27 Квітня 2016
2442
Бувають дати, які довгий час не стираються в пам’яті народній. Серед них – 26 квітня. Саме в цей день 1986 року вирішувалася доля не тільки нашого народу, а й, по великому рахунку, усієї планети. У цю справу внесли вклад й чотири сотні чоловіків Ніжинщини
Бувають дати, які довгий час не стираються в пам’яті народній. Серед них – 26 квітня. Саме в цей день 1986 року вирішувалася доля не тільки нашого народу, а й, по великому рахунку, усієї планети. У цю справу внесли вклад й чотири сотні чоловіків Ніжинщини.
26 квітня в селищі Лосинівка біля па’мятного знаку ліквідаторам аварії на ЧАЕС відбувся мітинг-реквієм з нагоди 30-х роковин Чорнобильської катастрофи «Світ про Чорнобиль пам’ятає» трагедії за участю керівництва району, працівників районних організацій та установ, учнів Лосинівської школи, учасників ліквідації аварії на ЧАЕС, жителів селища. Цього разу він розпочався з поминальної літургії, яку провів місцевий священнослужитель отець Олег.Після літургії люди поклали букети до підніжжя пам’ятника й направилися в Будинок культури.
В його фойє на присутніх чекала виставка-перфоманс під назвою «Чорнобиль... Біль і пам'ять вічні». Привертала увагу й зображення двох чудотворних ікон - «Чорнобильський спас» Владислава Горецького та «Чорнобильська Богородиця» Миколи Бідняка, яку він намалював своїми вустами. Дивовижною є історія написання «Чорнобильського спасу». Її сюжет наснився людині, яка працювала на ЧАЕС і під час аварії отримала велику дозу радіації. Унікальність ікони в тому, що на ній поряд із Богом зображені чорнобильці - живі й мертві. Їм випала така велика честь, бо ліквідатори не пошкодували свого життя заради спасіння людей. Є на іконі й обпалена радіацією чорнобильська сосна, схожа на хрест, яка стала символом чорнобильської трагедії. Виставку підготували працівники Ніжинської районної та Лосинівської бібліотек: Марина Прядко, Лідія Окостень, Федько Валентина, Зоя Чумак.
Вже зі сцени керівництво району та селища низько кланялися чорнобильцям, адресували слова великої вдячності за їхню неоціненну справу, вручали відзнаки. Вячеслав Івашин, Олег Бузун та Анатолій Стрілець не втрачають надії, що держава в решті-решт сповна віддасть належне людям, котрі приборкали атом. А таких тільки в Лосинівській громаді проживає 53 чоловіки, самому молодшому 49 років, старшому 77.
Сьогодні зрозуміло: наслідки аварії на ЧАЕС могли бути значно більшими, якби не самопожертва і мужність таких людей, як Віктор Лаврінець, Петро Литовченко, Григорій Петрик, Андрій Чепак, Анатолій Корноух, Микола Литовченко. Цей список можна було б продовжувати й продовжувати. Всім чорнобильцям – присутнім і тим, кого не було того дня, – працівники культури району та лосинівські школярі присвятили душевну концертну програму.
Час летить швидко, але навіть через 30 років Чорнобильська трагедія для нашого народу лишається незагоєною раною.
Олександр Василенко
Фото автора
