Дуже цікаво спостерігати за реакцією на український корупційний скандал російської аудиторії. Це той самий випадок, коли майже ідентичні уявлення у російської офіційної пропаганди і російських лібералів.
Російські пропагандисти з неймовірним натхненням намагаються прати нашу брудну білизну — так ніби самі не живуть у державі суцільної корупції — але особливий акцент роблять на можливість причетності до корупційних схем Володимира Зеленського. Тому що з їхньої точки зору проблеми репутації першої особи і є проблеми держави. І якщо Зеленський виявився поганим, то навіщо вам ця Україна взагалі потрібна?
І я відразу згадав матеріали про самого себе, що з’являлися у ефірі російських телеканалів під час Майдану. Розповіді про те який я мерзотник і агент ЦРУ незмінно закінчувалися інтерв’ю з "учасниками Майдану" які стурбовано говорили що тепер вже точно час розходитися по домівках. Те, що лідер Майдану — народ, а не якийсь там політичний діяч чи журналіст навіть не спадало цим ідіотам на думку.
Російські опозиціонери здебільшого, коли говорять про скандал — також починають захищати Зеленського. І розповідати якою катастрофою буде навіть не його відставка, а делегування ним влади у рамках чинного законодавства.
І я відразу пригадую як у лютому 2022 року моя колега, опозиційна російська журналістка чітко сформулювала російське ліберальне бачення агресії: він напав на нього бо йому заздрить. Бо Путін старий і не симпатичний, а Зеленський молодий і харизматичний. Про те, що мова йде про захист України, що український народ не воює за Зеленського, а Зеленський є звичайним представником цього народу на державному рівні навіть не спадає цим людям на думку. На ментальному рівні.
Бо вони завжди у своїй історії воювали за князя, за царя, за генерального секретаря. За Родіну, за Сталіна. А українці ніколи не виходили на поле битви за князя, гетьмана чи президента.
Вони завжди воювали за свій дім. За Україну. І це те, що і робить росіян і українців народами з двох різних планет.
