Завантаження ...
banner

Уряд затвердив бюджет-2022: хто отримає більше, а кому доведеться затягнути паски

15092021_d111.jpg

В Україні розпочався новий сезон серіалу під назвою "прийняття бюджету". Початок видався оптимістичним, але не для всіх "героїв". Яким бачать кошторис країни на наступний рік в Кабміні?

Про це повідомляє Економічна правда

15 вересня Кабінет міністрів затвердив проєкт бюджету України на наступний рік. Цифри документу до останнього тримали в таємниці – члени уряду, в тому числі прем'єр–міністр Денис Шмигаль, на руки отримали майбутній кошторис лише перед самим засіданням.

Втім це не завадило їм підтримати бюджет 2022 року.

Увечері зареєстрований у парламенті документ оприлюднили разом з усіма додатками до нього. І тепер у народних обранців є час до 20 жовтня аби проголосувати за нього у першому читанні.

Секретність, з якою міністр фінансів Сергій Марченко вносив головний фінансовий документ країни на розгляд уряду, цілком логічна.

Річ у тім, що при розробці документу від інших державних органів, зазвичай, надходять більші, ніж може собі дозволити бюджет, запити по видатках. Озвучити, хто і скільки реально отримає в наступному році ще до голосування, означало б налаштувати два десятки колег проти себе і прийняття документу.

Тож голосували, традиційно, за "кота в мішку".

Бюджет вийшов досить оптимістичним, якщо не сказати більше. За прогнозами Мінфіну наступного року від платників податків надійде на 166 млрд грн більше, ніж цього року.

При цьому витратять на 103 млрд грн більше, а на різницю зменшать суму, яку треба буде позичити аби профінансувати всі видатки. Втім і без цього, наша країна у 2022 році візьме додаткових кредитів на 188 млрд грн.

Оптимістично налаштований Марченко не даремно приховував бюджет від колег. Зростання видатків для одних відомств несуттєве, а по деяких напрямках їх взагалі скоротили. Натомість, збільшилися видатки майже у всіх силових відомствах, окрім нещодавно оновленого МВС.

Далі на міністра фінансів очікує проходження бюджету через залу парламенту і тут виникнуть найбільші труднощі. Крім скорочення фінансування на утримання Верховної ради, в наступному році може взагалі не бути кількох мільярдів для так званого "депутатського фонду", який розподіляють мажоритарники.

Тож, аби назбирати голосів урядові цей фонд доведеться або повернути, або обіцяти депутатам інші компенсатори.

Забігаючи наперед: поданий урядом проєкт бюджету далеко не остаточний. Щонайменше, через те, що до нього ще внесуть зміни, пов'язані з ухваленням так званого "антиахметівського" закону. Останній повинен забезпечити додаткові доходи на суму понад 30 млрд грн.

Скільки наступного року планується витратити на роботу влади, соціальне забезпечення, вакцинацію від COVID–19 та інші програми?

Основні цифри 

Розрахунок державного бюджету ґрунтується на впевненості уряду у відновленні економіки України наступного року. У макроекономічний прогноз, на якому його побудовано, закладено зростання ВВП на 3,8%, експорту – на 6,5%, та імпорту – на 9,2%.

Зростання дефіциту зовнішньої торгівлі, за розрахунками (прогнози готує Мінекономіки, а фактичні розрахунки проводить Мінфін) урядовців, тиснутиме на гривню і вона у 2022 році опуститься до позначки 28,6-28,7 грн за долар. Це при тому, що на поточний рік закладений курс в 29,1 грн за дол, а фактичний – 27,58.

 Незважаючи на суцільний оптимізм, в Міністерстві фінансів не стали закладати суттєвого зростання соціальних стандартів. У грудні цього року мінімальна зарплата має вирости до 6500 грн. Такою вона залишиться і з 1 січня наступного року. Підвищити мінімалку планують аж з жовтня 2022 року – до 6700 грн на місяць.

 Прожитковий мінімум (для працездатних осіб), який у грудні цього року підвищиться до 2481 грн, наступного року зростатиме у липні (до 2600 грн) та грудні (до 2684 грн).

 Ймовірно, що від росту мінімальної зарплати та зростання соціальних стандартів уряд очікує більшого зростання надходжень до бюджету від податків на доходи.

Загальні доходи бюджету у наступному році мають вирости на 14,4% – до 1,267 трлн грн. Окрім росту надходжень від податку на доходи фізичних осіб на 24,1% (до 171 млрд грн) на ріст доходів вплине пожвавлення міжнародної торгівлі та різкий стрибок імпорту.

Так, надходження ПДВ з імпортних товарів в уряді очікують на рівні майже 400 млрд грн – на 13,2% більше, ніж планується зібрати цього року.

 Куди уряд планує витратити додатково зібрані мільярди?

