7 Вересня 2023
4241
З цього приводу журналісти MYNIZHYN вирішили поспілкуватися з досвідченим бджолярем Ніжинщини, почесним апітерапевтом України Петром Балашем. Проблеми пасічників, найсмачніший мед та чи прибуткова ця с права – про це все детальніше у матеріалі.
Упродовж багатьох років Петро Іванович є радником Всеукраїнської спілки пасічників, а також представляє декілька останні років Чернігівську область на всеукраїнських форумах.
– Петре Івановичу, яка нині ситуація у пасічників у зв’язку з війною та економічною скрутою?
– Війна дуже негативно вплинула на пасічників. Чотири роки тому Україна займала перше місце по збуту меду закордон. Зараз ситуація змінилася. Інвестори не зацікавлені в продукції України через проблеми з транспортуванням. На кордоні фури стоять днями. До того ж, на законодавчому рівні не все добре. Почастішали випадки, коли через використання пестицидів маємо масові отруєння бджіл. Нещодавно дуже багато людей втратили бджіл через непорозуміння з інвесторами.
Також є проблема з реалізацією продукції, точніше з цінами. На сьогодні дуже дешевий мед оптом – 47 гривень. У народі нині мед попиту не має, бо це – розкіш. Раніше брали великі об’єми, а тепер спостерігаємо спад зацікавленості через економічну ситуацію в країні. Люди, на жаль, віддають перевагу м’ясу, ковбасі, різним продуктам, але забувають про один з найкорисніших продуктів – мед.
Фото: Петро Іванович з онукою Богданою
– Ви згадали про випадок отруєння бджіл пестицидами. Нещодавно у мережі з’явилась інформація й про ваших трудівниць. Вам вдалося владнати ситуацію?
– На жаль, ні. Проблему ми не вирішили. Цікавились журналісти з Чернігова, приїздила поліція, зафіксували правопорушення. Потім була комісія і на тому все. Для того, щоб закінчити справу, треба було здати дороговартісні аналізи у київську лабораторію, а я пенсіонер… Ми просимо інвесторів, щоб вони нас повідомляли про обробку полів за три дні. Тільки у такий спосіб ми можемо врятувати бджіл попередньо подбавши за їх безпеку. Існує чітка вимога, щоб обробка була тільки у нічний час, коли бджоли не літають. Пасічники наполегливо просять, щоб обробляли саме вночі.
*примітка Для того, щоб комунікувати з правоохоронними органами, ви повинні обов’язково мати Паспорт пасіки.
– Ви неодноразово з’являлися у мережі у постах подяки. Маємо інформацію, що Ви передаєте мед на ЗСУ. Здійснюєте це на регулярній основі чи за можливості?
– Я передаю мед не тільки на ЗСУ. У 2009 році я запропонував чотири акції на рік: 8 березня, День захисту дітей, День святого Миколая та Новий рік. Дарували людям мед. Допомагав також власною продукцією й під час Революції Гідності та АТО. Нині допомагаємо ЗСУ, але не тільки медом. Нещодавно робили свічки з воску. Усі сили спрямовуємо на Нашу Перемогу. У цьому році я роздавав мед вдовам загиблих військових. Люди вдячні. Це дуже приємно.
– Цінник на мед декого лякає. Чи не могли б Ви детальніше розказати, із врахуванням чого виводиться ціна на мед та скільки можна викачати з одного вулика за сезон?
– Найдорожчий мед – акація канівська, потім липа, різнотрав’я та гречка, і в останню чергу найдешевші – сонях і рапс. У народі попитом користується мед з різнотрав’я. Гречка на любителя, акація теж. Чистої гречки у нас зараз немає, гречаний мед зазвичай з домішками. Нині сезон соняху.
Щодо кількості меду. Скажу так – у середньому це 30 кг, якщо гарна сім’я. Раніше мед качали всього один раз – перед Спасом. Зараз качають чотири рази на рік: сезон акації, липи, соняху та різнотрав’я. Не всі пасічники можуть похизуватися такою кількістю меду. Наприклад, на заході орієнтовно 5-7 кг з вулика, але бувають винятки. Багато факторів впливають на це, зокрема, урожайність.
– Як Ви доглядаєте за вуликами під час різних пір року? Чим особлива кожна пора для бджіл?
– З точки зору раціональності, як краще реалізовувати продукцію бджіл? Продавати оптовикам, переробляти, продавати на місцевому ринку?
– Було б непогано, якби оптом ціна була вищою. Тоді б мед було б швидше і зручніше реалізувати. У нас пасічник думає весною як добути, а восени – як збути. Це справді біда. Усі пасічники намагаються оптом здати, бо це зручніше, ніж стояти з баночками на ринку. До речі, раджу купувати мед у знайомого пасічника, у котрого мед пройшов через лабораторію. На стихійному ринку можете натрапити на неякісний продукт.
– У якому регіоні України на зараз найбільше розвинена дана промисловість і чому?
Південь України. Там раніше дозрівають культури, які використовують бджоли, більше угідь, раніше цвіте, раніше качають мед, ніж ми. У нашому регіоні превалюють сонях, кукурудза та соя, а там природні сади.
– Зважаючи на Ваш досвід (більше 40 років бджільництва), які б поради Ви надали тим, хто хоче доєднатися до даного виду діяльності?
Я б однозначно рекомендував займатися бджолами, але зараз молоді люди не зацікавлені у такому, бо хочуть отримувати великі та легкі гроші, а тут, чесно сказати, не прибуткова справа. Є прислів’я «бджоли на хазяїна та на себе зароблять». Усі знають цілющі властивості продукції бджільництва, тому є сенс, але це справа кожного.
– Наостанок, що порадите ніжинцям?
– Споживайте чистий продукт бджільництва. Усім раджу, адже, наприклад, мені продукти бджіл допомагали неодноразово подолати різні хвороби.
Також, з нагоди 19 серпня, від імені ГО «Бджолярі Ніжинщини», хочу привітати ніжинців зі святом Яблучного Спаса, а також привітати всіх пасічників зі святом з вдячністю до рідної землі, яка дає нам усі земні блага та продукти бджільництва, які віками допомагали народу України виживати конкурувати з європейським державами з історії київської Русі і до наших часів. Тільки наполеглива праця українського народу та віра в нашу Перемогу доведе всьому світу, що Україна понад усе і нас не здолати.
Маю надію, що наші хлопці, котрі повернуться з Перемогою, радо опанують стародавнє українське ремесло – бджільництво, і моя мрія – запровадити у навчальних закладах факультатив з вивчення та продовження розвитку бджільництва, створення у Ніжині музею, здійсниться. Це надихає далі боротися, жити, працювати та перемагати ворога.
