Ніжинка Тетяна Смага отримала 200 балів зі ЗНО з української мови та літератури
22 Травня 2015
5529
Поділитися:
Максимальний бал по зовнішньому незалежному оцінюванні з української мови та літератури - 200, максимальна оцінка за випускний екзамен з української мови - 12 балів. Їх отримала 17 річна ніжинка Тетяна Смага випускниця школи №7.
Тетяна Смага Фото зі сторінки у соцмережі
Максимальний бал по зовнішньому незалежному оцінюванні з української мови та літератури - 200, максимальна оцінка за випускний екзамен з української мови - 12 балів. Їх отримала 17 річна ніжинка Тетяна Смага випускниця школи №7.
Вона одна з 14 абітурієнтів по всій Україні, хто не допустив жодної помилки на Зовнішньому незалежному оцінюванні. І це не дивно, адже Тетяна - переможець олімпіад конкурсів різних рівнів з української мови, географії, фізики тощо. В атестаті у Тані з усіх предметів лише 12 балів. Зараз готується до друку книга її прозових творів під назвою "Із Батьківщиною у серці".
- Я полковник. Треба, аби моя дочка була генералом, - з гордістю говорить про свою дитину Сергій Смага.
Сергій Смага у минулому заступник начальника Ніжинського міськвідділку міліції. Зараз працює начальником районного відділення страхової компанії "Оранта". У цій же компанії працює і мама Оксана Павлівна. Вона менеджер зі страхування.
Одну з кімнат будинку Смаги жартівливо називають "музеєм слави Тетяни". На стіні безліч дипломів, грамот, нагород.
- І це уже всеукраїнський рівень, - каже Сергій Смага. Обласні довелося зняти. Не уміщаються. Тут дипломи підписані Вакарчуком, Табачником, уже є і за підписом Квіта, - чоловік перераховує міністрів освіти. Донька отримала стипендію від міста, потім від області, від Кабміну, а тепер - президентську.
- Велика?
- 600 грн. Навіть на репетирів не вистачає, - говорить батько.
Як готувалася до тестування?
Поглиблено українську мову вивчаю з третього класу, - розповідає Тетяна. - Безпосередньо до тестування готувалася останні
місяці три, консультувалася із викладачами Ніжинського університету. Протягом року займалася з репетитором.
- Навіщо вам репетитор?
- Я звикла дуже сумніватися у свої силах, - зізнається дівчина. - навіть коли у мене висить три диплому всеукраїнського рівня, я вже не говорю про численні конкурси. Чим більше знаєш, тим більше сумніваєшся.
200 балів цього року давали навіть за дві помилки.Проте я не зробила жодної.
- Чи налякали завдання, коли ти їх побачила?
- Зараз вже не пам'ятаю, що відчувала. все була, як уві сні. Знаю що було дуже холодно і незручно.
Три тижні ми чекали результат. Батьки завжди у мене вірять, навіть більше , ніж я сама у себе. 13 травня я встала о 5 ранку.Не можу спати, коли хвилююся. Це у мене від тата.
Перевіряю свою сторінку. Нічого не відбувається. і так до сьомої ранку. Відкриваю вкотре сторінку - максимальний бал. Я відразу до батьків. Вони зустріли цю новину з і сльозами на очах.
До речі, з усієї України 142 людини набрало 200 балів і лише 14 із них не зробили жодної помилки. І я серед них - не приховує радість Таня.
- Всього ж тести складали близько 270 тисяч.
Я завжди учив дочку, що виграє команда, - розповідає про свої враження Сергій Степанович. - У нас команда: ми разом їздимо на олімпіади, конкурс, разом відпочиваємо, кращі учителі Ніжина займалися з Танею, бо вона не це заслуговує
І у нас не було іншої думки, ніж перше місце.
Сьома тридцять. Уся команда чекає результатів. Коли висвічує 200 балів, що можна сказати - сльози течуть., - чоловік міцно обіймає дитину і починає плакати.
- Хоча і у мами золота медаль (на підтвердження свої слів Сергій Смага виносить медаль дружини - авт.) і я непогано учився, але донька має нас перевершити, як мінімум утричі.
- Якого подарунка чекаєш від батьків?
- У нашій родині є традиція подорожувати. Можливо, поїдемо до Почаєва.
- Танюша багато працює, а чи вміє відпочивати? - запитую у тата
- Годині о дев'ятій вечорі у прямому сенсі витягую її з кабінету і йдемо разом гуляти у парк, - відповідає батько.
У майбутньому Тетяна планує стати лікарем.
Коли ти зрозуміла, що хочеш обрати саме цю професію?
Такі думки давно були. Тато обіцяв показати, що таке справжня лікарня. Я одразу потрапила в операційну, на операцію з ампутації ноги. Звичайно, були дивні відчуття. Але я не знепритомніла, мене не знудило, перенесла усе спокійно. У той момент я зрозуміла, що не тільки хочу бути лікарем, але і можу.
Марина Забіян, "Вісник Ч." 21.05.15
Приєднуйтесь до наших сторінок в соцмережах і слідкуйте за головними подіями:
