Завантаження ...
banner
banner

Психологи Ніжина об’єднались для допомоги бійцям АТО

У зв’язку із подіями на сході країни та масовою демобілізацією військових, психологи міста вирішили інтегрувати зусилля, спрямовані на допомогу учасникам АТО та їх сім’ям, створивши Соціально-психологічну службу волонтерської допомоги.

психологічна допомога ніжин, нежин, допомога ніжин

У зв’язку із подіями на сході країни та масовою демобілізацією військових, психологи міста вирішили інтегрувати зусилля, спрямовані на допомогу учасникам АТО та їх сім’ям, створивши Соціально-психологічну службу волонтерської допомоги.

Серед волонтерів здебільшого викладачі університету та шкільні психологи. Це Ольга Підлипська, Оксана Щотка, Ніні Литовченко, Анастасія Пономаренко, Ольга Журавльова. І це ще далеко не повний список психологів, які об’єднались заради допомоги військовим та їх родичам. Вони  постійно займаються самовдосконаленням та поповнюють знання у напрямку роботи з людьми, що прямо чи опосередковано дотичні до жахіття війни. Проводяться семінари, зустрічі із фахівцями, які вже не перший рік займаються подібними практиками. Насамперед це стосується військових психологів.
 
За словами керівника проекту Світлани Підлипської, сьогодні, в умовах постійної соціальної напруги та неоголошеної війни, велика кількість людей потребує психологічної допомоги. У роботі психологів-волонтерів вона виділяє три основні напрямки: консультації із солдатами, що перебували в зоні АТО, членами їх сімей та людьми, які вже зазнали тяжкої втрати унаслідок загибелі близької людини в зоні воєнних дій.
 
За словами координаторів Центру, наразі до них надходить мало звернень. Це можна пояснити насамперед загалом ментальним несприйняттям самого факту звернення до такого роду фахівців. «Сама думка звернення до психолога, як правило, одразу ж викликає в людини супротив. Багато хто не може подолати цей психологічний бар’єр, вважаючи, що в змозі вирішити свої проблеми самостійно. Можливо це так, але варто розуміти, що допомога кваліфікованого фахівця в рази пришвидшує вихід людини із депресивного стану, допомагає їй віднайти точки дотику із навколишнім світом. Тому часто ми самі ж і пропонуємо допомогу, аби люди відчували, що їх не залишать сам-на-сам із їх проблемами», - розповіла Світлана.
 
- Ніхто в країні не сумнівається у нашій перемозі, - зазначає психолог-волонтер Ніна Литовченко.  Але з часом колишні бійці АТО неодмінно захочуть або витіснити пережите, або відтворити цю картину. Один з варіантів - це створення злочинних угрупувань. У 90-х роках минулого століття більшість цих бандогрупувань складалося саме з людей, які пройшли через Афганістан. Наше головне завдання - запобігти такому розвитку подій. Взагалі за світовими стандартами військовослужбовцю після бойових дій не можна відразу повертатися додому. Він повинен пройти хоча б двотижневу реабілітацію, під час якої його можуть відвідувати рідні, близькі, друзі. Але військовику потрібно змінити обстановку. Тут найголовніше завдання для психологів - знову повернути людину до соціуму, щоб вона могла вести нормальний спосіб життя.
 
 Психологи запевняють, що людей, які повертаються з фронту, травмує насамперед те, що вони психологічно вже не збігаються з життям, з якого вони вийшли. А ось у добровольців з Донбасу найвища мотивація. Вони воюють більш усвідомлено, адже війна йде у прямому розумінні в їхніх домівках. Бійці хочуть, щоб на їх землі життя змінилося, вони не бажають повертатися до «совка».
 
- В Україні навіть не існує спеціальності лікар-реабілітолог. Створенням реабілітаційних центрів займаються волонтери. Наприклад, «Українській асоціації фахівців з подолання наслідків психотравмуючих подій» меценати вже надали кілька приміщень. Це здебільшого приватні дачі в Київській і Житомирській областях. Але ж в АТО зараз беруть участь десятки тисяч людей. Волонтерських сил вистачить лише на те, щоб зайнятися реабілітацією 5-7 тис. учасників АТО, у першу чергу, найбільш потерпілих. Ну а ми, психологи Ніжина, будемо працювати на місці і намагатися максимально допомогти бійцям та їх сім’ям подолати посттравматичний синдром і повернутися до нормального, а найголовніше – мирного життя, - пообіцяла керівник Центру.
 
За допомогою та довідками звертайтесь за тел.. 098 - 92 – 06 – 162 (Ольга)
Додаткову інформацію можна також отримати у Відділі у справах сім’ї та молоді міськвиконкому за тел. 5-39-31; 096-377-11-08

Поліна Остапко, 
"SVOBODA.FM"
Приєднуйтесь до наших сторінок в соцмережах і слідкуйте за головними подіями: