На території Чернігівщини після невеликого потепління зараз фіксують похолодання. У ніч на 7 травня позначки термометра показували від 0 – 5 градусів, але ж багато хто вже встиг посадити городи, а сади зацвіли... Як уберегти потенційний урожай від заморозків — дивіться у матеріалі, — пише ЧеLine.
Тому жителі Чернігівщини починають нарікати, що не буде врожаю кісточкових і полуниць.
«Весняні приморозки в нашому регіоні – це звичайне явище, особливо наприкінці квітня – в першій декаді травня. І зрозуміло, що й висаджені теплолюбні рослини, і овочеві культури можуть постраждати. Це розсада помідорів, огірків, баклажанів, перцю, а також картопля, якщо вона рано зійшла. Для плодових більший ризик, якщо заморозки в повітрі, бо ті плоди, які зав’язуються, зокрема кісточкові культури, можуть постраждати. Що стосується дикорослих рослин і квітів, то такі рослини, як тюльпани, гіацинти, нарциси, півники, більш адаптовані, можуть витримувати зниження температури. І пошкоджень на них ми не будемо спостерігати», – у коментарі для ЧеLine зазначив Юрій Карпенко, відомий чернігівський еколог.
Тож заморозки несуть основну небезпеку для теплолюбних рослин, які почуваються комфортно за середньонічних температур + 10 градусів.
«Зрозуміло, що коливання та зниження температури призводять до зниження чи припинення росту, розвитку різних хвороб, а це певні ризики для врожаю. Бо рослина після того, як буде пошкоджена чи приморожена, відтворюватиметься або даватиме нові бічні пагони, або поновлюватиметься, якщо залишаться її точки росту», – сказав Юрій Карпенко.
Що стосується захисту від заморозків, то вони різні. Найпростіший механічний – поліетиленова плівка, агроволокно, пет-пляшки, якими накривають розсаду, створюючи своєрідний мікроклімат.
«Якщо, наприклад, полуниці зацвіли, то вони теж страждають від заморозків, будуть пошкоджені. Краще накрити їх агроволокном, якщо це невелика діляночка. До того ж, нині є різні розміри агроволокна – завширшки 1,5 метра, 3 метри і 6 метрів. На ніч краще зробити повітряну подушечку для цих рослин. Для захисту садів і виноградників від заморозків здавна використовується спосіб задимлення. Тобто ввечері садівники розводять вогнища, щоб дим обкурював плодові та виноград, аби запобігти їх підмерзанню. Можливо, під час війни це не дуже хороший спосіб, але він традиційний. Якщо приморозки на поверхні ґрунту, то плодові дерева уражені не будуть», – пояснив еколог.
За його словами, найкращий спосіб запобігання примороженню рослин – дотримання природних циклів, тобто висаджувати теплолюбні культури після 20 травня в нашому регіоні, бо температурні коливання не сприяють росту.
«Рослини, які висаджені навіть пізніше, все одно наздоганяють рослини, які висаджені раніше, за умови, що їх поливають, доглядають. Такі рослини прискорюють свій ріст за оптимальних температур», – розповів Юрій Карпенко.
Натомість, якщо картопля та інші культури на городі вже посаджені, але листочки ще не вилізли на поверхню ґрунту, то заморозки їм не страшні і непокоїтися не варто.
Авторка: Ірина Осташко
Як повідомляв MYNIZHYN, у північних філіях ДП «Ліси України» офіційно завершилася весняна лісокультурна кампанія 2024. Попри напружену ситуацію на прикордонні, лісівники продовжують висаджувати ліс у рамках програми Президента «Зелена країна». Фахівці докладають всіх зусиль, аби створити якомога більшу кількість нових насаджень на доступних територіях. Цієї весни на Сумщині та Чернігівщині висадили 13 млн 270 тис. сіянців на площі 2102,5 га, з яких 46 га – це нові ліси. Цього разу висадили на 1 млн 853 тис. сіянців більше, ніж за той самий період попереднього року.
