Завершення другого етапу декомунізації в Ніжині - слово за міським головою

Наприкінці травня минулого 2015 р. вступив у силу Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки». Крім іншого, положеннями цього закону передбачено усунення з назв топонімічних об’єктів символіки тоталітарних режимів – з назв населених пунктів, назв площ, вулиць, провулків тощо. Щодо назви населеного пункту – тут бог милував, адже за останні як мінімум 500 років Ніжин залишався Ніжином, попри всі політичні перипетії. А ось щодо іншого – як і в решті міст і сіл колишньої Української РСР – то такого «добра» вистачає. Тож доведеться перейменовувати – скільки б не говорили про «закон як дишло», все ж закони треба виконувати.

Указаний Закон України передбачає механізм і терміни його реалізації. Закінчитися все має рівно за рік після початку дії закону – 21 травня 2016 р. Перші 6 місяців – тобто до 21 листопада 2015 р. – ініціативу й право змінити тоталітарні назви на інші мали місцеві ради. Для цього передбачалося залучити до процесу не лише депутатський корпус, але й науковців – професійних і аматорів, а також широкі кола громадськості. Іншими словами – мешканці Ніжина, жителі безпосередньо вулиць і провулків мали можливість самі собі обрати нову назву й реалізувати це право через обраних ними-таки депутатів міської ради. І дійсно такий процес було запущено – працювала спеціальна топонімічна комісія, надходили спорадичні звернення від мешканців вулиць, навіть робилася спроба організувати загальноміські громадські слухання (які, щоправда, перетворилися на звичний ніжинський атракціон – базар). Так чи інакше, але ніжинська громада в особі депутатського корпусу минулого скликання законними повноваженнями не скористалася – в передчутті місцевих виборів, аби не дражними потенційних виборців з числа прокомуністично налаштованих передусім пенсіонерів, так і не сподобилися бодай щось змінити; мали шанс на останньому засіданні – але голосування провалили, переклавши всю відповідальність на своїх наступників. Новообрані ж депутати у своєму розпорядженні мали всього 21 день – звісно, за певних умов, могли б і встигнути, якби захотіли…

 

З 22 листопада 2015 р. «декомунізаційний» закон перекладає відповідальність за його реалізацію в частині перейменування вулиць, провулків тощо на міських, селищних і сільських голів. І має це відбутися протягом трьох наступних місяців. Отже, до 21 лютого 2016 р. повноваження у частині перейменування «тоталітарних» назв вулиць і провулків Ніжина цілком перебувають у Ніжинського міського голови А.В. Лінника. Звісно, це не означає, що міський голова самочинно й на власний розсуд сформує список назв, придумає їм нові й затвердить їх своїм розпорядженням (хоча за буквою закону – може вчинити і так). Міська громада, в т.ч. й депутатський корпус, може певною мірою впливати на його рішення – зверненнями, пропозиціями, прокольними рішенням зібрань тощо. Міський голова має і за законодавством, і за власним сумлінням прислуховуватися до думки міських жителів. Але, все ж, рішення приймати виключно йому. В разі ж коли очільник міста не спроможеться на таке рішення – той-таки Закон України й таку ситуацію передбачив – справа щодо перейменування перейде до голови обласної державної адміністрації, і тоді вже в «губернатора» з’явиться можливість реалізувати закон повною мірою. Але в такому разі місцеві громади матимуть куди скромніші шанси вплинути на його рішення. А те, що протягом наступних після 21 лютого 2016 р. трьох місяців керівник області скористається своїм правом сумнівів немає – адже у разі невиконання закону матиме відповідати перед Президентом України, можливо й своєю посадою…
 

Висновок з усього цього простий – до 21 лютого 2016 р. ніжинці все ще можуть все зробити власними силами, реалізувати своє право господарювати у своїй хаті самі; нехай уже не через ширше представництво – але все ж через обраного ними-таки міського голову. А може до цього часу депутати міської ради проявлять ініціативу й допоможуть очільникові міста виконати Закон України – рішенням сесії приберуть з топонімічної карти Ніжина тоталітарні назви, повернуть вулицям і провулкам міста історичні назви, або присвоять нові, що пов’язані з історією, культурою, видатними особистостями Ніжина? Якщо це буде виважене, мудре й адекватне рішення депутатського корпусу, то міський голова навряд чи буде заперечувати. Йому залишиться тільки затвердити таке рішення своїм розпорядженням – як це уже зробили в Києві, Чернігові, Вінниці, Броварах, Хоролі…
 

Наостанок хотілося б дещо уточнити. Згаданий Закон України також «попіклувався», щоб уникнути непорозумінь і суперечок з приводу критеріїв відбору «кандидатів» на перейменування. Всі суперечливі моменти, згідно з законом, можна владнати за допомогою Українського інституту національної пам’яті, що визначений головною науковою й методичною установою у справі т.зв. декомунізації. Такою можливістю влітку 2015 р. й скористалася Ніжинська міська рада: на запит щодо приналежності до тоталітарних назв усіх 347 ніжинських урбанонімів надійшла чітка відповідь – які з них підлягають обов’язковому перейменуванню. Ось їх перелік:

 

вул. Петровського (Григорія) - вул. Миколи Петровського (інша історична особа)Реклама: