Очевидно, що вистояти під час широкомасштабного російського вторгнення Україні вдалось не тільки завдяки мужності захисників та єдності фронту та тилу, але й завдяки військовій допомозі від західних союзників. Причому по певним напрямках наша армія навіть на четвертий рік критично залежна від таких поставок.
І ось з приходом у Білий Дім нової адміністрації з 5 березня 2025 року стало відомо, що США тимчасово зупинили надання Україні зброї. Лунали заяви, що Вашингтон розгляне можливість відновлення поставок військової допомоги Україні, якщо досягне успіхів у переговорах щодо перемир’я.
Затримка із допомогою – не вперше
Варто сказати, що Україна не вперше переживає зупинку американської допомоги. Наприкінці 2023 року Дональд Трамп закликав республіканців у Конгресі заблокувати новий пакет допомоги, що спричинило шестимісячну затримку у постачаннях. В результаті росіяни змогли захопити Авдіївку, яка трималася з 2014 року, та розгорнути наступ у напрямку Покровська. Саме з того часу в українській армії почали активно шукати заміну американській зброї.
Спробуємо розібратися, наскільки реально Силам Оборони України станом на весну 2025 року ефективно протистояти агресору без американської допомоги. Зазначимо, що критично важливими складниками американської підтримки залишаються постачання артилерії (та високоточних боєприпасів до неї), бронетехніки (та її технічне обслуговування) та зенітних ракет для ЗРК Patriot та HAWK.
Артилерія
В перші місяці широкомасштабного вторгнення завдяки постачанню достатньо великої кількості артилерійських систем калібру 155 мм вдалось модернізувати українську артилерію, яка буквально за кілька місяців стала набагато ефективнішою, ніж росіянська. А завдяки появі РСЗВ HIMARS взагалі вдалось локально переломити ситуацію та перейти в наступ на харківському та херсонському напрямках. Пізніше поява керованих снарядів для цих установок дозволила наносити удари по військових об’єктах у найближчому тилу як на окупованих територіях України, так і на території РФ.
Коли американці заблокували допомогу вперше, нестачу 155 мм артилерійських снарядів вдалося частково компенсувати масованим використанням FPV-дронів. Водночас треба визнати, що ефективність дронів поступається можливостям класичної артилерії через малу потужність бойової частини.
І якщо 155 мм снаряди виробляють багато де у світі (за допомогою, наприклад, «Чеської ініціативи» ЗСУ почали отримувати індійські та пакистанські снаряди), то знайти заміну гарматним стволам дуже непросто, адже їх виробництво знаходиться майже виключно в США. В цих умовах ставку почали робити на 105 мм гаубиці L119 британського виробництва.
Без американців доведеться забути про використання, наприклад, найбільш потужної артилерійської системи, яка є на озброєнні ЗСУ – 203 мм 2С7 «Піон», бо з 2023 року для неї використовують виключно снаряди американського виробництва. Зношення стволів може зупинити використання також американських САУ М109, а також відомих на цій війні гаубиць М777.
Нічим не можна замінити ракети GMLRS із GPS-наведенням. В результаті Росія отримає значно більше простору для маневру резервами у тилових районах.
Супутники
Незважаючи на те, що американська сторона спочатку призупинила, а потім частково відновила передачу розвідувальної інформації, ситуація в будь-який момент може змінитися, тому військові роблять певні кроки для переходу на інші джерела актуальної інформації. Звісно, повністю замінити дані американської супутникової армади на орбіті не можливо, однак, судячи з усього, Україна має два своїх супутники. Мова про апарати фінської компанії ICEYE. Доступ до першого супутника купили три роки тому за донати українців у розмірі 600 млн грн (це так званий «супутник Притули»). Станом на весну 2025-го року «Народний супутник» вже перевищив свій ресурс, але, за даними виробника, досі залишається функціональним, і буде у розпорядженні України, допоки зможе працювати фізично.
Другий супутник купили коштом німецького оборонного концерну Rheinmetall та уряду Німеччини. Дата його запуску невідома, але, ймовірно, він «свіжіший», ніж попередній.
За час роботи придбаного фондом Притули супутника українські військові зробили 5200 знімків. За словами речника ГУР Андрія Юсова, понад 40% світлин використовували для ураження цілей противника.
Проте американська сторона надавала розвідувальні дані в режимі онлайн, а один супутник ICEYE в середньому щодня робить лише 2,5 ефективні прольоти над територією України.
Європа могла би частково компенсувати втрати через припинення постачання американської розвідувальної інформації. Наприклад, Велика Британія регулярно використовує літаки-розвідники Rivet Joint над Чорним морем. Однак їхні можливості обмежені, а розгортання на постійній основі в Румунії чи Польщі – доволі тривала процедура.
Зв'язок
Не менш важливими на полі бою є системи зв’язку. Так сталося, що більшість процесів управління українським військом зараз зав’язані на використання Starlink, і це є як перевагою над росіянами, так і вразливим моментом, що показали події в Курській області. Мало того, власне, Starlink знаходиться в руках Ілона Маска, який є одним із основних радників Трампа, і тому непередбачуваний. Тож армійці пропрацьовують альтернативні варіанти.
Так, на початку квітня 2025-го року стало відомо, що Німеччина оплачує доступ України до мережі супутникового інтернету від французької компанії Eutelsat. Звісно, зараз об’єми незначні, бо в Україні менше тисячі терміналів (той же Starlink має близько 50 000). Та й можливості європейської компанії скромніші. Eutelsat використовує два типи супутників: OneWeb, який перебуває на висоті 1200 км, та геостаціонарних супутників на висоті 35 000 км. Однак, якщо у Маска зараз на орбіті функціонує понад 7000 супутників, то у OneWeb — менше ніж 700. Крім того, термінали французького виробника важчі та не такі зручні для швидкого пересування.
Крім того, відомо, що українська компанія Stetman уклала угоду зі шведською Requtech щодо ліцензійного серійного виробництва супутникових інтернет-терміналів Resa, які працюватимуть як альтернатива Starlink Ілона Маска. Шведська компанія передасть Україні технічну документацію та право самостійно виготовляти супутниковий термінал на базі їхньої розробки. Українська компанія адаптує шведську розробку під свої потреби, додавши власний дизайн, захист і компоненти, які вже застосовують у системах Starmod для Starlink. Наскільки це буде швидко і масово, покаже час, але перші кроки вже зроблено.
Системи ППО
Найсерйознішим викликом залишається високотехнологічна американська зброя, яку Україна та Європа поки що не можуть повноцінно замінити. Це зенітні ракети для ЗРК Patriot, які виробляють тільки США та Японія (остання не має права експортувати їх самостійно). Виявилось, що тільки вони здатні перехоплювати гіперзвукові та балістичні ракети, які росіяни використовують для ударів по столиці та важливих стратегічних об’єктах на території України.
Альтернативою могла би стати французько-італійська система SAMP/T, однак її виробництво вкрай обмежене і, судячи з повідомлень наших військових, наявна версія неефективна проти швидкісних цілей. Виробник працює над оновленням, але нову модифікацію очікують лише наступного року.
Якщо постачання Patriot припиниться, великі українські міста (передусім, Київ) можуть суттєво постраждати від ракетних ударів.
Критичним для фронтової ППО може стати відмова американців постачати ракети для ПЗРК Stinger, які виявились доволі ефективними в боротьбі з ударними безпілотниками «Герань-2».Втім, зараз активно пропрацьовуються варіанти підсилення ППО. Так, Україна отримала технічну документацію на ЗРК типу FrankenSAM (поєднання слів Франкенштейн та «SAM» — зенітно-ракетна система англійською) і тепер здатна самостійно реалізовувати ці системи.
Слід нагадати, що ця програма була створена спільними зусиллями України та США з метою компенсувати дефіцит радянських ракет у 2022–2023 роках. Станом на зараз відомо про три типи ЗРК FrankenSAM: «малий», «середній» та «великий». І якщо про перші два відомо – це комплекси, які використовують ракети класу «повітря – повітря» AIM-9M Sidewinder, Р-27 та RIM-7, то «великий» ніколи не був «засвічений» в медіа. Є тільки відомості від видання «New York Times», яке у жовтні 2023 року повідомило, що американські розробники змогли інтегрувати ракети Patriot зі старим радянським ЗРК, створивши «великий» FrankenSAM. Ця система змогла знищити дрон під час випробувань на полігоні Вайт-Сандс у штаті Нью-Мексико. Зенітну ракету інтегрували з пусковою установкою та радіолокаційною станцією українського виробництва. Комплекс планували передати Україні вже взимку 2023/24 року разом із запасом ракет від США та союзників.
Іншим способом боротьби з «Геранями» є використання дронів – перехоплювачів. Відомо, що військові використовують у боях як мінімум два зразки такої зброї, назва яких невідома. Нещодавно один із проєктів представили бельгійській делегації, яка перебувала в Києві. За словами розробників, дрон за останні два місяці знищив понад 20 безпілотників типу «Герань». Розробники говорять про максимальну швидкість дрону - 200 км/год, а максимальну висоту польоту - 5 км.
Уникаємо песимістичних прогнозів
Попри ці проблеми, судячи з неформальних контактів, військові намагаються уникати песимістичних прогнозів. Багато хто із західних аналітиків говорить, що призупинення постачання зброї може бути вельми короткочасним, адже виробничі потужності американських оборонних компаній зосереджені буквально в декількох штатах, де невдовзі відбудуться проміжні вибори у Конгрес, і їх результати можуть серйозно змінити політичний ландшафт у США. І це може стати негативним фактором для Дональда Трампа.
Крім того, ситуація на фронті станом на зараз не є вкрай загрозливою: точкові удари по російських логістичних центрах та паливних складах дали відчутний результат, а українські війська діють все більш агресивно. Зокрема вдалося стабілізувати ситуацію на Покровському напрямку. Тобто можна більш-менш впевнено говорити, що українське військо зможе стримати російські локальні наступи навіть за умови скорочення американської підтримки.
Фото rubryka
