16 Серпня 2019
1586
Знайомтесь, Ольга Трофімцева, виконуюча обов’язки Міністра аграрної політики та продовольства України. Навчалась в Україні та Німеччині. Там працювала кілька років, зокрема в Федеральному міністерстві
Фото з мережі Інтернет
Знайомтесь, Ольга Трофімцева, виконуюча обов’язки Міністра аграрної політики та продовольства України. Навчалась в Україні та Німеччині. Там працювала кілька років, зокрема в Федеральному міністерстві аграрної політики. У 2016 році призначена на посаду Заступника Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції. З лютого 2019 року розпорядженням Кабінету Міністрів України тимчасово покладено виконання обов’язків Міністра аграрної політики та продовольства України.
Ми поспілкувалися з пані Ольгою в ході прес-туру до державних установ, що відбувся у раках спільного проекту Українського кризового медіа-центру та Естонського центру східного партнерства.
Ринок землі
Ольга Трофімцева наголосила, що вона є прихильником вільного ринку землі, його необхідно створювати у цивілізованому вигляді, з перехідним періодом. Потрібно також встановлювати запобіжники, які б унеможливлювали спекуляції землею та концентрацію великої площі в одних руках. Існує проект Закону «Про обіг земель сільськогосподарського призначення» в ньому описані ефективні методи регулювання земельного ринку.
Міністерство працює над створенням інституції яка б пропонувала дешеві кредити для українських фермерів з метою купівлі землі сільськогосподарського призначення. В ході реформи 99% державних сільськогосподарських підприємств мають бути приватизовані, деякі з них, що мають стратегічне значення можна залишити в державній власності.
Довідково: Заступник голови Офісу президента Олексій Гончарук в інтерв’ю 30 липня заявив, що в Україні до кінця 2019 року відмінять мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення.
У червні за скасування мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення виступив президент України Володимир Зеленський. Мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення діє в Україні з 2002 року. 20 грудня 2018 року Верховна Рада продовжила його до 2020 року.
Зміни у структурі агровиробництва
Саме наявність як великих компаній так і малих фермерських господарств є однією з переваг українського агропромислового сектору. Звісно, більшої підтримки потребують саме малі виробники. Сенс диверсифікації в тому, що вирощування деяких культур є вигідним тоді, коли воно здійснюється саме великими підприємствами. При цьому є багато видів сільськогосподарської діяльності, наприклад садівництво, або вирощування равликів, які не потребують багато землі. Аналогічна ситуація з тваринництвом, де є вирощування ВРХ, які потребують великих господарств та земельних банків, а є перепілки та кролики, які не вимагають великих площ. Пріоритетом міністерства є об’єднання маленьких виробників, без такого об’єднання їм важко бути учасниками ринку збуту та впливати на формування ціни.
Євроінтеграція
Вона включає не тільки наближення законодавства до європейського, а й аспект торгівлі. Експорт до ЄС зріс з 4,5 мільярдів доларів у 2013 до 6,1 мільярдів у 2018. Це також є результатом євроінтеграції. Вона дає можливість модернізувати українське законодавство так, аби вітчизняні правила гри були зрозумілими для європейських партнерів. Це у свою чергу дає можливість нарощувати експорт до європейських країн. На даний момент є близько 300 компаній, які продають продукцію тваринництва до країн Євросоюзу, з них 28 компаній постачають продукти для споживання людиною, такий результат з’явився за останні п’ять років.
У сфері управління природними ресурсами, завданням є регулювання використання пестицидів, вирішення проблем зі зрошенням, та інші моменти які пов’язані з екологічною стороною та адаптацією українського АПК до зміни клімату. Сюди відноситься робота зі страхування сільськогосподарського виробництва. У структурі виробництва також необхідна диверсифікація, щоб не було домінування однієї культури.
Розвиток експорту. Вітчизняний агропромисловий комплекс є експортно-орієнтованим. Ми виробляємо продукції більше ніж споживаємо, її треба експортувати. Україна продає сільськогосподарську продукцію в 192 країнах світу. Ефективно відкриваємо ринки, це у свою чергу значний обсяг роботи з документацією та стандартизацією. Одне з завдань – виведення АПК з тіні, оскільки приблизно 30% економіки України знаходиться в тіньовому секторі. Завданням є формування таких правил гри, коли стає вигідно вести бізнес прозоро.
Наука і освіта. Не можна говорити про розвиток українського агропромислового комплексу, якщо відсутня нормальна прикладна наука, тобто можливості реалізації наукових рішень, які відразу можна втілювати в АПК.
Нам бракує не тільки агрономів та ветеринарів. Потрібні спеціалісти в інших галузях, бджільництві, виноробній галузі, хмелярстві, вирощуванні технічних культур. Це прибутковий бізнес, але часто не вистачає спеціалістів, які б цим займалися. Розвиватися професійна аграрна освіта і наука може лише у співпраці з бізнесом, оскільки саме бізнес є замовником. Ми маємо забагато аграрних університетів, де випускається багато непотрібних спеціалістів для ринку, тим самим знецінюючи дипломи вищої освіти. Зрештою, в аграрній освіті і науці доведеться прийняти ряд непопулярних рішень, з метою модернізації.
Нам бракує не тільки агрономів та ветеринарів. Потрібні спеціалісти в інших галузях, бджільництві, виноробній галузі, хмелярстві, вирощуванні технічних культур. Це прибутковий бізнес, але часто не вистачає спеціалістів, які б цим займалися. Розвиватися професійна аграрна освіта і наука може лише у співпраці з бізнесом, оскільки саме бізнес є замовником. Ми маємо забагато аграрних університетів, де випускається багато непотрібних спеціалістів для ринку, тим самим знецінюючи дипломи вищої освіти. Зрештою, в аграрній освіті і науці доведеться прийняти ряд непопулярних рішень, з метою модернізації.
Розвиток сільських територій. Як відомо в Україні кожного року зникають села. Насправді, це не унікальний процес, він відбувається і в Європейському союзі, і загалом в усьому світі, коли молодь виїжджає у великі міста, бо там більше перспектив.
Попри поширену думку, збереження села можливе не через розвиток сільського господарства, бо сільське господарство рухається до роботизації, кількість робочих місць постійно зменшується.
Розвиток сільських територій можливий через розвиток тих підсекторів, які пов’язані з сільським господарством, зокрема переробку. Деякі сектори потребують теж ручної праці, наприклад ягідництво або зелений туризм.
Перспективними є агротуристичні кластери, де йде поєднання різних видів діяльності, наприклад аграрного виробництва, переробки і туризму. Цікавим напрямком є зелений туризм. Він у свою чергу може розвиватись навколо сільськогосподарських виробництв. Важливо, що об’єднання територіальні громади могли б стати осередками розвитку сільських територій
Підтримка органічного землеробства. 2 серпня цього року вступив у дію Закон «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції». Він прийнятий з метою регулювання ринку органічного землеробства.
У цьому секторі є два напрямки роботи, це законодавство та експорт. На даний момент на ринку багато псевдо органіки, хоча насправді органічною має бути лише та продукція, яка виробляється за певними правилами. В законі передбачено ведення реєстрів тих органів, які здійснюватимуть регулювання органічної продукції, що в свою чергу дозволить упорядкувати ринок органічної продукції. В рамках державного фінансування планується підтримка органічних виробників, зокрема очікується запровадження програми шкільного і дитсадкового харчування, де буде частка органічної продукції.
Ярослав Дигал для mynizhyn.com
Фото: Український кризовий медіа-центр
