Масляна – одне з найяскравіших і найсмачніших свят, що символізує проводи зими та зустріч весни. В Україні ця традиція має глибоке коріння, а в Ніжині з покоління в покоління передаються унікальні звичаї святкування. Останній тиждень перед Великим постом завжди був сповнений веселощів, гучних гулянь, обрядів та, звісно, щедрих частувань.
Які символи приховує це свято?
Журналісти MYNIZHYN дізналися про головні обряди, значення свята та його особливості в Ніжині.
Масляна – це останній тиждень перед Великим постом. Вона складається з трьох ключових етапів: урочистої зустрічі в понеділок, гучного розмаху святкувань у «широкий» четвер, який стає своєрідним переломним моментом тижня, і завершальної «прощальної неділі», коли люди проводжають зиму, палять опудало Масляної та просять вибачення один у одного перед Великим постом.
Протягом Масляного тижня в Ніжині влаштовували гучні маскаради, які наповнювали місто атмосферою веселощів і розваг. Дівчата заздалегідь готували спеціальні костюми, прикрашені яскравими стрічками, намистом і мереживом. Хлопці ж переодягалися у візників, коробейників або жартівливих персонажів, доповнюючи свої образи різноманітними аксесуарами. Обов’язковим елементом були чорні маски, що закривали верхню частину обличчя, надаючи святу таємничості та інтриги.
Маскарадні групи виступали у клубах, заходили до приватних будинків, де розігрували сценки, співали пісні та запрошували господарів до танців. Чимало переодягнених можна було зустріти просто на вулицях міста – вони жартували, водили хороводи та веселили перехожих.
Фото - Колодування. Джерело Ми - Україна
Усе це створювало незабутню атмосферу святкової феєрії, що супроводжувалася музикою, сміхом і щедрими частуваннями.
Заміжні жінки весь Масляний тиждень святкували «колодку» – веселий обряд, сповнений жартів і застіль. У понеділок вони збиралися в шинку, клали на стіл маленьке поліно, вповивали його шматками полотна – так «народжувалася» колодка. Потім сідали за стіл, пили, жартували й вітали одна одну.
Щодня колодка «росла»: у вівторок її «хрестили», у середу – святкували, в четвер вона «помирала», а в п’ятницю – «хоронили». Жінки жартома «плакали» за нею, але насправді ніхто не сумував – веселилися, пили й гуляли однаково гучно як при її «народженні», так і при «смерті». Цей обряд був не лише нагодою для розваг, а й можливістю поспілкуватися, відпочити від щоденних турбот і згадати давні традиції. Завершували все гучними гуляннями в суботу, проводжаючи Масляний тиждень із піснями та сміхом.
Окрім веселих застіль, у понеділок на Масляну заміжні жінки ходили по домівках, де були дорослі хлопці чи дівчата, і жартома прив’язували матерям «колодку» до ноги. Це була своєрідна «кара» за те, що ті не встигли одружити своїх дітей до кінця останніх м’ясниць. Усе відбувалося з гумором, піснями та, звісно, частуванням.
Дівчата також долучалися до обряду, але їхні «колодки» призначалися парубкам. Вони прив’язували прикрашені стрічками та паперовими квітами колодки до лівої руки хлопців, а ті мали відкупитися – грішми, подарунками чи символічними сувенірами: намистом, стрічками або гарною хусткою. Це була не просто забава, а спосіб натякнути хлопцям, що час задуматися про одруження. У четвер господині збиралися гуртом і спеціально пили та гуляли – «щоб телята водились!». Жінки також не пряли цього тижня, бо вірили: якщо працювати з прядкою, то масло може гірчити.
А от у п’ятницю наставав час для особливого частування – зять влаштовував гостину для тещі. В Україні існував звичай двічі на рік пригощати тещу, «щоб горло не пересихало». Якщо чоловік одружувався восени, то запрошував тещу в гості на другий день Різдвяних свят – якщо вона була добра, або на третій – якщо сварлива. А ті, хто оженився взимку, повинні були віддячити тещі в п’ятницю на Масляну.
Головною стравою Масляної в Україні завжди були вареники з сиром, які подавали зі сметаною. Їх готували щодня протягом тижня.
Фото - Вареники - головна страва Масляної. Джерело Ми - Україна
Якщо ж у когось не було сиру для вареників, вони готували млинці. Хоча вони не були такою популярною стравою, як вареники, проте все одно займали важливе місце у святковому меню. Особливою популярністю серед ніжинців користувався копчений оселедець на ці свята.
Масляна в Ніжині – це не просто свято проводів зими, а справжнє відображення народних традицій, обрядів і кулінарних уподобань, що передаються з покоління в покоління. Протягом тижня місто наповнювалося звуками сміху, пісень і танців, а різноманітні традиції та страви створювали унікальну атмосферу.
Фото - Спаленння опудала Масляної. Джерело: Ми - Україна
Читайте також: Скільки грошей зараз треба витратити у Ніжині аби, приміром, напекти звичайних тоненьких млинців.
