Туреччина, за інформацією видання Bloomberg, подала заявку на приєднання до БРІКС. Але говорити, що формується якийсь альянс, який є альтернативою ЄС чи НАТО, не варто.
У Туреччини останнім часом специфічні відносини з країнами Заходу. Це виявляється не лише в зупинці перемовин про інтеграцію до ЄС, але і в сукупності протиріч, які виникли між Анкарою та Брюсселем в частині ставлення до політичних процесів, в частині вирішення чутливих для ЄС питань, пов’язаних з правами людини, транспортними коридорами, енергетичною безпекою… І те, як поводить себе Туреччина у війні Росії проти України, теж поглиблює протиріччя.
Зараз Туреччина намагається наростити власну присутність та авторитет у тюркському світі, формуючи свій проєкт Великого Турана. З іншого боку, країна перетворюється на транзитний мегахаб з Азії в Європу, зав’язуючи на себе транспортні потоки та енергетичні коридори. Вона вже є газовим хабом і замкнула на себе і російський газ, і казахську нафту та газ.
Тож членство в БРІКС, по-перше, надає Туреччині статусу такого собі окремого центру сили, альтернативного іншим в регіоні. По-друге, йдеться про визнання з боку Росії та Китаю позицій Туреччини як країни, з якою можна вирішити справи.
Туреччина розуміє, що в Європі вона не буде: для інтеграції в ЄС необхідно зробити стільки поступок, скільки вона не готова. Формувати свої інтеграційні об’єднання з достатнім потенціалом для розвитку в оточенні арабського світу - в зоні нестабільності складно. Потенційні партнери, з якими Туреччина могла б формувати Великий Туран, знаходяться за Каспійським морем (так, є місточок у вигляді Азербайджану, але цього недостатньо).
А БРІКС - це мало зобов’язань. Попри всі обіцянки відмовитися від долара у взаємній торгівлі, обіцянки сформувати свої технологічні кластери та відмовитися від європейських технологій, попри обіцянки перетворитися на справжнє інтеграційне об’єднання, йдеться лише про проголошення позицій. БРІКС – це навіть не блок, не економічний альянс, а, скоріше, клуб, в якому обговорюються глобальні проблеми і малюється якийсь багатополярний світ.
Зважаючи, що Туреччина претендує на участь у багатополярному світі не як молодший партнер, а як регіональний сублідер, БРІКС дозволяє їй тримати розтяжку між Заходом та Сходом, максимально на цьому заробляючи.
При цьому, намагання Туреччини приєднатися до БРІКС, хоча і суперечить Заходу як концепту, поки що не суперечить НАТО. І, поки що, це вигідно Анкарі.
Тобто, з НАТО Туреччина виходити не буде, а з БРІКС намагатиметься посилити політичну співпрацю. Наскільки це вдасться - покаже час.