Влада та силовики. Як не дивно, однак у першій редакції бюджету на 2022 рік передбачене доволі суттєве скорочення видатків на органи державної влади. Натомість видатки на правоохоронні органи мають зрости.

Так, на роботу Офісу президента Мінфін пропонує виділити у наступному році "лише" 1,08 млрд грн, або на 14,86% менше, ніж цьогоріч. Витрати на парламент пропонується скоротити на 7,63% до 2,6 млрд грн.

При цьому на забезпечення роботи уряду видатки можуть зрости на 6,9% – до 2,7 млрд грн.

 
Більше фінансування ніж цьогоріч у наступному році потенційно отримають силові та антикорупційні органи. І найбільш відчутно воно зросте для Ради нацбезпеки та оборони – на 21,12%.

Цьогоріч саме РНБО стало чи не головним органом влади, який вирішував долю олігархів та їхнього бізнесу і на п'ятничне засідання якого українці очікують як на чергову серію улюбленого серіалу. Щонайменше, так було першу половину року. Хай там як, але дорадчий орган, яким є РНБО, у наступному році отримає з бюджету майже 304 млн грн.

Також суттєво пропонується збільшити видатки на роботу Офісу генпрокурора – на 17,5% до 13,56 млрд грн. На СБУ видатки можуть зрости на майже 7% – до 16,05 млрд грн. На Національне антикорупційне бюро пропонується направити додаткові 100 млн грн до вже закладених в цьому році 1080 млн грн.

Разом з цим, видатки на МВС уряд вирішив не збільшувати і навіть трошки зменшити. Вони у 2022 році залишаться майже на тому ж рівні, що й цьогоріч – 98,23 млрд грн, проти 98,3 млрд грн у 2021 році.

Оборона. Державні видатки на оборону, за розрахунками Мінфіну, у 2022 році мають скласти 5,95% ВВП. Загалом на цей сектор планують витратити 319,4 млрд грн, з яких 130,99 млрд грн припаде на Міністерство оборони.

Окрім власне бюджетних видатків на оборону у загальну суму 319,4 млрд грн Мінфін зарахував отримання міжнародної допомоги від урядів Франції (12,6 млрд грн), Великої Британії (6,7 млрд грн) та США (1,7 млрд грн).

Додаткові мільярди гривень на фінансування оборони вирішили розподілити переважно на зростання зарплат військовослужбовців, будівництво житла учасникам бойових дій та організацію їхнього харчування.

Освіта. Видатки на освітню галузь у 2022 році уряд пропонує збільшити на 11,7%. Загалом на роботу Міністерства освіти і науки планують витратити 172,09 млрд грн, тоді як цьогоріч фінансування становить 154,07 млрд грн.

Як пояснюють в Мінфіні, збільшення фінансування освіти пов'язане передусім зі зростанням зарплат вчителів (додаткові 8,4 млрд грн) та стипендій як студентам ВНЗ, так і студентам профтехучилищ.

Стипендії останнім вирішили підвищити одразу у 2,5 раза. Загальні видатки на виплату академічних стипендій у 2022 році планують збільшити одразу на 30,6% – з 3,9 млрд грн до 5,14 млрд грн.

У бюджеті на 2022 рік уряд не став передбачати додаткових видатків на забезпечення дистанційної освіти, хоча цього року на ці цілі мають витратити 1 млрд грн. Натомість заклав фінансування програми забезпечення пожежної безпеки у закладах освіти – 1,5 млрд грн.

Також у бюджет на 2022 рік закладено 100 млн грн на створення "президентського університету", який Володимир Зеленський анонсував весною цього року. Це при тому, що запуск цього ВНЗ, за розрахунками МОН, має відбутися не раніше осені 2023 року.

Разом з президентським університетом заплановано збільшення видатків на "фонд президента з підтримки освіти" – з 200 до 500 млн грн. З цього фонду виплачуватимуть призові переможцям міжнародних олімпіад, а також стипендії студентам, які наберуть найвищі бали на ЗНО.

Медицина. У проєкті бюджету на 2022 рік передбачено підвищення видатків на Міністерство охорони здоров'я з 169,3 млрд грн запланованих цьогоріч до 193,67 млрд грн або на 14,4%.

Першими відчути це підвищення мають медики. Відповідно до пояснень Мінфіну, додаткове фінансування роботи МОЗ спрямують на підвищення середньої зарплати лікарів на 56% – до 22,5 тис грн. При цьому, мінімальна зарплата лікаря має становити близько 20 тис грн, або на 34% більше показника 2021 року.

Відповідно до тексту законопроєкту, у 2022 році уряд планує продовжувати вакцинацію населення від COVID–19. На ці цілі, щоправда, заклали стільки ж, скільки й цьогоріч – 2,6 млрд грн.

На "Велике будівництво" закладів охорони здоров'я (воно дісталося вже туди) планується витратити близько 4 млрд грн. Однак цих коштів поки що немає у бюджеті, адже джерелом їх походження має стати ухвалення парламентом так званого "антиахметівського" закону.

