Міжнародний день театру відзначається щорічно 27 березня починаючи з 1962 року. Він був заснований у Відні на IX конгресі Міжнародного інституту театру ) при ЮНЕСКО
Міжнародний день театру відзначається щорічно 27 березня починаючи з 1962 року. Він був заснований у Відні на IX конгресі Міжнародного інституту театру (МІТ) при ЮНЕСКО.
Виникнення давньогрецького театру пов'язане зі святами на честь бога виноградарства Діоніса — Діонісіями. Учасники процесій зображали пошт Діоніса і, надягаючи козячі шкури, співали і танцювали (слово «трагедія» в перекладі з грецької — «гімн цапів»). На історичне походження театру вказує обов'язкова участь у трагедіях хору, з яким спочатку вступав в діалоги єдиний актор, пізніше кількість акторів збільшилася до трьох. Сполучившись із літературною традицією, театр в класичну епоху з релігійних, народних уявлень перетворився на самостійний вид мистецтва. Театралізовані вистави стали невід'ємною частиною державних свят — Діонісій та Леней. Для них будували грандіозні кам'яні театри, розраховані на тисячі глядачів (театр Діоніса в Афінах, найкраще за інші зберігся амфітеатр в Епідаврі).
За дату святкування Всесвітнього дня театру взято 27 березня. За переказами, прем'єра першої театральної вистави у Стародавньому Римі відбулась саме 27 березня. Істориками це не доведене. Тим паче що не театр ( культурний захід, запозичений римлянами у греків вже у готовому вигляді) користувався популярністю і масовим попитом глядачів, а бої гладіаторів.
Ініціатива святкування Всесвітнього дня театру належала Міжнародному інституту театру (ITI) у 1961 році. До відзначення такого дня приклав зусилля Жан Кокто, театральний діяч і актор з Франції, котрий оголосив сповіщення про таку урочистість 1962 року.
Всесвітній день театру не є державним святом і не є вихідним днем. Але це не заважає вважати його професійним святом театральних діячів і робітників всіх театрів. Низка театрів бере участь у театральних фестивалях, концератах, інші готують прем'єрні вистави.
Так, у Києві перший стаціонарний театр з’явився у 1806 році, в Одесі – в 1809, в Полтаві – в 1810.
Наприкінці лютого 1938р. театр переведено на постійне місце розташування до міста Ніжина і надано право носити ім᾿я Михайла Коцюбинського.
У витоків театру стояли Болеслав Лучицький, Анжеліка Лучицька та Борис Лучицький, які і були його першими керівниками і засновниками.
Перша вистава, яку було поставлено в театрі – це “Украдене щастя”, за однойменним твором Івана Франка ; прем’єра вистави відбулася 06 лютого 1934 року на сцені будинку культури міста Буринь.
За 77-річну історію свого існування колектив театру ні на мить не припиняв свою творчу роботу.
У роки Великої Вітчизняної війни театр продовжував свою роботу на передовій лінії наших військ та в глибокому тилу СРСР.
Із 1958р. театр почав іменуватись – Ніжинський пересувний український музично-драматичний театр імені Михайла Коцюбинського.
У 1960 році, у зв᾿язку з переходом до Чернігівського облмуздрамтеатру ім.Т.Шевченка, за наказом обласного управління культури та обкому партії, директора Ніжинського театру, головного режисера та шести провідних акторів, у театрі почалися скрутні часи. Але завдяки приходу до театру молодих акторів із Києва, Сум та Харкова театр знову запрацював на повну силу.
У період з 1996 по 2000 р. у зв᾿язку зі звільненням деяких акторів, у театрі знову почалися тяжкі часи. Про це свідчить той факт, що станом на 01.06.2000р. в діючому репертуарі театру було дві драматичних вистави, в одну з яких треба було провести вводи п᾿яти нових акторів на ролі. В обласному управлінні культури навіть йшла розмова про закриття театру, або про реорганізацію його в філіал Чернігівського облмуздрамтеатру ім.Т.Шевченка.
Але з 2000 року ситуація стрімко почала вирівнюватись. Щорічно колектив театру готує 6-8 нових вистав та театралізованих концертів. Нині діючий репертуар театру налічує більше 29 вистав та театралізованих концертів.
У різні часи в театрі працювали такі видатні митці, як Наталія Ужвій, Амвросій Бучма, Оксана Петрусенко, Анжеліка Лучицька, Микола Донець, Марія Литвиненко-Вольгемут, Іван Паторжинський, Еліна Бистрицька, Ганна Пащенко та ін.
Колектив театру постійно бере участь у різних Всеукраїнських та Міжнародних театральних фестивалях, з яких повертається з призами та дипломами. Виставами-лауреатами були “Наталка Полтавка” Івана Котляревського, “Украдене щастя” Івана Франка, “Ніч на полонині” Олександра Олеся, “За двома зайцями” Михайла Старицького, “У сутінках долини” Дона Сінга, “Дивна місіс Севідж” Джона Патріка, “Дім божевільних” Едуардо Скарпетта, “Містер Іцик” Олександра Петрова, “Брехня” Володимира Винниченка, “Мина Мазайло” Миколи Куліша, “Циганка Аза” Михайла Старицького, “Амор. Кохано. Італьяно” Альдо Ніколаї, “Марія Заньковецька” Івана Рябокляча, “Квартет для двох” Анатолія Крима, “Ніч під Івана Купала” Михайла Старицького, “Одруження” Миколи Гоголя тощо.
Тільки протягом 2009 року актори театру здобули дипломи: “За кращу чоловічу роль другого плану” (артист Андрій Буняєв) на ХІ Міжнародному театральному фестивалі “Мельпомена Таврії” (місто Херсон) та диплом “За кращу головну жіночу роль на фестивалі” (засл.арт.України Алла Соколенко) на ХVІІ Міжнародному театральному фестивалі “Словянські театральні зустрічі” у місті Брянську (Росія).
8-го березня 2002 року, завдяки зусиллям Ніжинського міського голови Михайла Приходька, Голови Верховної ради України Івана Плюща та працівників профспілки “Укрзалізниці” нарешті було побудоване сучасне приміщення театру (протягом 68 років театр не мав свого приміщення). І як результат щорічно колектив театру обслуговує від 55 до 60 тис. глядачів. Починаючи з 2003 року на базі нашого театру проводиться щорічний “Міжнародний театральний фестиваль жіночої творчості імені Марії Заньковецької” під час проведення якого глядачі міста та області знайомляться з кращими досягненнями театральних колективів України та ближнього зарубіжжя.
