Діти – одна з найбільш вразливих груп під час екстремальних ситуацій. Вони потребують особливої уваги і турботи.
Як знизити тривогу у дітей під час військових дій та як дорослі можуть допомогти своїм дітям різного віку?
Кандидат психологічних наук, доцент НДУ ім. М. Гоголя; практичний психолог Олександр Пісоцький поділився з MYNIZHYN.com порадами,
які можуть допомогти дитині пережити стрес.
Нажаль, війна впливає і на емоційну сферу дітей, що нерідко призводить до переживання ними реакцій стресу, як у дошкільників, так і у молодших школярів, так і в підлітків.
Чи можливо допомогти дитині пережити стрес? Так, це не лише можливо, але й необхідно!
Отже, як варто діяти дорослим?
По-перше, заспокойтеся самі, перш ніж будете починати спілкуватися із дитиною, адже діти дуже чутливі до емоційного стану дорослого, їх не можливо тут обманути (а яким чином може заспокоїти той, хто сам нервує?)!
По-друге, забезпечте дитині, емоційну підтримку, вона має відчувати, що її люблять, цінують перш за все її рідні, близькі для неї люди. Як це зробити? Забезпечити легкі тілесні контакти (тримати за руку чи обійми), відповідати на поставлені дитиною запитання, сприяти дитині проявляти свої емоції, як негативні, так і позитивні (можна скористатися для цього малюванням, ліпленням).
По-третє, забезпечте (відновіть) для дитини відчуття безпеки. Як цього досягнути? Дитина має перебувати у безпечних умовах, проявляти достатню фізичну активність, що відповідає її віку (заняття фізичними вправами, рухливі ігри, танці, прогулянки на свіжому повітрі тощо), дотримуватися режиму дня, складеного разом із дорослим.
По-четверте, розмовляйте з дитиною про те, що трапилося, говоріть простими та доступними для неї словами, намагайтеся відновити її надію на мирне життя, разом шукайте для цього ресурси. Пам’ятайте, що такі можливості, насамперед, є у спілкуванні дитини з рідними, близькими, однолітками. Тому забезпечте дитині можливість спілкуватися. Діти в якому разі не мають залишатися на самоті, один на один зі своїми проблемами!
По-п’яте, намагайтеся спрямовувати агресію дитини у нормальні форми, зокрема дитячі або спортивні ігри, танці тощо.
Проте, коли бачите, що не можете самі впоратися із проблемою (тривалий час нічого не змінюється у кращу сторону), а емоційний стан дитини лише погіршується (навіть на фізичному рівні – енурез, заїкання, тремтіння тощо), з’являється деструктивна поведінка, то звертайтеся до психолога.
