Путін відмовився від ідеї перемир'я. Але Трамп може поки що змиритися. Природно, у заяві Кремля немає слова "ні". Висловлюється "згода" з нібито ідеєю Трампа не бити по енергетичній інфраструктурі двох країн протягом 30 днів. Тобто, РФ не намагається вразити українські газо- і нафтовидобувні потужності, а також об'єкти електроенергетики. Україна у відповідь повинна перестати завдавати ударів по російських НПЗ і нафтосховищах.
Друга анонсована Путіним новина - обмін військовополоненими і передача Україні 23 важкопоранених військовослужбовців.
Це весь попередній результат двогодинної розмови президентів.
Але на ідею перемир'я Путін не пішов. Точніше висунув заздалегідь неприйнятні умови:
- зупинка мобілізації;
- припинення військової допомоги Україні.
Що природно дає РФ перевагу через згаданий місяць.
Для Трампа результат, м'яко кажучи, не найвдаліший. Але при цьому Путін зробив пропозиції в російських традиціях "флангової дипломатії" - допомогти в деескалації в Ємені (тобто, вплинути на хуситів) і, наскільки розумію зі слів про "взаємодію в питаннях ядерного нерозповсюдження", посередництво в переговорах з Іраном щодо ядерної угоди.
А в обмін попросив розпочати ще один цікавий процес - переговори про безпеку судноплавства в Чорному морі. При цьому, РФ має лише одну "сильну карту" - повітряні атаки на українські порти. А ось позиції України в цьому випадку набагато сильніші - Чорноморський Флот РФ давно не ризикує далеко відходити від бази в Новоросійську.
Але початок "переговорного треку" про безпечне судноплавство може створити умови, за яких РФ спробує повернути позиції. Крім того, це тема, яку в майбутньому Путін спробує розвинути в питання, наприклад, "демілітаризації Одеси". Вкрай незручний для України прийом - дроблення питань. Свого часу, в рамках "Мінського процесу", Кремль так вивів за дужки питання Криму. Наскільки розумію, зараз створює базу для аналогічної комбінації, тільки вже з прицілом на українські порти, зайняти які РФ так і не змогла.
І, нарешті, Путін, ймовірно, пропонував Трампу і спільний продаж природного газу європейським споживачам, і якісь контури аналога "угоди про ресурси". Тим більше, що перед самою розмовою в РФ послабили обмеження для іноземних власників російських активів. І частині американських компаній дозволили їх продаж. Якщо захочуть. Адже паралельно на з'їзді РСПП Путін заявив про готовність сприяти поверненню в Росію "іноземного бізнесу".
Таким чином, щодо України поки що не домовилися. Але Путін спробував зробити щедру пропозицію США. Фінансово вигідну.
Питання в реакції Трампа. Заявити про провал зустрічі він не може. Сторони, фактично, домовилися домовлятися. Наскільки американський президент буде готовий діяти з позиції сили, покажуть найближчі два тижні. Саме в цей період має почати діяти останній санкційний пакет, запроваджений Джо Байденом. Або не почати - якщо Дональд Трамп розпорядиться випустити кілька General License, які фактично відтерміновують момент початку дії санкцій.
Проте перший раунд показав логіку дій Кремля. А саме:
1. Спроба розширити поле обговорення, пропонуючи США послуги в інших регіонах, вимагаючи поступок щодо України натомість.
2. "Дроблення" питань війни в Україні, намагаючись вивести окремі складові в самостійний трек. Наприклад, питання Чорного Моря. Можливо, в майбутньому, енергетики.
3. Пропонуючи США економічні бонуси (або просто ресурси) як плату за окремі політичні поступки.
Поки що на стіл не викладено карти позиціонування РФ щодо КНР. Але тут, думаю, Путін буде торгуватися і з Вашингтоном, і з Пекіном.
Тексти, опубліковані у розділі «Думки», не обов’язково відображають позицію редакційної колегії УНІАН. Докладніше з нашою редакційною політикою ви можете ознайомитись за посиланням
