Владислав Корман: "Мешканці Ніжина продукують за рік близько 25 тисяч тонн сміття"

Більш детально про це розповів його керівник Владислав Корман.

 

– Чистота – це чи не найголовніший атрибут затишного й комфортного міста. Що таке місто? Це тисячі квартир та приватних будинків. Одна спільна, велика оселя для всіх і кожного, чистота якої починається з сумлінного ставлення її мешканців до себе та довкілля, зі злагодженої роботи комунальних служб, міської влади… Адже чистота міста – справа спільна для всіх, без винятку, його жителів.

 

На жаль, смітять всі, а прибирають одиниці. Працівники комунального підприємства «Виробниче управління комунального господарства» постійно вивозять з центральних вулиць, кладовищ, а також з несанкціонованих звалищ тонни сміття. Однак з кожним днем кількість відходів збільшується в геометричній прогресії. І це, незважаючи на те, що у місті налагоджено централізоване повуличне вивезення відходів та подальше захоронення їх на полігоні твердих побутових відходів.

 

– Дійсно, доволі часто працівникам абонвідділу нашого підприємства доводиться чути: «у мене немає сміття», «я все спалюю», «все закопую в землю». По-перше, існує доволі багато речовин, які в принципі не можна ані спалювати, ані закопувати, ані викидати просто неба.

Вже не один десяток літ проблемним залишається питання збору та утилізації небезпечних відходів: тих, що містять важкі метали, отрутохімікати, окремі полімери. Немає підприємств, які надають такі послуги, немає полігонів для безпечного захоронення токсичних відходів. Якщо хтось вперто не хоче цього розуміти, нехай не питає, звідки і чому так часто у молодих людей трапляються онкологічні захворювання, яких раніше не було.

 

Твердження, що у сучасній приватній садибі взагалі не утворюються тверді побутові відходи, не витримує критики. Так, у садибі більші можливості щодо утилізації органічних відходів (від городу, саду, кухні, тваринництва). Це все можна скласти на компостну купу і незабаром використати як добриво. Але немає можливості безпечної утилізації на місці безлічі побутових відходів: від пакувальної тари, зокрема полімерної, приватного транспортного засобу, засобів гігієни, електроніки, електротехніки, від ремонтних робіт із застосуванням синтетичних сполук  у будівельних матеріалах, фарбах тощо… Усе це неможливо безпечно утилізувати у садибі. Тобто доволі велику частину побутових відходів доводиться вивозити із садиби для переробки і утилізації. Більш за все, це сміття просто викидається десь у канаві, на стихійному сміттєзвалищі, у парках, скверах, за містом у полях та лісах. Як правило, «організаторами» стихійних сміттєзвалищ в переважній більшості є недобросовісні громадяни, котрі не уклали договори на вивезення відходів. Тому й уздовж наших доріг, річок, в інших місцях загального користування замість соковитого різнотрав’я «квітують» купи різного непотребу, викинуті горе-господарями.

 

Таки дії є порушенням не тільки чинного законодавства а і законів етики та моралі.

 

– Мешканці Ніжина і підприємства продукують за рік близько 25 тисяч тонн сміття, левова доля припадає на багатоповерхівки – близько 13 тисяч тонн та приватний сектор – близько 5 тисяч тонн, та стихійних сміттєзвалищ близько 2,5 тисяч тонн, а укладених договорів на вивезення та утилізацію ТПВ: 67,4% – з жителями багатоповерхівок, 34,9% – приватний сектор.

 

Відповідно до Закону України «Про відходи» власники або наймачі земельних ділянок чи житла зобов’язані укласти договори з юридичною особою, яка визначена виконавцем послуг на вивезення побутових відходів та здійснюють оплату таких послуг. Споживач зобов’язується укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. До категорії споживачів вищевказаний Закон відносить фізичних і юридичних осіб, які отримують житлово-комунальні послуги.Реклама: