8 Березня 2017
2742
У середині лютого у Ніжині побувала знімальна група телеканалу «Україна». Шукали учасників нового кулінарного шоу, де змагатимуться невістки та свекрухи
У середині лютого у Ніжині побувала знімальна група телеканалу «Україна». Шукали учасників нового кулінарного шоу, де змагатимуться невістки та свекрухи. Оцінювати кулінарні здібності жінок буде син та чоловік.
Участь у ніжинському відборі взяла родина 43-річного Володимира Короля, депутата міської ради, старшого викладача (викладає психологію) та завідувача навчально-методичного відділу Державного університету імені Миколи Гоголя. Це єдина місцева сім’я, яка побувала на кастингу. Бо не проста це справа — обрати між мамою і дружиною. Остаточні результати поки що невідомі. Але мати Володимира Степановича 64-річна Валентина Король та дружина 39-річна Вікторія Вишнева вже морально готуються до зйомок.
«Готувати та поступатися навчила мама»
— У Ніжині багато бюджетників. Зарплати невеликі. Тож кожен намагається заробити на проживання, — Вікторія Вишнева припускає, чому їх родина була єдиною на ніжинському відборі. Жінка — керівник зразкового колективу танцю «Вікторія», що займається при будинку культури. Цього року колективу минає 20 років. — На кастинг потрапила випадково.
У мене була перерва між заняттями. Зайшла у методкабінет погрітися. Бо у будинку культури холодно. А тут хлопці-дівчата з телеканалу «Україна». І давай мене умовляти. Потім — свекруху. Вона якраз привела нашого молодшого сина 6-річного Павлика на заняття. Ми обидві дали згоду. Тому чоловікові уже нічого не лишалось.
— Творчим людям зазвичай не до домашнього господарства.
— Талановита людина талановита в усьому, — усміхається Вікторія. — А от часу справді мало. Готувати мене вчила мама Лариса Вишнева. її вже 13 років як немає. Керувала хором учителів Ніжина. Вона смачно готувала, уміла накрити стіл, підібрати посуд відповідно до нагоди і страв. Якщо готували національну кухню, то ставила на стіл глиняний посуд. Навчила, що одна приправка може кардинально змінити смак страви.
Звичайно, накривати стіл кожного дня у мене часу немає. Але на свята, сімейні і релігійні, — обов’язково.
Після одруження родина Вікторії та Володимира разом зі старшою донькою Юліанною жили окремо від батьків. Та після народження молодшого Павлуся переїхали до матері Володимира Степановича, яка допомагала і з дітками, і з господарством. У бабусі прожили 4,5 року. Валентина Михайлівна зараз на пенсії. Раніше працювала старшим лаборантом на кафедрі психології Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, її покійний чоловік Степан Король — там же викладачем.
— Як дві хазяйки рились на одній кухні?
— Жіноча мудрість. Цього теж мама навчила. Що б свекруха не казала, намагаюсь погоджуватись. Природа така у матерів: вони люблять повчати і дочок, і невісток. А оскільки син у Валентини Михайлівни один, то я саме те, кого їй не вистачало, — усміхається. — Вона смачно консервує лечо, помідори. Холодець — пальчики оближеш. І мене його готувати навчила. А я її навчила робити налисники з сиром, сирні запіканки, салатики.
— То слухаєтесь її?
— Я до чоловіка прислухаюсь. Як він скаже, так і буде.
— Чоловік готує?
— Вкрай рідко. Але сюрпризи робить. Нещодавно їздили на конкурс. Поверталися пізно увечері. У голові одна думка: «Це ж іще щось готувати потрібно. От би хтось їсти зварив». Заходимо до квартири. Діти з татом діляться враженнями. А я чую запах яблучного пирога з корицею. Думаю — це у мене, мабуть, галюцинації. Заходжу на кухню, а тато наш куховарить. Такий сюрприз приємний. А взагалі кухнею займаюсь я. Він майстер по шашликах.
— Доньку вчите готувати?
— У свої десять років вона дуже зайнята. І малює, і танцює, і співає, і на фортепіано грає, і музику пише. Відмінниця навчання. На святах ведуча. Втомлюється. Гадаю, у неї все попереду.
— Хто смачніше готує: мама чи бабуся? — запитала у дівчинки.
— Мама, — без роздумів відповідає Юліанна. — Але у бабусі дуже смачний яблучний пиріг. А у мами — піца.
— А ти щось умієш готувати?
— Мене ніхто не вчить. Хіба що чай можу зробити, якщо заварка є. І розігріти готове у мікрохвилівці.
— Я до газу не підпускаю, — уточнює Вікторія.
— Можливо, бабуся вчила?
— Ні. Вона маму слухає.
— Як думаєте, чоловік судитиме по-чесному чи підіграватиме мамі?
— Тільки по-чесному. 200 відсотків. Він дуже справедливий. І, як психолог, знайде вихід із ситуації, щоб і вовки були ситі, і вівці цілі.
— Спочатку буду оцінювати за смаковими якостями і за зовнішнім виглядом страви. Ну, і, звичайно, врахую емоції, які страва викликатиме. А потім уже буду намагатися вгадати, хто готував, — підтверджує слова дружини Володимир Степанович.
На передачі Вікторія представить дві свої коронні страви: налисники з сиром та борщ.
— Налисники готую за спеціальним рецептом. Виходять такі тоненькі, аж світяться, — розповідає жінка. Говорить, що і до налисників, і до борщу додає секретні інгредієнти. Які саме, обіцяє розповісти уже в передачі.
Ще одна улюблена страва родини Королів — сирна запіканка «Зебра». Її рецептом жінка поділилась залюбки.
На кілограм сиру необхідно чотири яйця, 5 ложок манки, цукор за смаком.
— Найголовніше тут вгадати кількість манки. Якщо додати багато, вийде як пудинг, якщо мало — маса не розбухне, — радить господиня.
Тісто розділяємо навпіл. В одну з частин додаємо столову ложку какао. У
форму викладаємо почергово шарами. Маса розтечеться. І після запікання вийде як зебра. Зверху, перед тим як ставити у духовку, можна зубочисткою візерунки зробити.
Запікаємо до готовності.
Погодилась швидше невістки
— Мене захопили зненацька, — говорить Валентина Король. — Розповіли що і до чого. Наче нічого складного. Погодилась швидше за Вікторію.
Валентина Михайлівна секретів своїх страв не приховує. На зйомки поїде з фірмовими дерунами з м’яким сиром. Готувати їх навчила бабуся, яка родом з Київщини.
На п’ять великих картоплин дві столові ложки з гіркою борошна, сіль за смаком. Картоплю натираємо на дрібну тертушку. Сир для начинки лише розминаємо виделкою.
На розігріту з олією сковорідку викладаємо шарами: картопляну масу — і? сир — картопляну масу. За розміром як на 4 деруни. Смажимо з обох боків. Смачно зі сметаною. Сир можна заміняти м’ясним фаршем.
— Тепер будемо змагатися з невісткою, — говорить Валентина Михайлівна.
— А у реальному житті змагаєтесь?
— У Вікторії своя кулінарія, у мене — своя. Старших і менших немає. Всі рівні. Як щось треба, вона мені вказує. А буває, навпаки.
Коли жили разом, вона — на роботі, я вже вдома хазяйную, готую. Як вихідні, то Вікторія готувала зранку до вечора. До свят разом пекли-смажили. Тепер домовляємось, хто яку страву приносить. І кожна на своїй кухні сама справляється.
Марина Забіян, тижневик «Вісник Ч» №9 (1608), 2 березня 2017 року
