20 Квітня 2016
2709
Вона вчиться у звичайній сільській школі, любить домашніх тварин, не цурається роботи по господарству, балує родину різноманітними смаколиками і вишиває бісером неймовірної краси ікони. Її оперний спів змусив глядачів аплодувати стоячи, а суддів популярного телешоу «Україна має талант. Діти» – сказати три "так"
Вона вчиться у звичайній сільській школі, любить домашніх тварин, вправно орудує лопатою та іншим сільськогосподарським реманентом, не цурається брудної роботи по господарству, балує родину різноманітними смаколиками і вишиває бісером неймовірної краси ікони... Вона не їздить на гастролі, не колекціонує нагороди, не бере участі у музичних турне... Та її оперний спів змусив глядачів найбільшого концерт-холлу аплодувати стоячи, а невблаганних суддів популярного телешоу «Україна має талант. Діти» – сказати три беззаперечних «так».
П’ятнадцятирічна Валерія Дідик із Червоних Партизанів, що на Носівщині, змусила затамувати подих і тих, хто оцінював її талант суботнього вечора, сидячи перед телевізором. Душа радіє за таких талановитих дітей... Тепер лишається тільки вболівати за нашу прекрасну землячку, озброївшись телефоном для відправки смс.
Із Червоних Партизанів у... яскраві кліпи Дзідзьо
Ніхто із відомих суддів, а саме Ігоря Кондратюка, Слави Фролової та Дзідзьо, не міг навіть здогадуватися, що ця життєрадісна дівчинка з таким соковитим голосом, який у мистецькому середовищі має назву академічного сопрано, приїхала до столиці з сільської глибинки. Майстерне виконання арії Лауретти з опери Джакомо Пуччіні «Джанні Скіккі» не просто змусило завмерти знамените журі, а в декого від подиву навіть рот відкрився...
Епатажний Дзідзьо – улюбленець молодіжної публіки, який звик дивувати глядачів неординарними образами, ще під час передкастингового відбору талантів звернув увагу на Валерію і навіть запропонував дівчині взяти участь у зйомці його кліпів. Подиву на перший погляд суворого і невблаганного Кондратюка також не було меж... Мовляв, звідки у сільської дівчини такий голос? «У селі не буває оперних театрів, але ти, мабуть, співатимеш в опері», – зауважив суддя. А щира і завжди усміхнена Слава Фролова підтримала конкурсантку і відверто зізналася: «Валеріє, ти просто знахідка для нашого шоу. Браво!».
Батько-електрик навчив співу і грі на музичних інструментах
Валерія співає з дитинства. Неймовірно, але саме опера зачаровувала маленьку дівчинку. Її без вагань можна назвати самородком, бо професійним співом у сім’ї ніхто не займався. Родина у юної співачки звичайна: тато – електрик, мама – сторож. У дитинстві Валерія всім розповідала, що її матуся працює нічним директором. В одних це викликало здивування, інші просто сміялися. Але саме ці прості сільські батьки зуміли розгледіти талант своєї молодшої доньки. На шестиріччя вони подарували Лєрі дитячий синтезатор. Саме на ньому вона освоювала нотну грамоту.
«Мій тато Віталій, хоч і працює у Києві електриком, та має чудовий слух і грає на багатьох музичних інструментах – гітарі, гармошці, фортепіано, баяні, – розповідає моя співбесідниця. – В юні роки він жив на Луганщині, відвідував там музичну студію. Але особисто мене більше приваблював вокал».
Отож батьки без вагань віддали своє чадо до Ніжинської музичної школи на відділення вокально-хорового співу. Спочатку дівчина їздила на уроки автобусом (15 км.), а згодом турботливий тато купив машину і почав її возити.
«Звісно, коли тепло, то і на автобусі непогано було, а от коли мороз, сніг доводилося мерзнути. Тато завжди мріяв, щоб я розвивалася у музичному напрямку, тому весь свій вільний час і зусилля вкладає в мене».
Мати Валерії Лариса Миколаївна неймовірно привітна і гостинна жінка. Донею своєю пишається. Каже, що зовсім не сподівалися на такий результат, бо вважали, що без грошей і зв’язків навряд чи можна потрапити на столичну сцену та ще й отримати такі відгуки від поважних суддів.
«Ви навіть не уявляєте, які вони щирі люди, – зізнається пані Лариса. – Ведучий Дмитро Танкович разом з нами співпереживав і вже після перших акордів запевнив, що наша Лєра пройде далі. А знімальна група, яка приїздила до нас із СТБ робити сюжет, взагалі за день стала якоюсь рідною. В селі не завжди знайдеш таких людей. Ми з ними потоваришували. І хоча зйомки тривали майже дванадцять годин, втоми взагалі не відчувалося. Із журі дуже сподобався Дзідзьо – він випромінює якусь неймовірно позитивну енергетику. Недарма наша доня після виступу зізналася, що на великій сцені менше хвилювалася, аніж на нашій – носівській».
Перший подарунок від шанувальників... або «Алабай-Алабай – нашу Лєру оберігай»
У Валерії багато друзів, але кожен по-різному сприйняв звістку про те, що ім’я дівчини яскравою зірочкою спалахнуло на творчому небосхилі. Хтось радів, але були й такі, що говорили, ніби дівчина не співає, а «виє». Справді, прикро. Але без заздрощів у нашому житті — нікуди. Проте серед знайомих юної красуні є і прихильники, які не просто підтримують дівчину, хвилюючись разом із нею, а й не забарилися з подарунками.
«У мене є чудовий друг Влад. Коли він дізнався, що я отримала від суддів три «так», подарував мені собачку – це середньоазіатська вівчарка Алабай, – показує Валерія свого маленького товариша. – Я дуже люблю тварин, Влад про це знає, тому його подарунок став для мене дуже цінним. А нещодавно якийсь хлопчина у школі попросив у мене автограф – для мене це дуже незвично.
Я не вважУчениця Ніжинської музичної школи підкорила суддів шоу «Україна має талант»аю себе зіркою. Люблю своє село, природу. Мені до вподоби поратися по господарству. Вмію копати картоплю, саджати грядки. Я звичайна сільська дівчина і зовсім цього не цураюся».
Хворим дітям допомога – ціль моя й моя тривога...
Валерія із захопленням спостерігала за всім, що відбувалося у попередніх сезонах «Україна має талант» і до останнього не вірила, що прийде і її час. Коли дізналася, що наступний проект для дітей – одразу заповнила анкету і відправила на електронну адресу каналу СТБ. Через півгодини їй зателефонували.
«Це мене неабияк здивувало. Коли запросили на передкастинговий відбір – не вірила до останнього, що пройду, – пригадує дівчина. – Поїхала з батьками, але навіть своєму викладачеві з вокалу Наталії Голуб не зізналася. Та коли пройшла – кілька днів ходила, як уві сні. Невже це зі мною відбувається? Потім почала вишивати ікону святої великомучениці Валерії. Гадаю, надалі вона допомагатиме мені».
І хоча наша героїня ще зовсім юна, розмірковує не по - дитячому.
«Якось ввечері ми з Лєрою дивилися телевізор, там показували маленьку дівчинку, якій терміново потрібна фінансова допомога на лікування страшної хвороби, – приєднується до розмови Лариса Миколаївна. – В очах у доньки з’явилися сльози і вона сказала: мамо, якщо я стану переможницею і отримаю грошову винагороду, я ці кошти обов’язково направлю на допомогу хворим дітям. Адже ми, мовляв, живемо непогано, не голодуємо, Господь дав нам здоров’я, тож якщо мені випаде такий шанс, хочу подарувати хоча б одній дитині перепустку у щасливе майбутнє».
... Ми віримо і сподіваємося, що мрія цієї талановитої дівчинки з Чернігівщини обов’язково здійсниться, адже мета, яку вона ставить перед собою вже зараз – великодушна! Вона не погоджується на компроміс – заради популярності змінитися. Адже переконана, що кожна людина –індивідуальність. І нехай сучасна молодь не зовсім розуміє оперний спів, та саме він відрізняє юну співачку від інших. І, можливо, через декілька років про Валерію Дідик заговорять як про українську Монсеррат Кабальє, а ми з гордістю скажемо, що знайомі з нею!
Сніжана Божок, "Чернігівщина" №15(572) від 14 квітня 2016
По темі: Учениця Ніжинської музичної школи підкорила суддів шоу «Україна має талант»
P.S. 23 квітня на СТБ відбудеться перший прямий ефір. Тоді ж почнеться голосування за учасників.
P.S. 23 квітня на СТБ відбудеться перший прямий ефір. Тоді ж почнеться голосування за учасників.
