Проєкт має дати можливість історикам, науковцям із різних країн світу та всім тим, хто цікавиться історичною спадщиною України, використовувати цифрові моделі музейних предметів. Зокрема нині відбувається цифровізація гармат XVІІ–XVІІІ ст. і створення 3D-моделей хрестів-енколпіонів доби Київської Русі із зібрань музею.
«Вибрали саме ці музейні предмети, бо вони більш-менш нашими науковцями вивчені. Тож ми й запропонували німецьким партнерам зупинитися на них і вони погодилися.
Робота триватиме до кінця року. Усього буде оцифровано кілька десятків хрестів, які ще називають мощевиками. Вони зроблені з двох окремих половинок, а в середині мають порожнинку. І відкриваються вони, ніби скринька. Ці хрести носили на грудях, причому люди більш заможні, можливо, князі, багаті дружинники», – у коментарі для ЧЕЛАЙН зазначив Максим Блакитний, кандидат історичних наук, заступник директора з наукової роботи Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського.
Колекція гармат Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського почала формуватися у другій половині ХІХ ст., а завершилася у 70-х рр. ХХ ст. Основна частина колекції музею походить із зібрання відомого українського мецената Василя Тарновського (1838–1899). За каталогами 1898 і 1900 рр. у нього було 32 гармати XVI–XVIII ст. і 4 фортечні рушниці. 13 гармат також містилися у музейній колекції Чернігівської вченої архівної комісії. Перед Другою світовою війною в колекції Чернігівського державного музею могла перебувати 51 гармата XVI – початку XIX ст. Станом на 2023 рік музей налічує 55 гармат XVII–XX ст. Значна частина цих гармат зроблена з бронзи.
Найдавнішими датованими та відомими на сьогодні зразками ливарного виробництва, що зберігаються в Чернігівському історичному музеї ім. В.В. Тарновського, є дзвін 1629 року та гармата 1631 року.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Чернігівщині розводять їстівних равликів
Щоправда, процес створення 3D-моделей гармат більш складний, ніж хрестів.
«Якщо пощастить, буде створено 12 моделей гармат. Бо з такими експонатами складніше працювати. Вони важкі, а їх треба якісно відзняти з різних боків, що не завжди виходить. І потім за допомогою спеціальної комп’ютерної програми створюють 3D-моделі. Що теж не з першого разу вдається, то інколи доводиться фахівцям робити інші знімки. Бо це доволі кропітка й неспішна робота», – пояснив Максим Блакитний.
Роботу зі створення 3D-моделей проводять: старший науковий співробітник Інституту археології НАН України В’ячеслав Скороход і молодший науковий співробітник Інституту археології НАН України Віталій Жигола.
Із часом 3D-моделі хрестів-енколпіонів і гармат будуть доступні на сторінці музею, на платформі https://sketchfab.com/
До речі, за перший тиждень серпня 2023 року один з експонатів Чернігівського історичного музею ім. В.В. Тарновського потрапив до рейтингу ТОП-10 (Cultural Heritage and History Top 10 – 2023 wk 32). Це бронзова гармата XVII–XVIII ст. із гербом у вигляді серця, стріл, шаблі та літерами «Я. Д. Г.».
«Цей сайт – лідер із розміщення різних 3D-моделей. І ми радіємо: потрапили до ТОП-10», – сказав заступник директора з наукової роботи Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського.
Спілкувалась Ірина Осташко
Фото – Чернігівський історичний музей імені В.В. Тарновського
Приєднуйтесь до Телеграм каналу https://t.me/My_Nizhyn та Вайбер
