Дивуєтеся, чому у вас не виходить жити з дорослими дітьми? Не розумієте, чому вони не хочуть приїжджати до вас на вихідні? Засмучуєтеся щоразу, коли вони не відповідають на ваші дзвінки та повідомлення? Діти, з якими ви намагалися встановити дружні стосунки, досі через щось засмучені, а ви не можете зрозуміти причину такої поведінки, — як цього всього уникнути або побороти пише Затишок.
Аналізуючи останні дослідження та достовірні опитування, можна виділити 10 основних причин:
1. Ви твердо переконані, що завжди праві.
Батьки і діти мають різні версії однієї і тієї ж події, тому що вони мають протилежні точки зору. Поки батьки наполягають на своїй версії, діти не можуть навіть висловити власну думку. Прийміть розповідь дітей за чисту монету, дозвольте їм мати свою точку зору, відмінну від вашої.
2. Ви не знаєте, ким вони стали.
Життя піднесло вашим дітям такі уроки, про які ви навіть не здогадуєтеся. Вони не залишилися тими ж дітьми, що і раніше, і вам потрібно прийняти цей факт. Не думайте, що ви знаєте, що їх зараз турбує.
3. Ви все ще бачите у них маленьких дітей.
Ваша дочка була марнотратницею, син постійно щось ламав, не вмів стримувати свої обіцянки? Тепер вони виросли: і вона має власний мільйонний бізнес, а він має – відповідальну і улюблену роботу, де його цінують і поважають. Не надягайте на них старі дитячі маски, принижуючи їхню гідність. Дозвольте їм показати, якими людьми вони стали, і ви будете здивовані!
4. Ви думаєте, що ваше розлучення вже не турбує їх.
Можливо, це так. Однак пам’ятайте, що ваше розлучення – зовсім не їхня вина. Визнайте, що ви були не здатні запобігти цьому. Не відкидайте свій душевний біль, нехай навіть з дня розлучення минуло багато років. Нехай вони розкажуть вам, наскільки це було несподівано для них. Щиро скажіть їм, що шкодуєте про те, що сталося. І скажіть, що тепер вони можуть рухатись далі.
5. Ви не дозволяєте їм жити своїм життям.
Нарешті слід визнати, що ваші діти виросли. Тепер вони можуть мати іншу віру, інший спосіб життя, вони мають право самостійно обирати партнерів, приймати власні рішення і робити свій вибір.
6. Ви не поважаєте встановлені ними кордони.
Ви суєте свій ніс не у свою справу. Ви не можете зрозуміти, чому вони не хочуть говорити вам всю правду і приймати ваші поради. Відповідь проста – ви ігноруєте межі, які встановили ваші діти.
7. Ви слухаєте та не чуєте їх.
Ви перериваєте їх на півслові, закінчуєте фразу за них. Ви говорите не з ними, а самі із собою. Дайте їм можливість розкритися, сказати все, що вони так довго приховували. Якщо вам щось незрозуміло, попросіть це уточнити.
8. Ви встаєте на чийсь бік.
Щоразу, коли ваші діти сваряться, ви підтримуєте когось одного. Нехай вони вирішують свої проблеми самостійно, не втручайтеся у конфлікт. Не так важливо те, кого ви вважаєте правим. Пам’ятайте, що вони обоє – ваші діти. Підтримуючи одного, ви ображаєте іншого.
9. Ви використовуєте посередника для спілкування.
Ви не можете самостійно налагодити спілкування з дітьми, тому вдаєтеся до допомоги посередника – брата чи сестри, іншого з батьків, бабусі, дідуся тощо. Ви фактично втягуєте третього зайвого у ваші стосунки. А дитина швидше за все хоче, щоб якась інформація залишилася тільки між вами двома.
10. Ви вважаєте, що все ще можете розпоряджатися їхнім життям.
Відпустити власну владу дуже складно. Але ще важче спробувати налагодити стосунки з дітьми. Якщо ви є батьками, це не означає, що ви маєте повне право втручатися в їхнє життя. Вам слід відступити і зачекати на момент, коли їм знадобиться ваша допомога. Ваші діти будуть вам безмежно вдячні за таку поведінку.
Фото: УкрМедіа
Як повідомляв MYNIZHYN, зазвичай ми згадуємо дитинство як найщасливіший час у нашому житті. Діти та їхні друзі взаємодіють зі світом з особливою цікавістю, але вам не потрібно лише за цим спостерігати. Ви можете подивитися на світ очима дитини, і тоді ваше повсякденне життя стане яскравішим.
