Завантаження ...
banner

"Пташка" з "Азовсталі" згадала розмову з пораненою дитиною, маму якої розірвало снарядом

"Пташка" з "Азовсталі" згадала розмову з пораненою дитиною, маму якої розірвало снарядом фото

Захисниця "Азовсталі", парамедикиня Катерина Поліщук із позивним "Пташка" згадала, як у шпиталі в Маріуполі розмовляла з пораненою 12-річною дівчинкою після операції. Палати були переповнені, і військовослужбовиця поступилася дитині своїм місцем. Коли хвора дівчинка прокинулася після наркозу і почала питати, де її мама. Дитина не знала, що мами у неї вже нема...

Маму дитини розірвав російський снаряд, а сама дівчинка отримала безліч поранень. Як зізналася "Пташка" в інтерв'ю для YouTube-каналу "Ходят слухи", після пережитого на війні і саме цього діалогу вона стала куди більш загартованою та важко пробиваємою на емоції.

 

"Приносять цю дитину. У неї операція була на нозі. Град пошкодив їй ногу. З нею була тітка. Я питаю, де її батьки. Тітка сидить у сльозах і поки дитина відходить він наркоза каже: "Її мама – моя сестра. На очах дочки її розірвало градом. Просто на дрібні частинки", – поділилася "Пташка".

 

Після цього жінці треба було побігти до сусідньої палати до іншої родички. У цей час дівчинка прийшла до тями. Захисниці довелося заспокоювати дитину, яка втратила найріднішу людину і мало не загинула сама.

 

"Біля неї сидить якась тітка у військовій формі. Вона починає плакати. Це запам'яталося мені на все життя. Я кажу: "Не хвилюйся. Я українська військова. Ми вас захистимо. Ми ніколи вас не залишимо, ми вам допоможемо". Дитина 12-ти років, яка каже: "Де моя мама?", я її заспокоюю словами, що все буде добре. А вона мені каже: "Для чого вони сюди прийшли? Навіщо вони нас вбивають? Будь ласка, врятуйте нас. Ми не хочемо, щоб вони тут були". Почувши це від дитини, як можна сказати, що ситуація неоднозначна?", – згадала парамедикиня, яка героїчно тримала оборону Маріуполя.

 

Як зізналася Поліщук, хоча до постійних втрат і неможливо звикнути, але всі вони зробили її "сталевою" та сильною. Щоб впоратися з болем, вона багато працювала, наближала Батьківщину до перемоги, доки не опинилася в російському полоні, а повернувшись звідти, – продовжила свою справу.

Приєднуйтесь до наших сторінок в соцмережах і слідкуйте за головними подіями: