«Хочеш стати мільйонером – треба жити на вулиці Мільйонній. Там всі мільйонери». Так відповідають ніжинські старожили, коли молодь запитує в них про те як швидко заробити гроші. Втім, знайти Мільйонну вулицю на сучасній карті Ніжина вкрай не просто. Адже сьогодні Ніжин немає вулиці з такою назвою.
Лише старші ніжинці та містяни, які мешкають довкола всім відомої у 2022 р. вулиці Овдіївської, можуть вказати на її розташування та колишню непересічну назву – Мільйонна.
Місце знаходження вулиці
Ми не можемо з точністю сказати, що абсолютно всі мешканці вул. Мільйонної були мільйонерами. Але той факт, що тут межі ХІХ – ХХ ст. жила левова частка найбагатших ніжинців, є чистісінькою правдою. Вулиця Мільйонна розпочиналася у самісінькому центрі стародавнього Ніжина, навпроти готелю Благовіщенського монастиря (нині на його місці житлова чотири-поверхівка з кафе «Way» на першому поверсі) й простягалася низкою ніжинських козацько-ремісничих передмість в напрямку до володінь Ветхівського Георгіївського Красноострівського чоловічого монастиря. Саме тому, сучасна Овдіївська є однією з найдовших вулиць міста, що веде з урочища Ветхе до центру міста. Цією дорогою, а пізніше утвореною довкола неї вулицею, купці, чиновники, дипломати і подорожуючі заїздили до Ніжина. Є рух людей, отже є й обіг грошей між подорожуючими і місцевими. Обіг коштів та близькість центру Ніжина, де вирувало фінансове життя й безперервна торгівля, були вагомою причиною того, що заможні люди обирали місцем свого проживання саме вул. Мільйонну. До того ж, так як ця вулиця до середини ХІХ ст. фактично не входила в межі щільно забудованого Старого міста Ніжина, її вільні простори вабили до себе містян, котрі мріяли про просторі маєтки. Старе місто Ніжина у другій половині ХІХ ст. вже фактично не могло надати охочим багатіям просторі землі для забудови в межах стін Старого міста.
Переважно на вул. Мільйонній селилися купці та дворяни, інколи урізноманітнюючись садибами заможних козаків та ремісників. Маєтки на вул. Мільйонній розпочиналися від сучасної площі ім. І.Франка й простягалися до приміщення ніжинської школи № 13. Кожен маєток складався з просторого будинку на 5-7 кімнат, господарських споруд та прилеглого саду. Найбагатші мешканці вул. Мільйонної зводили будинки з цегли, менш успішні – з дерева. Частина цих будинків збереглася аж до 2022 року. Серед житлової забудови ХХ-ХХІ ст. їх й досі виділяють значні розміри, висота вікон, наявність просторих підвалів, зовнішній декор у формі мереживного різьблення на цегляних стінах й дерев’яних дверях та підвіконнях, наявність декоративних колон, терас та оглядових майданчиків у двоповерхових будівлях. Внутрішній інтер’єр будинків доповнювався розписами та ліпниною в стилі класицизму. Після вимушеної міграції колишніх власників з 1917 р. ці маєтки почали одержувати нових власників. Зазвичай будинок «мільйонера» на 5-7 кімнат ділився між двома чи навіть трьома родинами прихильників більшовицького режиму.
Хто ж мешкав колись на вулиці Мільйонній?
Ніжинський краєзнавець Віктор Ємельянов розповідає, що на початку вул. Мільйонної, на місці приміщення сучасної аптеки № 13., колись розміщувався просторий будинок одного з суддів м. Ніжина. Суддя запам’ятався ніжинцям тим, що в останні роки свого життя часто хворів та не міг спати через постійний стукіт металевих ободів коліс, що рухалися кам’яною бруківкою вул. Мостової. Тодішня влада м. Ніжина вирішила змилуватись над суддею і прийняла нестандартне рішення висипати вул. Мостову сіном, щоб зменшити стукіт коліс.
За адресою Мільйонна, № 8 (нині № 10) мешкала родина купців Лазаренко, з якої походить видатний ніжинський меценат, колекціонер старожитностей, зокрема речей побуту поштової справи, Почесний громадянин м. Ніжина Олександр Лазаренко (р. ж. 1897-1997).
У двоповерховому будинку, що нині відомий як ювелірна майстерня «Майстер і Маргарита», колись мешкав граф Капуані. На початку ХХ ст. у цьому будинку мешкали дворяни Глібови. Так, Юрій Миколайович Глібов був депутатом ІІІ Державної думи (1907–1912 рр.) від Чернігівської губернії. З поміж низки розкішних садів ніжинської еліти початку ХХ ст. варто виокремити сад у маєтку ніжинського купця Федора Ансютина та його доньки – вчительки двокласного жіночого міського приходського училища Іуліанії Федорівни Ансютиної, що розміщувався за сучасним поштовим відділенням (вул. Овдіївська, 99). Маєток Ансютиних, розташований за рогом вулиць Мільйонної та Лихокутівської (нині – Коцюбинського), згадується в архівних джерелах під 1887 роком. Після більшовицького перевороту та встановлення радянської влади родина Ансютиних втратила свої володіння й з вершків суспільства зійшла на пролетарські низи.
На вул. Мільйонній розташовувалися маєтки Почек, Шуневичів (навпроти Вознесенського храму), Пашковських, Шепелів, Троцин (район Введенського монастиря) та інших. Під «іншими» розуміються ще низка цегельних будинків, що розміщуються на сучасній вже вул. Овдіївській від сучасної площі І.Франка до ніжинської ЗОШ № 13, прізвища власників яких, завдяки епосі СРСР, нині є невідомими. Більшовицький режим свідомо знищив документи з права власності на землю і будівлі колишніх власників, а їх прізвища було заборонено згадувати. За публічні згадки прізвищ колишніх мешканців вул. Мільйонної в радянську добу можна було дорого заплатити. Адже будь який зв'язок з мільйонерами тягнув за собою співпрацю з буржуазним націоналізмом чи належність до класу куркулів – «ворогів народу» СРСР.
Куди поділись мільйонери?
Вул. Мільйонна існувала у ХІХ ст. й зникла у 1920 р., після перейменування вулиць міста Ніжина більшовицькими загарбниками. Погодьтеся, не могла існувати буржуазна вулиця Мільйонна у суспільстві, де пропагувалася загальна рівність, де багаті автоматично ставали лихими та ворожими більшовицькому режиму. Мільйонерам місця у радянському суспільстві не було і не могло бути. Тож, вул. Мільйонну швидко перейменували на вул. Карла Маркса – одного з головних ідеологів і творців комуністичної ідеології та ідеї загальної рівності, простими словами – суспільства бідних. Тай заможного прошарку купців та дворян, котрі мешкали там до 1917 р., вже не було. Так звані «мільйонери», котрі дали назву цілій вулиці, були змушені втекти до Європи та США, або ж загинули від рук більшовиків, боронячи свою приватну власність. А менш радикальні купці та дворяни опинився у безкрайній мережі в’язниць і таборів ГУЛАГУ.
Звісно, левова частка будинків колишніх мільйонерів станом на 2022 р. активно перебудовані й втратили свій автентичний вигляд: обкладені новітньою цеглою, обшиті вагонкою, забудовано тераси, здійснено прибудови до оригінальних споруд. Ті ж маєтки, що досі зберегли свій автентичний вигляд і шарм, руйнуються з року в рік: осідає до землі фундамент, гниють унікальні дерев’яні віконниці та підвіконня з декоративним розписом, цегла цілими блоками випадає зі стін.
Сьогодні на вул. Овдіївській живуть покоління ніжинців, які вже не бачили на своєму віці часи, коли та була Мільйонною. Ніде правди діти, мало хто згадає й те, що у 1920-1991 рр. ця вулиця звалася на честь Карла Маркса. Назва Мільйонна вже набула рис легендарності, усних історій, які дідусі й бабусі полюбляють розповідати своїм онукам. Чи не єдиною наочною згадкою про часи мільйонерів на вул. Овдіївській є назва торгового дому за номером 4 – «Мільйонний», що несе в собі традицію й історичну пам’ять. У 2022 р. ця назва викликає у ніжинців низку запитань: «З якими мільйонерами пов'язаний цей торговий дім і чи справді там такі дорого вартісні товари?». Щодо поговірки «Хочеш стати мільйонером – треба жити на вул. Мільйонній» радимо всім допитливим і сміливим перевірити це особисто.
Роман Желєзко
