8 Травня 2017
1123
11 травня, об 11:30, у приміщенні Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя, відбудеться захід, присвячений ушануванню пам'яті видатного інгуського вченого-просвітителя, етнографа Чаха Ахрієва
11 травня, об 11:30, у приміщенні Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя, відбудеться захід, присвячений ушануванню пам’яті видатного інгуського вченого-просвітителя, етнографа Чаха Ахрієва (1850 – 1914), який протягом 1870 – 1874 років навчався у Ніжинському ліцеї.
У рамках заходу присутні зможуть дізнатися про життя та діяльність Ч. Ахрієва, ознайомитися з деякими зразками його творчості. Також, буде презентовано спеціально підготовану до цього заходу брошуру. Подібний захід вперше відбудеться в Україні.
Запрошуються всі бажаючі.
Чах Ахрієв – видатний син інгуського народу.
Чах Ельмурзієвич Ахрієв (10 травня 1850 – 29 квітня 1914) – видатний інгуський просвітитель, вчений-етнограф, краєзнавець та юрист.
Майбутній вчений народився в аулі Фуртоуг у сім’ї старости Джейрахської громади Ельмурзи Ахрієва. Мати його була з роду Хаматханових; мав чотири сестри.
Протягом 1850 – 1860-х років добігав кінця останній період Кавказької війни – загарбання Російської імперією Північного Кавказу. Під час однієї з військових операцій з «ліквідації» окремих вогнищ спротиву 7-річний Чах Ахрієв, разом з іншими інгуськими хлопчиками, був захоплений загоном російських загарбників і опинився в аманатах (люди, які фактом свого перебування серед росіян гарантували лояльність по відношенню до Росії з боку своїх громад, населених пунктів чи родин). Його привели у Владикавказьку фортецю, де віддали до військової школи (1857 – 1862). Завдяки сприянню з боку свого дядька Темурко Ахрієва, офіцера російської армії, його становище у Владикавказі було дещо кращим, ніж становище інших дітей-бранців, він мав трохи більше свободи.
Протягом 1862 – 1868 років Чах навчався у Ставропольській гімназії, у стінах якої починала свій творчий і науковий шлях значна частина інтелігенції гірських народів. Там Ч. Ахрієв захопився справою наукового дослідження культури та побуту рідного народу.
Після закінчення гімназії, через хворобу, два роки провів на Батьківщині. Саме протягом цього часу Чах Ахрієв займався збиранням фольклорного та етнографічного матеріалу. Протягом 1871 – 1873 він публікувався у «Збірці відомостей про кавказьких горян» (Тифліс) та в газеті «Терські відомості» (Владикавказ). Йому вдалося відвідати різні райони Північного Кавказу, зокрема Ассінську ущелину і Назранівський район. У його працях, більшість з яких має етнографічний характер, є свідчення старійшин гірських сіл Інгушетії, які не лише самі були свідками подій та обрядів інгуської культури 18-го сторіччя, але й пам’ятали розповіді про життя своїх предків у 17-му сторіччі. З їхніх слів були описані спосіб життя, міфи, легенди, обряди, стародавні релігійні ритуали, звичаєве право, свята й етногенетичні перекази інгуського народу. Окрім того, Чах Ахрієв першим описав елементи нантського епосу інгушів.
Протягом 1870 – 1874 років Чах Ахрієв навчався у Ніжинському ліцеї (Україна), після закінчення якого, за свідому громадянську позицію та поведінку, зазнав неофіційного заслання – працював на різних посадах у різних місцевостях, розташованих на теренах сучасного Азербайджану. Він активно виступав за відповідність царських реформ інтересам кавказьких народів і намагався впливати на ці реформи. Тривала службова діяльність та постійні переїзди з міста в місто не залишали йому часу для того, щоб він присвятив себе науковій та літературній праці.
28 вересня 1912 року Чаха Ахрієва було звільнено за станом здоров’я. Він переїхав у Владикавказ, де й помер 29 квітня 1914 року в результаті захворювання на цукровий діабет. Похований у рідному аулі Фуртоуг. Його твори та наукові праці досі привертають до себе пильну увагу дослідників.
