Коли ми говоримо, що війна прийшла до кожного українця, то, зазвичай, маємо на увазі людей. Адже росія, за допомогою Білорусі, хоче винищити нас, українців, як націю. Але, намагаючись знищити українців, окупанти не жаліють і тварин. Читайте у матеріалі.
Тож, ми вирішили дізнатися, як постраждав тваринний світ Чернігівщини з початком широкомасштабної війни та як бойові дії вплинули на популяцію тварин.
Заборона на полювання та розтяжки
Користувачі мисливських угідь (мова йде саме про юридичних осіб, таких як держлісгоспи чи Українське товариство мисливців та рибалок, а не про людей-мисливців, - прим.) здійснюють свою роботу так, як й у мирний час. Є закриті території для відвідування користувачів, є заміновані території, - розповідає начальник відділу мисливського господарства Північного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства Микола Пиріг. - На сьогоднішній день про будь-яке полювання немає мови: полювання на всій території України заборонене.
Як зазначає пан Пиріг, збитків мисливському господарству, знищень або пошкоджень вольєрів у наслідок бойових дій, на обстежених територіях не зафіксоване. Але були випадки, коли тварини гинули від небезпечних «сюрпризів», які залишили окупанти:
Можемо підтвердити, що в результаті бойових дій на території нашої області відбулась міграція диких тваринв певних місцях, та, в квітні-травні 2022-го року, була зафіксована загибель диких тварин на розтяжках і мінах, зокрема, в Чернігівському та Новгород-Сіверському районах, - каже Микола Пиріг.
На жаль, саме лісові тварини можуть бути «природними вибухотехніками». На жаль, бо розміновують території вони ціною власних життів:
Якщо територія не підлягала обстрілам чи там не було військових дій, вона сприятлива для збільшення популяції копитних тварин: козулі, олені, лосі. Якщо ж територія постійно обстрілюється, то тварин там буде значно менше. Щодо хижих тварин: вовк, лисиця, рись – їхня чисельність коливається від можливості знайти харчовий ресурс: якщо є можливість харчуватися, їх популяції збільшуються, - розповідає завідувач кафедри екології та охорони природи НУ «Чернігівського колегіуму» Юрій Карпенко. – Тварини не знають кордонів. Але для тварин це проблема, адже вони можуть потрапляти на розтяжки, які залишили російські агресори, чи інші військові «іграшки», які можуть зробити їх жертвами цієї війни. Як говорять сапери: «Тварини – природні розміновувачі наших лісів». На жаль, великі копитні та навіть зайці, якщо мова про розтяжки – можуть стати жертвами цих подій.
Скільки оленів та скільки тхорів
.png)
У січні-лютому 2023-го року був проведений зимовий облік диких тварин.
Фахівцям вдалося нарахувати 1291 лося, 991 оленя європейського та 62-х – оленів плямистих, 2173 диких кабанів, 2210 норок американських, 2782 лісові куниці, 775 білок, 772 видри, 199 вовків та 72 чорних тхора.
Трійку найбільших, за кількістю, тварин у лісах Чернігівщини складають козуля (їх ще називають дикими козами чи сарною європейською) – 13 277, сіра куріпка (птахи з ряду куроподібних) – 25 211 та заяць-русак – їх нарахували 47 тисяч 748 штук.
А ось до тих тварин, яких вдалося нарахувати небагато, відносяться рисі (їх у лісах 41 штука), кам’яні куниці (їх 12) та горностаї (їх нарахували 8 штук).
Але при цьому в Управлінні лісового та мисливського господарства зазначають, що на території області є закриті для працівників лісової охорони та користувачів мисливських угідь території. Відповідно, ці дані можуть бути точними не на всі 100%.
Що ж до того як бойові дії, що пройшли Чернігівщиною, вплинули на кількість тварин, Микола Пиріг каже так:
Аналізуючи динаміку чисельності диких тварин в області за останні роки, виявилось, що чисельність основних видів за останні роки залишається стабільною та навіть збільшилася (окрім чисельності дикого кабана, яка частково зменшилася, внаслідок збільшення кількості хижих тварин та інших факторів), - зазначає чиновник.
Ті самі «інші фактори», про які згадує пан Пиріг – це, наймовірніше, африканська чума свиней. Як ми вже розповідали, нещодавно, у квітні 2023-го року, хворих тварин мали відстрілювати, зокрема, на території Ічнянського національного парку:
Заборона на полювання під час воєнного стану сприяє, з одного боку, збільшенню чисельності деяких копитних тварин. З іншого боку, зменшення впливу людини може створювати у популяціях диких тварин осередки захворювань, що призводить до того, що не відбуваються природні процеси підтримання контролю здорової популяції. З іншого боку інфекційні хвороби, такі як африканська чума свиней, можуть негативно впливати на популяцію даного виду, - розповідає Юрій Карпенко. – Прямою причиною для надання дозволів на депопуляцію дикого кабана був спалах африканської чуми свиней. Складно сказати наскільки ситуація з чумою свиней контрольована, тому що поліська частина області обмежена в плані доступу населення та науковців до лісів. До того ж частина території прикордоння не доступна (через бойові дії та обстріли окупантів, - прим.).
Як раніше зазначали фахівці, на розмінування Чернігівщини необхідно, орієнтовно, 7 років. Весь цей час наші ліси будуть небезпечними для грибників, мисливців та, з рештою, для корінних їх мешканців – для тварин.
Хоча бойові дії відбувалися й в Чорнобильській зоні, частина тварин може відновлювати свою популяцію там:
Чорнобильській радіоекологічний заповідник створивумови для відтворення різних видів тварин. Зокрема, й рідкісних. Наприклад, досить гарно почувають себе там коні Пржевальського, деякі інші види – прикладом, єнотоподібний собака. Чорнобильська зона – природній резерват, де можна бачити рідкісні види фауни, які зникли в інших регіонах: тетерук, рябець, рись, були повідомлення що там й ведмеді знаходяться… Це територія, де дика природа повертає своє право на життя, - каже Юрій Карпенко.
Війна несе втрати всьому, до чого торкається. Саме тому українці мають, кожен на своєму місці, за можливості, наближати нашу спільну перемогу. Аби Україна та, зокрема, Чернігівщина, знову стали безпечною територією як для людей, так й для тварин.
