додаткового уточнення потребує вимога для ФОПів щодо підтвердження ведення діяльності "протягом попереднього року".
Такі формулювання не мають достатніх ознак правової визначеності, що може призвести до неоднозначного трактування та труднощів у застосуванні.
Друга модель економічного бронювання (проект 11331-1) передбачає бронювання високооплачуваних працівників за умови відсутності у роботодавця заборгованості з виплати заробітної плати, сплати податків, зборів та/або інших обов’язкових платежів.
Якщо дивитись на позитивні сторони цього проекту, то це найлегша для застосування на практиці модель економічного бронювання. Вона не потребує додаткового адміністрування й може бути застосована для автоматичного бронювання (інформація про рівень заробітної плати є у відповідних податкових реєстрах).
Її впровадження не потребуватиме витрачання бізнесом додаткових коштів для сплати збору за бронювання.
Така модель сприятиме "вибілюванню" заробітних плат працівників та зменшенню ганебної практики виплат "в конвертах".
Однак тут теж є негативні моменти.
Зазначена в проекті концепція економічного бронювання є прямою дискримінацією за рівнем доходів військовозобов’язаних працівників, яка прямо заборонена 24 статтею Конституції України. Реалізація персоніфікованого підходу до бронювання громадян за рівнем доходів, може призвести до посилення відчуття несправедливості в суспільстві та створення дискримінації щодо працівників у яких середня заробітна плата менше визначеної межі.
Законодавче впровадження такої моделі бронювання призведе до збільшення числа позовів до Європейського суду з прав людини в частині порушення Україною заборони дискримінації передбаченої статтею 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Сприятиме посиленню "поділу" суспільства на багатих та бідних та підтвердженню наративу "що бідний воює, а багатий працює".
Третя модель економічного бронювання (11331-2та 11332-1) передбачає бронювання працівників при зарплаті понад 36 тис. грн. Для ФОПів - сплата збору за бронювання, реєстрація понад 6 місяців на день законодавчого впровадження економічного бронювання, дохід понад 61 тис. грн.
З позитивних моментів - зазначена модель є комбінованою та, у порівнянні з попередньою, відкриває вікно можливостей щодо бронювання для ФОПів. При цьому чітко визначається вимога щодо необхідного періоду роботи ФОПу (понад 6 місяців).
Однак, зважаючи, що ця концепція схожа на попередню, негативні моменти є аналогічними по суті.
Раніше ми писали: "Україна не може виграти, якщо її інфраструктура постійно зазнає нападів, а російська – ні", — Віктор Каспрук
