З настанням осінньої прохолоди хочеться загорнутися у теплу ковдру з чашкою гарячого чаю або кави і трішки хочеться казки: теплої, приємної, лікувальної – як в дитинстві.
Але ж ми вже дорослі. Проте, а чому б ні – чому і не послухати казку? Але для дорослих.
Казкотерапія з елементами правопівкульного малювання «Відродження з хвилі».
На такий захід і натрапили журналісти MYNIZHYN у просторі «Вільна», що у Ніжині. Це простір для жінок та дівчат, де вже розпочато активний жовтень.
Тож і ми вирушили на активність разом з дівчатами.
Як пояснює всесвітня мережа, правопівкульне малювання — це методика, спрямована на те, щоб відключити раціональність і з головою поринути в витвір, а казкотерапія — є видом арттерапії, яка чудово підходить і дітям, і дорослим. За допомогою казок можна заспокоїтися, позбутися страхів і знайти відповіді на хвилюючі питання інавіть завдяки вигаданим історіям можна запрограмувати себе на досягнення цілей.
Отже, як це було у «Вільній»
Насамперед, ми простежили заходи, які заплановані у дівчат на жовтень. Це можна переглянути у соцмережах у вільному доступі - в Instagram та Facebook а також у телеграм каналі.
Ми вибрали казкотерапію з елементами правопівкульного малювання «Відродження з хвилі», яку проводить психологиня Катерина Сілівоненко.
Нас зібралося небагато – 7 чоловік. Всі сиділи за одним столом і Катя роздала аркуші для малювання, поставила кісточки та фарбу.
Для початку кожна з нас витягувала для себе картку з морською тематикою. Це були метафорично-асоціативні картки. (Набір зображень завбільшки з гральну карту або листівку, що зображають людей, їх взаємодії, життєві ситуації, пейзажі, тварин, предмети побуту, абстрактні зображення). редставлені на картах образи стають видимою метафорою наших цінностей, страхів, бажань або пов'язаних асоціативно з нашим внутрішнім досвідом. Важливо, що кожен може уявити і відчути щось своє.
Кожен брав карту суто інтуїтивно - тобто витягував свою. У когось це було спокійне море і корабель, у когось справжній «Титаник» - з бурхливим морем, де корабель тоне і потрібно спасати людей. А хтось із дівчат витягнув картку, де на фоні моря зображено каміння. Ці карти – як відображення настрою, або як підказка кожній із дівчат і ці підказки треба розшифрувати самій.
Далі – ми прослухали невеличку казку-розповідь про дівчину у капелюшку на березі моря. Її настрій, її хвилювання та готовність змінювати щось у своєму житті або не готовність…
І після – перейшли до основного – малювання. Кожній із дівчат треба було разом з психологинею намалювати свій малюнок – як відображення прослуханого.
Це було як спогади із дитинства, як спогади про своє море і відпочинок, де ти живеш у моменті і навіть відчуваєш запах моря і дотик гарячого піску. Малюєш море так, як саме ти його бачиш. Воно спокійне або з хвилями, або ж це літнє море чи осіннє. У когось літали чайки над морем, а хтось зображав дельфінів, пірнаючих у хвилях і дівчину, яка стоїть на березі моря.
В результаті – прослухавши одну й ту ж історію у всіх дівчат вийшли зовсім різні малюнки!
Які відчуття після
Після цього малювання залишилось приємне та легке відчуття спокою. І згуртованості між людьми і позитиву. Це ті емоції, яких зараз багатьом українцям не вистачає в умовах війни. Одна дівчина поділилася тим, що у неї чоловік зараз на війні і якби не оці всі зустрічі з дівчатами, то каже, що мабуть дуже переживала б і просто замкнулася б у собі. А інша жінка поділилася тим, що має трьох синів і одного з них, найменшого…вже поховала, загинув. Але жінка все одно вірить в те, що все буде добре у нашій країні і в житті кожного з нас.
І наостанок
Просто прийшлося нам усім жити в таких реаліях, в реаліях великої війни. Але ж ми – українці. Ми - Вільні, Незламні, Сильні духом люди. Ми вміємо згуртуватися і підтримувати один одного навіть у такі не легкі часи.
Раніше ми писали: Центр життєстійкості «Місце сили» відкрив у Ніжині для громади власний простір
