Всесвітній день книги і авторського права: що читають ніжинці та гості міста?

Коли ви останній раз були з книгою наодинці? Релакс, зняття психологічної напруги, спосіб абстрагуватися від різних подій чи пошук знань? Кожен бачить сенс читання по-різному, але, урешті-решт, приходить до висновку, що читати потрібно. Якої думки містяни та гості Ніжина щодо читання? Читайте у матеріалі.

23 квітня понад 200 країн у світі святкує Всесвітній день книги та авторського права. Цілком зрозумілим є запитання: чому саме 23 квітня?

Саме цього дня помер англійський драматург єлизаветинської епохи, актор і поет Вільям Шекспір, видатний український письменник Михайло Коцюбинський, автор роману «Дон Кіхот» Мігель де Сервантес. Знаковості цьому дню надає й народження людини, котра своїм словом розпочала «реанімацію» української літератури після сталінського ідеологічного терору, Григорія Тютюнника.

Сьогодення диктує нові правила, за якими, на перший погляд, може здатися, що книги поступово втрачають актуальність, їх витісняє Інтернет. Це зовсім не так. Споконвіку книга була і залишається тим, що може об’єднати. Вона набула особливо важливого значення, адже здатна нести у собі той генетичний код, який допоможе наступному поколінню заглибитися у сторінки минулого, зробити висновки.

У наш час є альтернатива друкованим книгам. Нині набувають популярності електронні книги та аудіокниги. Погано це чи ні? Насамперед, важливою є інформація, яка буде озвучена, прочитана чи навіть прослухана людиною. Формат книги – це особистий вибір кожного. Слово автора не втрачає ваги від того, чи почуте воно, надруковане чи написане.

Усі знають про важливість духовного та культурного розвитку. Зараз це особливо актуально.

Але яка ситуація з читанням нині?

Журналісти MYNIZHYN провели опитування для того, щоб зрозуміти, чи читають ніжинці взагалі та яка література їм більше до душі. У опитуванні взяло участь 36 респондентів. Результати наступні:

Для підтвердження досить високих показників читання, ми також отримали декілька коментарів від ніжинців та гостей міста, щодо їх книжкових  уподобань.

Надія Подоляка

Книзі присвятила усе своє життя. Батьки запам'ятали як маленькою не давала їм спокою своїм дитячим: "сітай!"( тобто "читай!"). Удома завжди була велика бібліотека, підписували багато газет та журналів. А на додаток, бібліотека розташовувалася на першому поверсі нашого будинку. Тож як не відвідувати! Спочатку перечитала усе, що в бібліотеці, мала допуск до тих поличок, що були "приховані" для інших. Отож із вибором професії майже не вагався ніхто. Мої перші професійні кроки пов'язані з роботою у бібліотеці.

        Найулюбленішими авторами стали місцеві письменники, бо потяг до вивчення рідного краю маю з дитячих років. Особливо вражають новели та притчі Юрія Царика. Найулюбленіша книга – "Кладка над прірвою". Юрія Царика знала особисто, багато з ним спілкувалася. Кожна його подарована книга – справжнісінький скарб життєвої мудрості. Кожна – з пам'ятним дарчим написом від автора.

"Кладка над прірвою" Юрія Царика з дарчим написом. Фото: Надія Подоляка

Про новинки у книжковій сфері дізнаюся здебільшого із соціальних мереж, Телеграм-каналу. Особливо раджу сайт "Читомо", який оперативно реагує на усі тренди у сфері книжкової справи. Часто відвідую магазин "КнигарняЄ" й рідко коли виходжу звідти з пустими руками. Завжди щось придбаю.

         Я надаю перевагу краєзнавчим виданням, особливо історичної тематики, перечитую постійно. Завжди у пошуці нової й малодослідженої теми як науковець і член обласної організації Національної спілки краєзнавців України. Перевагу також надаю професійній літературі, навчальним та науковим виданням, адже підвищувати свій професійний рівень допомагає саме така література.

        Щодо книг на воєнну тематику – вони мене цікавили зі школи. Найбільше враження під час вивчення української літератури у школі справив твір Павла Загребельного "Дума про невмирущого". Відтоді книги про мужніх людей сильної волі для мене надто важливі. Можливо, тому, що герої книг чимось схожі за характером зі мною. Останніми прочитаними книгами про сучасників і війну були "Котик, Півник, Шафка" Олександра Михеда, проілюстрована Женею Полосіною, книга, що увійшла до списку переможців Шостого міжнародного конкурсу ілюстрованих книжок Nami Concours 2023, а також "Багряні терикони" Олександра Забарного про складний психологічний стан людини під час воєнних дій.

"Котик, Півник, Шафка" Олександра Михеда та "Багряні терикони" Олександра Забарного. Фото: Надія Подоляка

У час російської агресії читання не лише сприяє розвитку мислення, а й допомагає позбутися стресових станів. А найкращі зразки літератури надихають радіти тому, що маєш, допомагати ближньому й творити добро. Тому варто читати у будь-яку вільну хвилину!Реклама:

Віта Дерев'янко

Загалом, для мене книги це досить важлива частина життя, оскільки читати я люблю і вважаю книгу головним джерелом знань та гарним інструментом для саморозвитку. Зазвичай приділяю читанню декілька годин, коли є вільний час. Улюбленого автора у мене немає, а от улюблені книги не перерахувати на пальцях. Загалом, літературу обираю за рекомендаціями викладачів, а тому жанр у більшості випадків науково-популярний. Книг на воєнну тематику ніколи не читала і не читаю. Мені вистачає новин для забезпечення безсонних ночей.

         Якщо брати до уваги останні місяці, то за цей час мені найбільше сподобалися декілька видань. Досить багато шокуючих фактів я відкрила для себе завдяки книгам "Пластичність мозку. Приголомшливі факти про те, як думки здатні змінювати структуру" Нормана Дойджа та "Ми –  це наш мозок" Діка Свааба. Для усіх, хто цікавиться темою роботи мозку, ці книги будуть корисні. А ще зовсім нещодавно закінчила читати езотеричну серію книг Вадима Зеланда "Трансерфінг реальності", яка також мені дуже сподобалася. Автор російський, тому краще віддавати перевагу українським літературним сайтам та додаткам для онлайн-читання, або можна замовити друкований варіант в інтернет-магазині.

         Щодо того, які книги порекомендувала б прочитати іншим – питання досить індивідуальне, оскільки всі люди люблять різні жанри та тематики. А тому мені набагато простіше порадити якусь книгу знаючи, чим, насамперед, людина цікавиться.

Владислав Пилипенко

Я зазвичай полюбляю читати перед сном. Приділяю 30-40 хвилин читанню. Улюблений автор – Стівен Кінг. Серед найулюбленіших книг можу виокремити дві: «Воно» та «Кладовище домашніх тварин».

Про новинки у книжковій сфері дізнаюся зазвичай з Інстаграму та додатка Yakaboo. Моїми улюбленими жанрами літератури, як ви могли зрозуміти з улюблених книг є жахи та детективи. Інколи обираю нон-фікшн.

Особисто я хотів би всім порадити прочитати роман українського письменника Сергія Жадана «Інтернат», у якому автор оповідає про життя вчителя в умовах війни на Донбасі та книгу американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером та Сталіним" про жахливі факти масових убивств у період від 1933-1945 років.

Поліна Юхно

Я завжди хочу щось прочитати, але читаю приблизно до двох книг на рік. Не можу виокремити улюбленого автора, адже зазвичай читаю книги не до кінця. Про новинки у книжковій сфері дізнаюсь від блогерів або рекомендації друзів. Надаю перевагу фентезі та вузькопрофільній літературі з мого фаху – бізнес/маркетинг. На воєнну тематику не читаю книг, бо це емоційно тяжкі книги, а я дуже прониклива людина. Це «тяжка» література для мене.

Хотіла б порадити прочитати книгу французького прозаїка Бернара Вербера «Імперія Ангелів». Цікава книга.

Владислав Кравець

Я люблю читати, але на даний момент я приділяю набагато менше уваги читанню. Раніше читав дуже багато, бо на це були свої причини. Взагалі, знаходжу в читанні психологічну терапію. Книга допомагає поліпшити психологічний стан, вона є гарним психологічним інструментом.

Мені дуже подобається читати великі романи, де присутні багато героїв, багато сюжетних ліній. Дуже цікаво стежити за сюжетом. Коли читаєш роман, ніби проживаєш декілька життів одночасно. 

Один з найулюбленіших авторів – Чарльз Діккенс. Обожнюю його романи. Як на мене, то дуже цікаво написано.

Про новинки я дізнаюсь з Інтернету. Раджу слідкувати за найавторитетнішими видавництвами/видавничими домами. У них є власні канали розповсюдження актуальних новинок, де ви можете дізнаватися про вихід нової книги одними з перших.

Читайте українську літературу та розвивайтеся духовно. Це на сьогодні дуже важливо.

Від автора: Я особисто приділяю не багато уваги книжкам. Але, з часом, читаю все більше і більше. Хочу сказати, що зараз украй необхідно підтримувати українських авторів, адже нині переломний момент, коли все те, що набуте раніше, може зникнути, бо буде знищене ворогом, або переінакшене і перестане бути українським.

Книга – стежинка, яка веде до мудрості й розуму. Ставайте на правильний шлях.

Олександр Воронуха