Дуже често батьки наполягають на тому, щоб їх малюк цілував знайомих, родичів, бабусів чи дідусів. Вони вважають, що якщо дитина відмовиться, то родичі чи друзі образяться і будуть дорікати тим, що батьки не виховують дитину.
А чи задумуються самі батьки про те, що примус може призвести до психологічної травми?
Досить змушувати, почніть запитувати у дітей дозвіл.
Згода – це важливо
Дуже важливо навчити дітей говорити «ні». Ви не повинні тиснути на них, навіть якщо обійнятися або поцілуватися хочуть їх дідусь із бабусею. Чому? За словами психологів, дитина повинна почуватися комфортно і в безпеці, навіть якщо це засмучує ваших родичів.
Деякі батьки примушують дітей, не усвідомлюючи можливих негативних наслідків такої поведінки.
Можливо, ви бачили вірусний ролик благодійної організації захисту дітей від насильства Safe Kids, Thriving Families на сайті A Mighty Girl (сайт з виховання дочок). Фраза “Мені 5. Це тіло – моє” говорить багато про що.
Ідея в тому, щоб не змушувати дітей обіймати та цілувати друзів та знайомих. Коли ви наполегливо переконуєте дитину відповісти на фізичний жест родичів, то цим порушуєте її розуміння суті згоди. Так у дітей з’являється звичка ігнорувати свої почуття та формується неправильне уявлення про те, що таке правильно та неправильно.
Але якщо ви розповідаєте дітям про можливість незгоди і про те, що їхнє тіло належить лише їм, це допомагає їм уникнути небажаного контакту з оточуючими, незважаючи на можливе засмучення з боку родича чи друга.
Психолог Катя Хеттер радить батькам навчити дітей говорити «ні». Своїй доньці вона говорила так:
Мені хотілося б, щоб ти обняла бабусю, але я тебе не змушую цього робити.
Ви можете запитати, що поганого в тому, щоб обійняти дідуся з бабусею. Що ж, це погано, якщо відбувається проти волі дитини.
Хеттер каже:
Вона не зобов’язана обіймати чи цілувати когось тільки тому, що я так сказала. Я не збираюся придушувати інстинкти дитини, змушуючи її торкатися того, кого вона торкатися не хоче. Це її тіло, а не моє.
Хоча все це звучить очевидно, багато батьків змушують дітей до фізичних контактів. Звичайно, всім нам подобаються поцілунки та обійми, і діти люблять обійматися. Але батьки мають поважати та враховувати почуття своїх дітей.
Наступного разу, коли ви організуєте великі сімейні посиденьки, зверніть увагу на дітей. Якщо їм некомфортно чи неприємно перебувати у присутності незнайомої людини чи далекого родича, не чекайте. Захистіть дитину, якщо вона каже, що не хоче, щоб її торкалися.
Не тисніть на дітей у спробах дізнатися причину їхнього дискомфорту. Вони надто малі, щоб пояснити, чому їм не подобається фізичний контакт. Поважайте це.
Вміння говорити «ні» – це гарна звичка, щепивши яку з дитинства, ви убезпечите дітей на все життя.
Як пояснити дітям, що їхнє тіло належить лише їм?
Дайте своїй дитині свободу вибору. Дозвольте їй вирішувати, хто може до неї торкатися і коли.
Якщо дітям не подобаються поцілунки, навчіть їх альтернативним варіантам на кшталт обіймів, «дай п’ять» та рукостискань. Навчіть їх бути ввічливими і поясніть, що бажання догодити іншій людині не повинно заглушувати їхнє внутрішнє небажання, щоб до них торкалися. Не змушуйте їх обійматись, навіть якщо про це просить бабуся.
А ще скажіть своїй дитині, що вона не повинна відчувати провину через небажання фізичного контакту. За це не карають.
Все це допоможе дітям вирости дорослими, які вміють захищати свої сексуальні кордони та робити правильний вибір. Вони не вступатимуть у стосунки з кимось лише заради того, щоб зробити когось щасливим.
Багато хто з нас виріс із неприємними дитячими спогадами, але ми ніколи не говоримо про це вголос. Можливо, наші батьки навіть не думали про зворотний бік усіх цих обіймів та дружніх дотиків. Але сучасний світ інший. Ми свідоміші, ніж наші батьки. Давайте ж не примушуватимемо своїх дітей переживати такий же стрес, викликаний небажаною любов’ю або фізичним контактом.
