Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну міжнародна спільнота визнала необхідність створення органу для розслідування злочину агресії. У липні 2023 року в Гаазі, за підтримки Європейської комісії, офіційно відкрили Міжнародний центр з переслідування за злочин агресії проти України (ICPA) — першу ініціативу такого рівня після Другої світової війни. Учасники Центру – Україна, Литва, Латвія, Естонія, Польща та Румунія, які працюють у межах Спільної слідчої групи (JIT) разом з Євроюстом та іншими міжнародними організаціями. Їхнє завдання – збір доказів і координація розслідування для майбутнього спецтрибуналу, який має притягнути до відповідальності вище військово-політичне керівництво РФ за розв’язання війни.
У 2023 році до ICPA приєдналися Сполучені Штати, ставши єдиною позаєвропейською країною-учасницею. Однак у березні 2025 року, після зміни курсу Вашингтона, адміністрація США вирішила вийти з Центру.
Що це означає для роботи Ценру? Відхід США послаблює роботу ICPA. Американські фахівці мали доступ до унікальних розвідданих, які могли стати ключовими доказами для трибуналу. Крім того, США традиційно відіграють важливу роль у міжнародних правових процесах та могли сприяти ухваленню рішень на рівні ООН.
Втім, вихід Вашингтона з ICPA не ставить хрест на трибуналі. Його створення може затягнутися, збір і використання доказів стане складнішим.
Водночас Україна та європейські союзники залишаються відданими меті притягнення РФ до відповідальності, тож перспектива створення Спецтрибуналу залишається відкритою.
Існує два основні сценарії його запуску:
1. Міжнародний трибунал під егідою ООН – найскладніший варіант, адже Росія, як постійний член Радбезу ООН, може заблокувати будь-яке рішення. Змінити ситуацію могло б редагування Статуту ООН, але для цього потрібне схвалення двох третин країн-членів, включаючи всіх постійних членів Ради Безпеки. Це робить варіант малоймовірним, через ймовірність вето РФ.
2. Спеціальний трибунал на основі міжнародної угоди – реалістичніший сценарій, аналогічний до Нюрнберзького процесу. Для цього створена міжнародна коаліція Core Group, до якої вже входять понад 40 країн.
У березні 2025 року в Страсбурзі учасники Core Group узгодили три ключові документи для запуску трибуналу:
- проєкт угоди між Україною та Радою Європи про створення спецтрибуналу;
- проєкт статуту трибуналу;
- проєкт розширеної часткової угоди про його управління.
Ці документи найближчим часом розглянуть на політичному рівні.
Таким чином, вихід США з ICPA ускладнить процес збору доказів та координацію розслідування, проте не заблокує створення трибуналу. Україна та європейські партнери вже заклали юридичні та політичні основи для судового переслідування російського керівництва. Ймовірно, що трибунал буде створений на основі міжнародної угоди без участі ООН, що мінімізує ризик блокування з боку РФ. Однак ключовим фактором залишатиметься політична воля учасників Core Group та їхня готовність забезпечити реальне правосуддя. Якщо ці умови будуть виконані, то процес може розпочатися навіть без США.
Важливо також пам’ятати, що деякі держави можуть не підтримати трибунал, побоюючись його прецедентності (що в майбутньому може бути застосовано і до них). Це стосується перш за все країн, що мають авторитарні режими або територіальні конфлікти. Крім того, так склалось історично, міжнародні судові механізми працюють надто повільно. Тож навіть якщо трибунал буде створений, судові процеси над агресором можуть затягнутися на роки.
Тексти, опубліковані у розділі «Думки», не обов’язково відображають позицію редакційної колегії УНІАН. Докладніше з нашою редакційною політикою ви можете ознайомитись за посиланням
