Завантаження ...
banner

Хто винен у побитті малого Юрка - сина Тетяни Росомахи?

«З Ніжинської міської лікарні до Чернігівської обласної дитячої лікарні переведена дитина з тілесними ушкодженнями у вигляді двостороннього перелому ключиць, а також гематом (синців) в області шиї»

«З Ніжинської міської лікарні до Чернігівської обласної дитячої лікарні переведена дитина з тілесними ушкодженнями у вигляді двостороннього перелому ключиць, а також гематом (синців) в області шиї».

Таке повідомлення 9 серпня виклала на офіційному сайті прокуратура Чернігівської області.


Дитина


Враховуючи, що були наявні травми в трьохмісячної дитини, до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за ознаками злочину, передбаченого ст. 166 КК України (злісне невиконання обов’язків по догляду за дитиною). За даний злочин передбачене покарання у вигляді обмеження волі на термін від двох до п’яти років або позбавлення волі на той самий строк.

— Про те, що поступила така дитинка, ми повідомили правоохоронців, — розповідає головний лікар Чернігівської обласної дитячої лікарні Олександр Карета. — Вони розслідують. А нам головне — здоров’я малюка.


«Якщо не хочете доглядати, відмовтеся»

12 серпня Тетяна Росомаха разом із сином - у відділенні діагностики. Невисока, струнка, чорнява, говорить українською. Їй повних 20 років, сину — три з половиною місяці.
 
Дитятко народилося недоношене, 35 тижнів (нормальна вагітність від 38 до 40-42 тижнів), вагою 1 кг 930 грамів. Грудьми майже не годувала. Хлопчик відставав у вазі. До того, що слабенький, додалися травми.
 
Крім зламаних ключиць, ніжинські медики говорили про перелом трьох ребер. На сідничках бачили сліди, схожі на укуси, залишені зубами людини. І переломи, і синці не задавнені.
 
— Гематома на обличчі була в стадії цвітіння, — стверджує завідувач педіатричного відділення Ніжинської міської лікарні Валентина Рисляєва. (Синець починає цвісти, тобто міняти колір, через два-три дні).
 
Припускають, синці поставила жінка.
 
— Схоже, що сліди від маленьких пальчиків, — говорить спеціаліст сектору опіки, піклування та усиновлення служби в справах дітей виконкому Ніжинської міськради Оксана Севастьянова. Представники служби спілкувалися і з Тетяною Росомахою, і з батьком дитини Олегом Деменком, і з ніжинськими сусідами матері. — У чоловіка пальці такі, що якби схопив рукою за обличчя, роздавив би.


— Можливо, мати не хотіла, щоб дитина кричала, хапала, щоб закрити рота, — припускає дільнична медсестра Юлія Демченко. — Синці були отут, ближче до підборіддя. Тут два і тут один. Ніби від пальців.


Дитина


Я медсестра, я несу відповідальність за сім’ю, яка живе в мене на дільниці, — додає з розпачем. — Якщо не хочете доглядати, відмовтеся. Нащо ж знущатися над дитям?

Тетяна Росомаха родом із села Хороше Озеро Борзнянського району. Сестра загиблого у 2014 році в зоні АТО 30-річного Миколи Росомахи, який помер від ран у госпіталі в місті Пологи Запорізької області, похований на батьківщині. У Хорошому Озері - 55-річна мати Наталія Іванівна, слабенька бабуся, 29-річний непрацюючий (живе, кажуть, на підробітки), брат Олексій. Тетяна зареєстрована в Ніжині. У колишньому сільмашівському гуртожитку у неї є своя кімната. У Ніжині обстежувалася під час вагітності й після пологів. У Хорошому Озері буває часто, від Ніжина до села 30 кілометрів. Була там із дитиною і цивільним чоловіком і перед лікарнею.

Батько дитини, 25-річний Олег Деменко, родом із села Талалаївка Ніжинського району. Працює на ніжинській базі «Сортнасіннєовоч». Винаймає житло в приватному секторі.
 
— Що сталося з дитиною? — запитала.
 
— Якби жив разом з Тетяною й дитиною, сказав би. До пологів місяць не жив, після пологів разів 10 бачив. Приїздив у Хороше Озеро, ночував.
 
Тетяна приїхала в село наприкінці липня. Залишила там дитину й поїхала в Ніжин вирішувати свої справи, — продовжує. — Які, не знаю. Добу в Ніжині вона була без дитини. Запитала мене, чи не хочу я в Озеро. Повернулася зі мною в село у п’ятницю, 29 липня. У суботу, 30, і в неділю, 31, півдня я був із ними. У суботу ввечері фельдшер приходила. У дитяти болів животик, ніжки піджимало, плакало. Заспокоїлося, спало до ранку. Я автобусом в неділю поїхав у Ніжин. І вона з дитиною приїхала в Ніжин у неділю, — розповів Олег.

У вівторок, 2 серпня, Тетяна з дитиною й своєю мамою прийшли в поліклініку Ніжинської міської лікарні на прийом до лікаря. Скаржилися, що в малого температура.
 
— Візуально перелому ключиці не бачила, — пригадує дільничний педіатр Галина Гавриленко. — Але відчувалося, що в дитинки больовий синдром.


Дитина
 

 
Не сподобалось мені самопочуття дитини. Направляю в стаціонар.
 
Кажуть: «Поїдемо назад». — «Ні, не можна». Санітарка водила у відділення стаціонару, щоб не втекли.
 
У стаціонарі зробили рентген і несподівано виявили перелом обох ключиць.
 
— Це наша знахідка, — пояснює Валентина Рисляєва. — Дитина поступила з температурою. Звідки температура? Для повноти обстеження назначили рентген грудної клітки. Мати сама побажала в обласній дитячій лікуватися. Ми не заперечували. Підготували офіційну виписку, дали направлення, супроводжуючу. Тато наполягав везти на своєму транспорті (власної машини нема, попросив би. — Авт.). Та поїхали на лікарняному, адже супроводжуюча в чужий транспорт не має права сідати.

Як постраждала дитина?

Перша версія.
 
— Ключиці зламані при пологах, — каже по телефону бабуся дитини Наталія Росомаха. — Не лізьте мені в душу, — додає.
 
Перелому три дні, вважають медики Ніжинської міської лікарні. Вони двічі робили рентген. Перший раз дитинка ворухнулася.
 
Друга. Зламала, коли робила масаж. Цю версію, зі слів медперсоналу, озвучувала їм Тетяна Росомаха. Мовляв, медсестра показувала масаж.
 
— Як треба робити масаж, щоб зламати ключиці? — обурюється дільнична медсестра Юлія Демченко. — Масаж роблять із перших днів життя немовляти. Коли відпаде пуповина, я показую, як викладати дитину на животик, як ручками, ніжками займатися, як виставляти на ніжки, дивитися, щоб у дитини не було гіпер- або гіпотонусу (підвищене або понижене напруження м’язів. — Авт.). Мати з масажем пов’язала травму. Мені було образливо. «Що ж ви таке кажете? — заперечую. — У мене по дільниці 91 дитинка до року, і всім я показую, як робити масаж, як ставити на ніжки. Ви, мо’, ходить його заставляли?»
 
Третя. Батько підкидав, погано впіймав чи не впіймав взагалі.
 
— Коли я стала говорити, що такої травми неможливо завдати, роблячи масаж, — продовжує медсестра, — мати стала казати, що, може, це коли батько приїздив, грався з дитиною, підкидав.
 
— Я не підкидав, — спростовує Олег Деменко. — Я не знаю, що сталося. У мене просто мізки закипають.

Четверта. Неакуратно стисли маля.
 
— Це ж як треба стиснути, щоб зламати ключиці, — не погоджується лікар Галина Гавриленко. — Я 38 років працюю педіатром, і це в мене перший випадок такий. Переломи ключиць бувають при пологах, але рідко. Може, падала дитина? Чи агресія з боку дорослого?
 
П’ята. Післяпологовий психоз. Зустрічається рідше, ніж післяпологова депресія. Виникає на фоні гормональних стрибків, нервового стресу, недосипання, а також у мам із психічними розладами. Проявляється через кілька днів і навіть тижнів після пологів.
 
— Жінка не перебувала й не перебуває на обліку в психіатра, служба в справах дітей перевіряла, — стверджує Оксана Севастьянова. — Проте ніхто достеменно не знає, що породілля робила три місяці, як почувалася вона після пологів.
 
— Тетяна дуже запальна, — ділиться Олег Деменко. — Одружуватися думали, та передумали. Не сходимося характерами. Сварки мені ні до чого. Як не по її, кричить. Починала кричати, я йшов із хати. Кричи, хоч лопни. Заходив хвилин через п’ять, все нормально.
 
Познайомилися в минулому році, восени. Винаймали спільне житло. Потім Тані купили кімнату. Після Ніжинського ліцею побуту й сервісу (колишнє ПТУ) працювала в Ніжині в супермаркеті «Велика кишеня».
 
Важко пережила смерть брата,- відмічає Олег. -Ходила в траурі через смерть майбутнього кума, він загинув в аварії в Києві. 

Як згадують у Ніжинській лікарні, влітку цього року жінка двічі приходила на прийом до педіатра в чорній пов’язці

Гарна погана мама
 
Про Тетяну Росомаху як про маму лікарі відгукуються позитивно.
 
— Як поступила, вела себе пристойно, — пригадує Валентина Рисляєва. — Спокійна брюнеточка. Урівноважена. Коли лежала з дитям, нормально доглядала.
 
— Мама акуратна, чиста, — говорить Галина Гавриленко. — На прийомах не нервова, не нахабна, спокійна. Прислухалася до порад. Коли скажеш прийти, приходила.
 
— Дитя чистеньке. У кімнаті ліжко, дитяче ліжечко й дитячий візочок, — характеризує Юлія Демченко. — У візочку, казала, гойдає, бо дитинка неспокійна. У кімнаті все охайно: суміш для годування, пляшечки, памперси. До місяця вони з дитиною точно жили в Ніжині, кожні 2 тижні переважувалися, бо хлопчик майже не набирав вагу. Коли сину минув місяць, поїхали в Хороше Озеро. Через 2 тижні приїхали на прийом зважуватися.
 
У гуртожитку часто бачили, як Тетяна Росомаха курила на міжсходовому майданчику.
 
— Вночі, як ішла на електричку, бачила, що курила, — підтверджує власниця двох кімнат, які отримала, коли ще працював «Сільмаш». — І з чоловіком разом вони курили. Дитя плакало майже постійно вночі. Вікна відкриті, тож навіть на п’ятому поверсі було чути. 


Тижневик «Вісник Ч» №33 (1580)

Приєднуйтесь до наших сторінок в соцмережах і слідкуйте за головними подіями: