Завантаження ...
banner
banner

Кіт, якого заніс господар, повернувся додому і вкусив його. Був скаженим

34-річного Володимира Кручка із селища Лосинівка Ніжинського району вкусив скажений кіт. Його Володимир завіз ловити мишей у сусіднє село Вікторівку, кілометрів за вісім


34-річного Володимира Кручка із селища Лосинівка Ніжинського району вкусив скажений кіт. Його Володимир завіз ловити мишей у сусіднє село Вікторівку, кілометрів за вісім, там багато складів із зерном, а «складський» мурчик здох. Та домашня тваринка не змирилася із засланням. Повернулася, а тижнів через два вкусила господаря. Мабуть, прийшла додому вже інфікована сказом. Мати Володимира Ніна Микитівна помітила, що були рани на шкірі. Як ішов полями додому, міг попастися скаженим хижакам і заразитися. Або у полі чи в лісі з’їсти скажену мишу чи поїсти недогризків, залишених хворими лисицями.

— Увечері підбіг, укусив за вказівний палець лівої руки, подер пазурами руку, — розповідає Володимир Кручок. — Але був, здавалося, адекватний. На другий день дивлюся — головою мотляє, нявкає, якось боком біжить. Я злякався його, накрив підсакою. Посадив у металевий ящик з доступом повітря.

Рану Володимиру Кручку обробили на місцевій «швидкій». Забрали у Ніжинську центральну районну лікарню. Фахівці санітарної служби порадили за котом спостерігати. Припускали, що здоровий, але чогось переляканий. Через шість днів котик здох. Експертиза підтвердила сказ.
 
Вакцину Володимиру Кручку шукали через райлікарню. Знайшли у Києві. Купував за власні гроші. Вартість однієї дози (одного уколу) — 600 гривень. На восьмий день після укусу чоловіку зробили перший укол. На 21 грудня укололи три дози. Потрібно шість, колються вони за схемою.
 
Випадок налякав ніжинців-містян. Адже Лосинівка за 24 кілометри від Ніжина. А протисказовою (антирабічною) вакциною медзаклади не забезпечені.
 
— Жодну людину не вдалося врятувати від сказу, потрібна профілактика! — переживає виконуючий обов’язки завідувача хірургічного відділення Ніжинської міської лікарні Костянтин П’ятковський.

— За 2015 рік вакцинували 26 потерпілих від укусу бездомних тварин, у перерахунку на кошти це 93600 гривень. Через відсутність антирабічної вакцини шістьох хворих не прищепили. їм потрібно було закупити вакцину на 21600 гривень. Вони вижили. Бо тварини їх не поранили, а лише обслинили.
 
Через те, що кількість бродячих тварин-рознощиків сказу збільшується, порахували, що по Ніжину на 2016 рік потрібно 250 доз антирабічної вакцини — це 150000 гривень та 300 мілілітрів антирабічного гамаглобуліну (для підтримки імунітету) — це приблизно 50000 гривень.
 
Скільки можуть пройти коти і як вони шукають дорогу додому?
 
— Якщо кіт старий, він і 40, і 50 кілометрів пройде, — зауважують щодо повернення кота сусіди Володимира Кручка. — Як дорогу находить, хто його знає.
 
— Способи орієнтації тварин комплексні, — пояснює науковець Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка Олександр Федун. — Дорогу знаходять за зовнішніми ознаками, по зоряному небу, по нюху.
 
Існує думка, що коти знаходять рідний дім по магнітному полю Землі. І можуть знайти заплутану дорогу до домівки навіть за 150 кілометрів. Як у наступному анекдоті:

Чоловік не любив кота своєї дружини і вирішив його позбутися. В один прекрасний день відвіз його кілометрів за 20 від хати і залишив у ліску. Коли повернувся, кіт був уже вдома.
Наступного дня вирішив відвезти його за 40 кілометрів. Залишивши, поїхав додому. Зранку побачив кота, який умивався на ганку!
Втретє посадив бідолашку у мішок, кинув у багажник, поїхав із села зовсім далеко і почав петляти на машині — дорогу заплутувати. Нарешті зупинився і викинув кота з мішка. А сам розвернувся і додому. Через кілька годин дзвонить дружині:
— Кіт вдома?
— Так.
— Дай йому трубку, я заблукав!
 
Тамара Кравченко, тижневик «Вісник Ч» №52 (1546)
Приєднуйтесь до наших сторінок в соцмережах і слідкуйте за головними подіями: