Відома українська акторка та театральна діячка народилася 23 липня (4 серпня) 1854 року у селі Заньки, нині Ніжинського району. В сучасній українській традиції входить до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України.
2 липня журналістам MYNIZHYN.com пощастило побувати на моновиставі " Живий щоденник Марії Заньковецької" Ніжинського аматорського театру "Городъ N". Керівник - Наталія Білоус, яка підходить до своєї справи професійно та з великою відповідальністю. Ніжинці вже бували на вситавах цього театру. Їх виступи завжди на висоті. З ними весело та корисно проводити свій час, адже актори входять в свої ролі та дарують море позитивних емоцій всім присутнім.
Цього разу на сцені "ожила" Марія Заньковецька, у виконанні акторки Шевченко Галини. Вона неймовірно вразила своєю грою всіх глядачів, які ледь стримували сльози. Сама ж Галина зуміла передати всю тугу та силу волі Заньковецької. Глядачі зуміли побачити всі переживання та велич талановитої Марії Костянтинівни.
Прекрасно виконали свої ролі Колот Андрій (Олексій Хлистов) та Йовенко Назарій (Микола Садовський).
Сценарій був написаний ще 2 роки тому, у 2020 році. Його довго не могли представити сцені, тому що були певні проблеми із виконавцями ролі Хлистова (за цей період змінили 5 акторів, хтось покидав трупу через важливі сімейні обставини, хтось вимушений був виїздити за кордон). Надалі пішли ускладнення роботи над постановкою, карантинні обмеження, пов'язані із коронавірусом. Ну а потім активні військові дії на території нашої області. Продовжили роботу над постановкою через пару тижнів після виведення військ. І одразу, як були готові, представили глядачу прем'єру вистави.
Що спонукало написати сценарій саме на цю тему? Тут багато факторів: по-перше, сама історія Марії Адасовської-Заньковецької, її особисті і досить тяжкі стосунки із чоловіками.
"Багато хто знає про життя цієї жінки, але я відчула її історію трохи інакше. Я відчула, що важливу роль у її становленні як артистки, відіграли обидва чоловіка: і Хлистов, і Садовський. Марія завжди хотіла сцену, Хлистов не дозволяв, тому вона протидіяла йому, вчилася боротися і йти наперекір обставинам для того, щоб займатися справою поклику серця. У Садовському Марія побачила свого однодумця, відчула підтримку у акторстві і це надало ще більшої сили, щоб не зупинятися і стати акторкою", - розповідає Наталія Білоус.
Історія Марії Заньковецької - це не лише історія кохання і сильної жінки. Це історія становлення українського театру.
"Її життя тісно переплітається із розвитком самого театру і часто ми (актори трупи) знаходимо свою історію, нашого театру, адже нам теж довелось і доводиться долати безліч перешкод та поневірянь на нашому шляху. Тому ця тема не могла обійти мене стороною, адже три роки тому я започаткувала цей рух у місті. З тих пір сталося багато змін в колективі та творчості. Багато разів особисто я хотіла здатися і залишити цю справу, але потім зупинялася і розуміла, що за мною стоять люди, яким театр потрібен. Тому продовжувала боротьбу за колектив, тому що наш колектив - це моя друга сім'я. Для кожного із нас він займає те саме місце у житті. Долучитися до нашого театру може будь-хто, потрібно лише бажання працювати над собою і бажання працювати для спільної мети, для створення якісного творчого продукту. Надалі плануються ще вистави, перофманси із театром тіней, файєр-шоу і багато іншого", - додає Наталія.
Після закінчення моновистави пристутні привітали акторів палкими оваціями та квітами.
Ми бажаємо театру процвітання та творчого натхнення! Ніколи не здаватись та продовжувати радувати ніжинців та гостей міста своїми виступами!
