Поруч з дітьми ми розуміємо, що і самі не завжди знаємо, як себе вести в тій чи іншій ситуації. Про найпоширеніші проблеми дитячої поведінки, які часто турбують батьків і які ні в якому разі не можна пускати на самоплив — читайте у матеріалі, пише Затишок.
1. Покривання
Часом діти бояться розповідати про те, що стали свідками чогось поганого, тому що думають, що у них будуть неприємності через це. Деякі діти навмисно замовчують подібне, щоб провчити або домогтися схвалення. Інші дійсно вважають, що таким чином вони роблять краще, допомагають іншим.
Рішення: дитині необхідно пояснити різницю між балакучістю і пильністю. Треба спокійно вислухати дитину, не засуджувати, допомогти розібратися в ситуації і розв’язати проблему.
2. Суперництво між братами і сестрами
Часом батьки самі провокують подібні конфлікти, навішуючи на дітей ярлики (наприклад, що один з них розумний, красивий, спортивний) або роблячи кого-небудь із братів або сестер своїм улюбленцем.
Рішення: з’ясуйте корінь проблеми і забороніть заподіяння фізичного болю. Допоможіть дітям відчути себе справжньою командою, навчіть їх справедливо вирішувати конфлікти. Поясніть, що важливо поважати почуття один одного. Постарайтеся регулярно проводити час наодинці з кожним з дітей, це допоможе підтримувати теплі зв’язки в сім’ї.
3. Крадіжка
Дитина може почати присвоювати чуже від нестачі уваги від друзів і сім’ї, через сильне бажання володіти річчю, яка сподобалася, від нестачі розвитку моральних уявлень і волі.
Рішення: важливо ваше ставлення до того, що трапилося. Зберігайте спокій. Якщо ваша дитина взяла чуже вперше, дізнайтеся, чому вона це зробила, поясніть, що так робити категорично не можна, і попросіть її повернути (або оплатити) річ і вибачитися. Якщо це повторюється раз за разом, зверніться за професійною психологічною допомогою. Інакше може закріпитися стійка звичка.
4. Ставлення до оточуючих з неповагою
Зневажливу поведінка може проявлятися не тільки у підлітків, але й у дітей у віці від 2 років. Молодші діти часто повторюють те, що побачили по телевізору, або копіюють дорослих або старших братів і сестер, тому що вважають це нормальним.
Рішення: розберіться, що є причиною подібної поведінки. Навчіть дітей правильно висловлювати свої емоції і бажання і зберігати спокій; вміти слухати. Якщо дитина поводиться зухвало — позбавите її привілеїв, якими вона користується.
5. Обман
Велике значення має вік дитини. Адже у дітей до 7 років, як правило, просто дуже активна уява. Серед причин брехні експерти називають прагнення уникнути неприємностей, потреба в увазі, страх авторитарних батьків або прагнення отримати бажане.
Рішення: зберігайте спокій. Поясніть дитині важливість чесності і довіри у відносинах. Продумайте адекватне покарання, яке покаже дитині, що брехня неприпустима. Якщо обман стає для неї нормою, це може бути ознакою більш серйозної проблеми — необхідно працювати в цьому напрямку з фахівцем.
6. Пхикання
Це сигнал про те, що не задоволена якась потреба дитини. Перш за все переконайтеся, що з дитиною все в порядку. Також їй може не вистачати вашої уваги або щось турбувати. Таким способом діти можуть домагатися бажаного, якщо батьки проявляють нерішучість або пред’являють занадто завищені вимоги.
Рішення: спробуйте зобразити безпристрасний вираз обличчя. Нагадайте дитині, щоб вона говорила звичайним голосом. Якщо така поведінка стає постійною, потрібно розібратися, що відбувається в родині, можливо, обговорити це з дитиною, щоб вона відчула, що вона також її частина.
7. Грубі манери
Нас може вражати, чому діти плямкають або не виявляють елементарної поваги стосовно оточуючих. Можливо, ви здивуєтеся, але такі манери закладаються саме в сім’ї. Слова «будь ласка», «дякую», «вибачте», як і найпростіші правила поведінки за столом, — цілком розумні очікування.
Рішення: не тисніть на дітей, коли навчаєте їх манер, а частіше нагадуйте їм про те, щоб вони були уважні до інших людей. Також важливо батькам і близьким правильно поводитися, тому що діти повторюють те, що бачать.
Як повідомляв MYNIZHYN, дитина навмисно влаштовує істерики, аби перевірити нашу терплячість: кричить у повний голос, катається підлогою, тупотить ногами і плаче. Помилкове твердження. Насправді ж це все нормальна поведінка, зумовлена розвитком та зростанням дитини. Зрозумівши й усвідомивши це, ми навчимося краще розуміти наших дітей.
