Ніжинська міська організація Товариства Червоного Хреста України (НМОТЧХ) продовжує добру традицію – в день святого Дня Валентина вітає ніжинські сімейні пари, які рука об руку несуть кохання більше ніж півстоліття. Голова НМОТЧХ Наталія Саєнко говорить: «Такі привітання стали своєрідним способом пошановування тих пар, які вміють зберегти тепло й любов один до одного протягом довгих років. Дуже приємно, що нам, є ким пишатися. Це люди, які вклали багато любові, дружби й поваги один в одного, своїх дітей. Молоді є чому повчитися в них. Сьогодні наші пари надзвичайно красиві, молоді душею, у них світяться очі.»
Журналісти Mynizhyn.com побували у гостях у сімейної пари із більш ніж із півстолітнім стажем подружнього життя. Пропонуємо їхню історію кохання. Знайомтесь, Юрій Михайлович та Ніна Григорівна Клочкові. Пройшли по життєвому шляху 54 роки плече в плече, рука в руку.
- 1965 рік. Ніжин. Будинок культури. Юна красуня Ніна прийшла з подругами на танці. У гурті юнаків – Юрій. Погляди двох молодих людей зійшлися. Він підійшов до Ніни та запросив на вальс. Познайомилися. «Вона мені сподобалася з першого погляду, окрім того, що красива. Вона так гарно танцювала. Я, як справжній джентльмен, запропонував провести додому, - ділиться спогадами Юрій Михайлович, - Почали зустрічатися». Ніна тільки но закінчила школу, 11-й клас, влаштувалася на роботу – працювала у конструкторському бюро у машбіді. Юрій прийшов з армії, влаштувався слюсарем на Механічний завод. Після двох років романтичних відносин, пара вирішила побратися. Дату обирали вдвох. Розписалися 31 грудня. Весілля гуляли у Новорічну ніч - з 1966 на 67 рік. Були родичі, друзі. Весільну сукню Ніна Григорівна шила власноруч. Жінка пригадує: «Було шумно, весело, радісно. В одній кімнаті накрили стіл. В іншій - танцювали»…
У шлюбі подружжя виховали двох синів Ігоря та Олексія, зараз мають п’ятьох онуків та правнучку - Анну. Побудували будинок. "Буває в сім’ї всяке: посварилися-помирилися. Але в будь-якому разі доброта має бути в серці, — каже Ніна Григорівна. - Цьому мене вчила моя свекруха Антоніна Олексіївна. Взагалі мені зі свекрухою пощастило, вона жила з нами. Добра, мудра жінка. За професією акушерка, працювала у ніжинському пологовому."
На питання до подружжя, а чи бува, не ревнували один одного? Ніна Григорівна посміхаючись відповідає : «О…це окрема історія. Я ж ходила до танцювального колективу Будинку культури. Часто їздила з концертами виступати. Тож, перед весіллям поставила Юрі ультиматум – Ніяких ревнощів!!! Їх і не було, адже ми не давали приводу для цього. Довіряли один одному».
Юрій Михайлович любив дарувати коханій квіти. Робив це часто, з приводу і без. «Приходить додому, а за спиною у руках букетик, протягує то фіалочки паркові, то навіть квіти шипшини. Простотою умів зробити маленьке свято. –з ніжністю згадує жінка, - Так у мене любов до квітів і лишилася». В кімнатах у будинку Клочкових велика кількість вазонів, вазончиків...
Любить Юрій Михайлович як готує дружина. Обожнює її борщ та налисники з сиром. І недарма, адже Ніна Григорівна закінчила кулінарний технікум, та ще й технікум механізації сільського господарства. Працювала у сфері суспільно харчування, згодом і на залізниці, звідки пішла на заслужений відпочинок. Юрій Михайлович трудився після механічного на «Прогресі».
Золоте весілля пара відсвяткувала. На порозі - смарагдове. А секрет вдалого спільного життя цієї ніжинської пари – у вмінні знаходити компроміс, щирому коханні, повазі один до одного та вмінні поступитися. Це і є основою сімейного щастя Юрія Михайловича та Ніни Григорівни.
P/S Волонтер НМОТЧХ Ліза Саєнко та голова Ніжинської міської організації ветеранів України Людмила Величко привітали родину та вручили подарунки. Солодощі - торт від ТОВ "Ніжинський Хліб"(директор В'ячеслав Дегтяренко).
"Ви є справжнім прикладом для наслідування молодими поколіннями, які повинні бачити, що міцна сім’я є запорукою і міцної громади. Бажаю вам ще багато років спільного життя при здоров’ї, нехай діти та онуки вас тішать, а кожен день приносить лише хороші миті, - з такими словами звернулася до подружжя Людмила Величко.
Тетяна Марченко, фото автора Mynizhyn.com
Читати по темі: На ніжинському "Мосту закоханих"