Соціальна сфера. Зростання соціальних стандартів, зокрема мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму, неминуче потягне за собою збільшення пенсійних виплат. Загальний бюджет Пенсійного фонду уряд на 2022 рік прогнозує на рівні 531,2 млрд грн.

Левову частину видатків фонду компенсовуватиме держбюджет – близько 200,6 млрд грн. Цього року на компенсацію пенсій з державної скарбниці планують витратити 195,3 млрд грн.

Додаткові видатки на соціальне забезпечення уряд планує спрямувати на планову індексацію пенсій, доплати до пенсій військовослужбовцям, індексацію компенсаційних виплат пенсіонерам у віці 75–80 років.

А от з видатками на виплату субсидій у наступному році не все так однозначно. Якщо порівнювати їх з чинним бюджетом на 2021 рік, то вони мають зрости на близько 3 млрд грн (або 9%) – до 38,38 млрд грн.

Однак напередодні у парламенті зареєстрували законопроєкт, відповідно до якого видатки на виплату субсидій у 2021 році збільшаться на 12 млрд грн. Якщо його ухвалять, то у 2022 році на ці цілі піде на 18,8% менше видатків, ніж цьогоріч.

Дороги. Традиційно уряд вирішив не жаліти грошей на будівництво та ремонт доріг. Загальні видатки "Укравтодору" у 2022 році зростуть на 13,54% та складуть 78,9 млрд грн.

Ще 5,5 млрд грн планується залучити у міжнародних фінансових організацій, а 40 млрд грн державний "Укравтодор" позичить під державні гарантії.

Політика витрачання кредитних грошей на дороги вже дається у знаки. У 2022 році видатки "Укравтодору" на обслуговування боргів зростуть на 7% і складуть 15,8 млрд грн.

Хоча це не зупиняє уряд у планах нарощувати видатки на "Велике будівництво" та поширювати проєкт президента Зеленського на місцевий рівень.

У 2022 році левову частину коштів, що спрямовуватимуться на роботу "Укравтодору" направлять на субвенції місцевим бюджетам на реконструкцію та ремонт місцевих автошляхів та вулиць. Її розмір зросте на 27,8% і складе 23,14 млрд грн.

Борги. За минулі борги доведеться розплачуватися не лише "Укравтодору".

У 2022 році Україна повинна буде погасити близько 393,32 млрд грн основної суми державного боргу (на 16% менше, ніж у 2021 році) та виплатити 181,4 млрд грн процентів по ньому, що на 14,3% більше, ніж цьогоріч.

Загальна сума нових запозичень наступного року знизиться, оскільки меншим планує бути і дефіцит бюджету, і сума погашення держборгу.

Загалом уряд у 2022 році планує запозичити 571,12 млрд грн – на 150,6 млрд грн менше, ніж у 2021 році. Більшість запозичень зроблять всередині країни через продаж державних облігацій.

Державна підтримка та культура. Протягом 2020 та 2021 років роль Фонду розвитку підприємництва в Україні неодноразово змінювалась. Спочатку цей фонд мав сприяти створенню нових бізнесів, видаючи інвестиційні кредити, а після початку карантину через нього проводили антикризові програми, зокрема рефінансування кредитів бізнесу та позики під 0–3% річних.

Весною 2021 року Фонд розвитку підприємництва отримав ще одну функцію – компенсовувати ставки за іпотечними кредитами в межах програми "іпотека під 7%". Тож не дивно, що у 2022 році на цю програму уряд планує збільшити фінансування одразу на 50% – з 2 млрд грн до 3 млрд грн.

Видатки на інші програми державної підтримки навпаки планують дещо зменшувати. Наприклад, на підтримку аграріїв планують витратити на 100 млн грн менше, ніж у 2021 році – загалом 4,4 млрд грн.

Натомість радикально зростуть видатки на роботу Фонду енергоефективності – одразу у 25 разів. На роботу фонду, з якого фінансують, зокрема, видачу пільгових кредитів на утеплення будинків та встановлення енергоефективного обладнання, планують витратити 2,5 млрд грн.

Зросте, хоч і не так разюче, державна підтримка кінематографу – на 9,9%. Загалом на ці цілі планують витратити 671,1 млн грн. Водночас не пощастить "Суспільному мовнику". Йому уряд вирішив урізати видатки – одразу на 17,7%.

Разом з "Суспільним" зменшаться видатки й на роботу всього Мінкульту – майже на 3 млрд грн. Всього на його роботу витратять 10,6 млрд грн.

Також у державному бюджеті з'явилися нові статті – розробка та реалізація державних інвестиційних проєктів на 2,7 млрд грн та розвиток пріоритетних проєктів у галузі ІТ.

На що конкретно підуть виділені за цими напрямками кошти поки що невідомо.