Ледве виблагала прохід для стареньких і дітей

12 Серпня 2016

2359

Поділитися:

Незважаючи на погрози ніжинських активістів перекрити після 26-го липня залізницю, пасажири продовжують ходити через десятиметровий міст

Незважаючи на погрози ніжинських активістів перекрити після 26-го липня залізницю, пасажири продовжують ходити через десятиметровий міст. Адміністрація залізничної станції «Ніжин» в черговий раз не дослухалася до вимог людей, так і не відкривши наземний перехід через залізничні колії.

Обіцяної підтримки від депутатів Ніжинської міської та Чернігівської обласної рад люди також не дочекалися. Разом із тим нав’ючені непосильними ношами пенсіонери мусять долати висотну перешкоду або ж ризикувати життям, переходячи колії через дірку в паркані.

80-річна Ірина Сайко з Ніжина, прочитавши в «Чернігівщині» статтю про 10-метрову перешкоду, вирішила поділитися власною історією. Штучно створену «смугу перешкод» їй довелося долати з важкими сумками та двома маленькими дітьми.

Далі мовою оригіналу: «До моєї сусідки приїхала невістка з двома дітьми. Хлопчику два роки, дівчинці — три з половиною. Додому їм треба їхати до Києва. Взяли білети на швидкісну електричку і попросили мене допомогти. Налаштувала сусідка невістці три великі сумки. Приїхали ми на вокзал. Одну велику сумку сусідка і невістка несли вдвох, а по обидва боки ще по чималій сумці. А я за руки тримаю двох малят. Підійшла їхня бабуся до чергової по вокзалу з проханням пропустити через наземний перехід, але та їй відмовила. Підійшла і я, теж прошу. Розповідаю про дітей малих, про вантаж. А у відповідь: «не положено», тільки інвалідам першої групи можна пройти. Я їй кажу, що хлопчик хворий, та чергова почала вимагати довідку, якої ми не брали з собою.

Виходжу я і кажу бабі: як ми переберемося через міст? Я-то по землі проведу дітей, а по мосту без поручня не зійду, бо болить нога і вже 80 років мені. Як же я проведу дітей? А нам треба потрапити на чернігівську платформу».

Отож бігають по перону бабуся і мама, шукають когось, щоб за гроші допомогли подолати цей клятий міст. Але нікого не знаходять. Зрештою якісь хлопці пообіцяли допомогти, але підійшла їхня електричка і вони поїхали.

«Ми у відчаї, баба плаче, час піджимає. І сумки важкі, і двоє дітей… Що робити? Беру дітей за руки і веду до вікна чергової. Вона подивилась, кого я веду, і таки пропустила нас через перехід. Ми їй вдячні за це. Але скільки нервів було, поки нам дозволили пройти…

Якби ті, що нам таке сотворили, побачили, як старі люди з торбами лізуть по цьому мосту, і як мужикам важко тягти велосипеди з поклажею по цій убивчій перепоні! Літні люди, прилізши нагору, стоять, тяжко дихаючи, – відпочивають, тоді йдуть далі, щоб спуститись до електрички. Взимку на мосту помер чоловік. Дівчина молода перечепилась, впала – і на смерть. Ось так «бережуть» наші життя. Дуже їм «дякуємо». Був прохід з автовокзалу, але його замурували.

Якщо можна, надрукуйте цей лист, хай читають проектанти, і бажаємо, щоб їм такого не було, як бідним ніжинцям».

Довідка

Масштабну реконструкцію колій на Ніжинському вокзалі розпочали наприкінці 2013 року, а завершили навесні 2014-го. Відтак замість старої демонтованої платформи чернігівського напрямку збудували нову – низьку острівну, завдовжки 528 метрів та завширшки 7,4 метра. Окрім того, залізничники замінили рейки, насипали новий щебінь, встановили турнікети та навіси, поставили додаткові каси. Встигли навіть відремонтувати фасад будівлі. Офіційною підставою для масштабних ремонтних робіт на станції слугувала підготовка до швидкісного руху поїздів. Через це навіть колії поклали по-новому. Дві магістралі зробили прямими, без стиків, обгородивши їх сіткою, а прохід через колії закрили для пасажирів. Відтак аби потрапити на чернігівську платформу, пасажири змушені підійматися мостом, а швидкісних поїздів як не було, так і немає.

Віталій Назаренко, "Чернігівщина" №32 (589) від 11 серпня 2016

Теги:

залізниця , Ніжин , наземний перехід через залізничні колії , Віталій Назаренко , "Чернігівщина"

Новини по темі: