Пам’ятник найвідомішому у світі випускнику Ніжинської гімназії вищих наук геніальному письменнику Миколі Гоголю було відкрито 4(16) вересня 1881 року. Вже 140 років пам’ятник Гоголю є однією з мальовничих візитних карток Ніжина і «визначено» йому «чудовою владою» скульптора Пармена Забіли милувати око та надихати художників, фотографів, поетів.
До речі, з датою відкриття у різних публікаціях багато неточностей. Найчастіше вказують 4 вересня, забуваючи, що ця дата подана за старим стилем, і за григоріанським календарем відкриття пам’ятника припадає на 16 вересня. День і рік відкриття пам’ятника були обрані зовсім невипадково і несуть певну закодовану інформацію.
«4 сентября 1820 года, с Божиим благословением, последовало торжественное открытие Гимназии Высших наук кн. Безбородко и началось учение» – написано у ювілейному (до 40-річчя навчального закладу) виданні «Лицей князя Безбородко». Наступного, 1821 року на навчання до Ніжина батько привіз 12-річного Миколу Гоголя. Тобто, відкриття пам’ятника було приурочене до 60-ліття початку навчання у Ніжинській гімназії майбутнього письменника. Сьогодні від тієї знаменної події нас віддаляє вже 200 років.
Дата «4 вересня» (за ст. стилем) має для Ніжинської гімназії ще одне символічне значення. Це день народження першого почесного піклувальника і фактичного засновника Ніжинської гімназії вищих наук князя Безбородька – графа Олександра Григоровича Кушелєва-Безбородька (1800-1855), внучатого племінника князя. Зверніть увагу: уточнена дата народження О. Г. Кушелєва-Безбородька – 4(16) вересня подається за виданням Імператорської академії наук «Лицей князя Безбородько», виданого коштом його сина та наступного почесного куратора Г. О. Кушелєвим-Безбородько.
О. Кушелєв-Безбородько став попечителем Ніжинського ліцею у юному віці. Йому було лише 15 років, коли отримав спадок від своїх вельможних дідів – князя Олександра та графа Іллі Безбородьків. Через цей спадок Олександр Кушелєв–Безбородько екстерном, на рік раніше за інших, закінчив навчання у Імператорському Царськосільському ліцеї, ставши найпершим його випускником. Поки його однокашники – Пушкін, Пущин, Кюхельбекер та інші, тільки мріяли «Отчизне посвятить души прекрасные порывы…», завершив будівництво приміщення Ніжинської гімназії, знайшов та заохотив до переїзду майбутніх викладачів, працював над навчальними програмами та уставом нового навчального закладу. Поряд з тим він екстерном закінчив Імператорський Московський університет і в 17 років був відзначений ступенtv доктора етико-політичних наук – випадок майже єдиний для такого молодого віку.
За задумом Олександра Кушелєва-Безбородька ліцей на батьківщині його дідів повинен був стати не гіршим за Царськосільський. Ця мрія здійснилася. Відомий літератор Лев Мей відзначав: «Якщо мені заперечать, що це чиста випадковість, я відповім: «можливо, тільки випадковість Ліцейська, відмічена Божим перстом: із Ніжинського ліцею вийшов Гоголь, а із Царськосільського – Пушкін!».
На момент відкриття пам’ятника Миколі Гоголю 4 (16) вересня над ним була зведена тріумфальна арка з квітів, на колонах якої у вінках написано назви творів Гоголя. Фото 1881 року з фондів Ніжинського краєзнавчого музею ім. Івана Спаського. Інв. № Ф-1173. Фото надійшло з родини ніжинських греків Кунілакисів.
На останок, наведені факти не розкривають всіх секретів першого у світі пам’ятника Гоголю, але про них піде мова у наступній публікації.
Лілія Руденко, завідувачка відділу «Поштова станція» НКМ ім. І. Спаського
